Виплачувати кошти «на руки» пільговикам за проїзд у громадському транспорті на Львівщині планували ще в липні 2017 року. Область навіть мала стати однією з перших в Україні, де збиралися запровадити такий експеримент. Однак обіцянки залишились лише порожніми словами, адже як тоді заявляли у Львівській ОДА, на законодавчому рівні не вдалося врегулювати механізму виплати таких компенсацій.

Своєю постановою №197 «Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах» від 14 березня 2018 року Кабмін запровадив добровільну монетизацію пільг, яку мали б виплачувати мешканцям органи місцевого самоврядування із власних бюджетів.

Тобто влада Львова й області може, але не зобов'язана вводити на своїй території монетизацію.

Про те, що прийняття такого рішення залишатиметься виключно за місцевим органом влади, говорив і Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко:

«Рішення про «монетизацію пільг» буде приймати виключно місцевий орган влади. Зважаючи на те, що пільги на транспорт зараз фінансуються з місцевих бюджетів (місцевій владі передали це повноваження в межах реформи децентралізації, – ред.), Кабінет Міністрів надав право саме місцевим органам вирішувати питання: безготівкова/монетизована форма пільг. Лише тоді, коли місцева рада прийме рішення про «монетизацію», вступає в дію і «Порядок надання пільг у готівковій формі», який був схвалений Урядом».

Якщо ж місцева влада вирішує не запроваджувати в себе монетизацію пільг, то вони й далі надаватимуться у безготівковій формі. У Львові та області «безготівкова форма» означає виплату коштів транспортним перевізникам із певною періодичністю. Для цього ради на своїх сесіях затверджують програми, які й передбачають виплату компенсацій за пільговий проїзд. А сум, які виділяють Львівська міська та обласна ради, зазвичай не вистачає, щоб покрити підприємствам витрати за безоплатний проїзд пільгових категорій населення.

Сама ж готівкова монетизація, яку пропонує Уряд, охоплює усі види транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах. Винятком є залізниця та річковий транспорт.

Розмір щомісячної готівкової виплати на проїзд пільговикам мають визначати самі органи місцевого самоврядування. Однак у постанові №196 «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» Кабмін встановив мінімальну кількість поїздок пільговиків у транспорті, які місцева влада обов'язково має покрити із власного бюджету. Для пільговиків у кожній області України визначено соціальну норму у мінімальній кількості 30 поїздок на місяць, які розприділені між видами транспорту.

Для Львівщини розподіл мінімальних 30 поїздок різним видом транспорту виглядає так:

«Ніяких обмежень у «30 поїздок в місяць» Уряд не затверджував. Уряд затвердив мінімальну соціальну норму. Це – гарантія, нижче якої місцевий орган влади не має право розраховувати монетизовану виплату пільговику! Права людини мають бути захищені від свавілля місцевих чиновників. Органам місцевого самоврядування надано право встановлювати будь-яку кількість поїздок для пільговиків, але не меншу, ніж мінімальна соціальна норма. Тобто, якщо місцева рада ухвалить рішення про монетизацію пільг, вона повинна встановити і відповідні соціальні нормативи», – наголошував Павло Розенко.

Звісно, місцева влада, яка все-таки вирішить запроваджувати монетизацію пільг, може ввести й більше, ніж 30 поїздок на місяць для одного пільговика. Однак тоді з місцевого бюджету, відповідно, доведеться виділяти більші кошти. А це їй обійдеться у «кругленьку» суму, тож очевидно, що влада не буде зацікавлена у збільшенні цієї мінімальної соціальної норми.

Як розповів Львівському порталу голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка, приватні автотранспортні підприємства Львова та області обома руками «за» введення монетизації.

По-перше, монетизація зняла б напругу, яка сьогодні є між водієм маршрутки та пасажиром. Адже з 20 січня цього року львівські перевізники заявили, що через брак компенсацій братимуть із пенсіонерів (яких тільки в області, за даними Івана Велійки, є близько 380 000) повну вартість проїзду у транспорті.

«Монетизація пільг дасть можливість зняти ту напругу, яка сьогодні існує, коли людина заходить в автобус і не оплачує проїзд, а показує посвідчення. Це викликає певне обурення з боку водія, бо через велику кількість пільговиків він не може зібрати плановий виторг у касу. Якщо ж на Львівщині буде запроваджена монетизація пільг, кожна людина платитиме за проїзд, зникне величезна кількість непорозумінь. А пільговик не боятиметься зайти в маршрутку, він буде почуватися достойно, бо зможе оплатити свій проїзд», – зауважив Іван Велійка.

По-друге, монетизація дозволить перевізникам отримувати кошти за проїзд від пільговиків щодня, а не раз на рік, як їх виплачують Львівська міська й обласна ради.

Більше того, ті компенсації за пільговиків, які закладені на 2018 рік у бюджетах Львова й області, покривають максимум 15% витрат перевізників.

За словами Івана Велійки, від вересня 2017 року і дотепер перевізники, що обслуговують Львів, так і не отримали компенсацій за пільгові перевезення. А в одному лише Львові, за даними міської ради, сьогодні є близько 142 000 пільговиків.

«У програмі міської ради щодо покриття втрат перевізникам за пільгові перевезення у 2017 році було задекларовано 22 мільйони гривень. Але ця програма дотепер не є підписана, тобто вона є мертвою декларацією, яка абсолютно нічого не означає. Навіть якщо припустити, що міська рада регулярно виділяла б ті 22 мільйони гривень на рік, цієї суми все одно недостатньо. 22 мільйони в рік – це максимум 15% від потреби перевізників на пільгові перевезення», – наголосив Іван Велійка.

Ситуація із обласним транспортом ще гірша. На 2018 рік в бюджеті Львівщини передбачили лише 10 мільйонів гривень на відшкодування за пільговий проїзд. Втім дотепер перевізникам не виділили навіть частини з цих коштів.

Зауважимо, за даними Івана Велійки, сьогодні на Львівщині є близько півмільйона пільговиків.

«Якщо розібратися, то договір на відшкодування за пільгові перевезення, який із перевізниками повинна підписати Львівська ОДА і Львівська міська рада, є єдиним замовленням на цю послугу. Якщо ж такого замовлення нема, то фактично орган місцевого самоврядування не замовляє цієї послуги. Сьогодні всі автотранспортні підприємства могли би повністю припинити перевезення пільговиків, оскільки замовлення з боку органів місцевої влади відсутнє як таке», – наголосив Іван Велійка.

Виходить, що з бюджетів Львова й області виділяють мізерні суми, які не покривають витрат перевізникам. То чи «подужають» місцеві скарбниці масштабну монетизацію пільг?

Підрахуймо, скільки приблизно коштів потрібно одному лише Львову, щоб запровадити монетизацію хоча б за проїзд у маршрутках, не кажучи вже про електротранспорт.

Для розрахунку візьмімо ті ж мінімальні 30 поїздок у маршрутці для одного пільговика: 30 х 5 гривень (вартість проїзду) = 150 гривень (виплата на одного пільговика в місяць).

Також варто зауважити, що 30 поїздок у місяць чи то електротранспортом, чи то маршрутками, – це можливість протягом половини місяця один раз на день поїхати кудись і повернутися додому. Не говорячи вже про те, що людина може мати справи у кількох місцях Львова, до яких потрібно добиратись із багатьма пересадками.

Тож навіть якщо монетизацію й введуть на Львівщині, то питання щодо кількості поїздок у транспорті залишатиметься відкритим. Адже очевидно, що затверджених 30 поїздок для пільговиків не вистачатиме.

Відтак вони або будуть змушені решту доплачувати із власних кишень, або ж місцева влада візьметься збільшити кількість поїздок. Проте ні перші, ні другі не надто хотітимуть це робити, бо суть питання – у грошах: чи то бюджетних, чи то простих людей.

Монетизація пільг, зауважимо, стосується не лише маршруток, а й електротранспорту. Через відмову приватних перевізників возити львівських пенсіонерів цілком логічно, що більшість із них стала користуватись послугами ЛКП «Львівелектротранс». Тож Львівський портал звернувся на підприємство, аби дізнатися, як воно оцінює ідею запровадження монетизації у Львові.

За офіційними даними, протягом 2017 року «Львівелектротранс» перевіз більше 85 мільйонів пасажирів, серед яких 56,2 мільйона осіб – пільговики. Натомість місто компенсувало підприємству лише 38% вартості всього пільгового проїзду.

«Кількість пільговиків, яких ми перевозимо, сьогодні збільшилась із 65% до 70%. Це пов'язано з тим, що маршрутні таксі, крім комунальних, більше не возять пенсіонерів безкоштовно. Відповідно, вони пішли до нас. Тому із запровадженням монетизації ситуація мала б значно покращитися, адже люди відразу би оплачували свій проїзд», – зазначив заступник директора із економічних питань ЛКП «Львівелектротранс» В'ячеслав Кокошко.

Втім В'ячеслав Кокошко наголосив на одній важливій деталі, яка прописана у постанові Кабміну: якщо людина, що має право на пільговий проїзд, приїхала в інше місто, то вона оплачує його на загальних умовах. Але якщо в її місті введена монетизація, і вона хоче отримати компенсацію за проїзд у чужому місті, то транспортні підприємства мають видавати їй спеціальний квиток.

Тобто людина має оплатити свій проїзд, при цьому отримавши від уповноваженої особи перевізника квиток, в якому обов'язково мають бути вказані такі дані: прізвище, ім'я, по батькові особи, штамп підприємства, дата поїздки та населений пункт. І потім пільговик із таким квитком може звертатися у своє місто за компенсацією проїзду.

«Є ж люди, які приїжджають до Львова з інших міст, і теж мають пільги. Відповідно, яким має бути механізм підтвердження того, що людина дійсно їхала на конкретному трамваї чи тролейбусі, хто має це підтверджувати? Я особисто категорично проти того, щоб це робили водії. Це буде додаткове навантаження для них, ми і так намагаємось їх розвантажити від продажу квитків. Для того, щоб це підтвердження робив хтось інший, потрібні витрати. Чи це би мало бути якесь «відкрите вікно», куди б люди звертались? І скільки їх має бути у місті? Яка має бути форма документа? Тому саме в цьому є великий нюанс. Виникає багато питань, над якими треба попрацювати», – підкреслив В'ячеслав Кокошко.

Водночас В'ячеслав Кокошко зауважив, що видача паперових підтверджень приїжджим пільговикам стане своєрідною перепоною на шляху «Львівелектротрансу» до електронного квитка.

«Ми намагаємося робити все, щоб відмовитись від паперових квитків. Із кожним місяцем у нас збільшується кількість пасажирів, які платять за проїзд в електронному режимі. Ми працюємо над тим, щоб всюди були QR-коди й валідатори. А як узгодити видачу підтверджень пільговикам, коли ми намагаємося відмовитись від паперу? Якщо нас ще будуть заставляти давати ті підтвердження за проїзд у паперовій формі, а не в електронній, то це тим більше додатковий тягар. Хоча якщо місто й прийме рішення щодо монетизації, то я не виключаю, що в процесі можуть бути якісь технічні зміни, правки. Можливо, ми самі будемо ініціювати якісь із них», – підсумував В'ячеслав Кокошко.

У свою чергу, голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка зазначив, що не готовий наразі говорити про механізм видачі так званих «підтверджувальних квитків» для приїжджих пільговиків. Однак він підкреслив, що такими квитками людей мали б забезпечувати не самі автотранспортні підприємства, а соціальні служби.

«Нас цікавить, щоб всі люди платили за проїзд у маршрутках. Щодо тих спеціальних квитків, то невже кожному водію печатку видавати? Це не перевізник має видавати такі квитки, а соціальні служби», – резюмував Іван Велійка.

Щоб з'ясувати, що думає керівництво Львова про добровільну монетизацію пільг, і чи збирається воно її запроваджувати, Львівський портал звернувся до заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергія Бабака.

«Я вже давно наголошував, що переходити на монетизацію потрібно. Те, що в Києві це зрозуміли, я абсолютно підтримую, адже іншого шляху нема. Але у цьому випадку держава переклала свої зобов'язання на органи місцевого самоврядування. За останніми даними у Львові сьогодні є 140 000-142 000 пільговиків. Щоб забезпечити проїзд для такої кількості людей, потрібні сотні мільйонів гривень. Тоді їх потрібно з чогось забрати: з доріг, ліфтів, з ремонту дахів, будинків тощо. Я розумію позицію пільговиків, до прикладу, пенсіонерів. З такою пенсією, яку вони отримують, їм навіть на проїзд не вистачає. Але з боку управлінця міста я також розумію, що у Львові потрібно проводити багато робіт. Тому моя позиція: держава мала би базово забезпечити проїзд пільговикам, а органи місцевого самоврядування вже шукали б кошти, які змогли б до цього додати. Монетизація потрібна, але вона має бути розумною», – розповів Сергій Бабак.

За його словами, повного обсягу фінансування, яке потрібне для монетизації пільг, бюджет Львова не витримає. Тому мінімальну соціальну норму у 30 поїздок на місяць пільговикам мала б забезпечити держава. А місцева влада, відповідно до свого бюджету, могла або додати певну суму для збільшення кількості поїздок, або розширити список пільговиків і на них виділити кошти.

«У прийнятій постанові Кабміну є й інший бік, бік соціальної несправедливості. До прикладу, два бійці АТО, які живуть у різних містах, мають однакове законне право на пільговий проїзд. Але одному з них місцева влада дасть мінімальну кількість – 30 поїздок. Іншому в його місті дадуть, наприклад, 50 поїздок. Тож хіба це буде справедливо?», – підкреслив Сергій Бабак.

Чи введуть у Львові монетизацію пільг, наразі невідомо. Сергій Бабак наголосив, що над цим питанням зараз у міській раді думають. Однак якщо її таки надумають запровадити,то пільговиків чекатиме серйозна верифікація.

«У нас є база пільговиків. Як йдеться у постанові Кабміну, всі, хто у ній є, мали б отримувати кошти на банківський рахунок. Тому кожному пільговику доведеться звернутися в управління соцзахисту міськради і подати такий номер рахунку. Разом із тим вдасться перевірити на дійсність право на пільговий проїзд. Але яким шляхом піде Львів (щодо запровадження монетизації, – ред.), наразі я сказати не можу. Треба це питання ретельно вивчити, все зважити», – підсумував Сергій Бабак.

У свою чергу голова Львівської ОДА Олег Синютка нещодавно заявив, що в області теж потрібно вводити монетизацію пільг за проїзд у маршрутках. Він також виявився солідарним зі Львовом щодо повного її фінансування виключно місцевою владою: «Єдине, з чим я кардинально не погоджуюся, – те, що є спроба повністю передати все фінансування на місцевий рівень. Я вважаю, що в залежності від пільг, які надавав той чи інший орган, він повинен забезпечувати і відповідним фінансовим ресурсом».

Олег Синютка підкреслив, що в межах монетизації пільги на Львівщині надаватимуть малозабезпеченим мешканцям. Для цього в ОДА планують підрахувати суму необхідних виплат.

«У нас є пенсіонери, які, наприклад, отримують 5000-6000 гривень, а дехто – і 10000 гривень. І зрозуміло, про фінансову допомогу, думаю, приймати рішення було б неправильно. А є й пенсіонери, які отримують 1300 гривень чи 1500 гривень… Напевно, від імені ЛОДА ми внесемо свою пропозицію стосовно фінансової допомоги чи виконання урядового рішення щодо монетизації. Ми були неспроможні на території Львівщини оплатити перевізникам ті пільги, які би вони могли надавати пенсіонерам, так само нині повинні чесно говорити про те, що під час впровадження монетизації, ті, хто має більші доходи, не отримуватимуть грошей, а тим, хто має менші, ми повинні допомогти», – підсумував Олег Синютка.

Водночас директорка департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Наталія Кузяк розповіла Львівському порталу, що зараз в області активно триває верифікація пільговиків, тобто реєстр мешканців, які мають будь-які пільги, перевіряють на достовірність.

Відтак навіть приблизної кількості малозабезпечених, які б отримували компенсації в межах монетизації пільг, в ОДА ще не називають.

«Згідно з постановою Уряду, нас зобов'язали провести верифікацію пільгових категорій населення, адже, безперечно, є люди, які отримали чи втратили своє право на пільгу, або ж люди можуть мати одночасно пільги на комунальні послуги та проїзд у транспорті. Це все треба перевірити. Щодо кількості малозабезпечених теж наразі сказати нічого не можу, адже ця категорія людей теж зараз проходить перевірку. Взагалі зараз ще зарано говорити про якісь цифри, але минулого року на території Львівщини було орієнтовно 600 000 пільговиків», – пояснила Наталія Кузяк.

Тож ідея виплачувати пільги за проїзд мешканцям «на руки», яку запроваджує Кабмін, – правильна. Ба більше, таку форму виплат варто було ввести ще раніше, адже монетизація пільг на Львівщині була б не лише економічним порятунком для перевізників. Вона, окрім іншого, нарешті змогла би розпочати згладження соціальної напруги та нелюбові простих пасажирів до переповнених маршруток, у яких немає ні чистоти, ні жодних інших натяків на комфорт.

Проте, як бачимо, місцеві органи влади уже починають нарікати, що необхідних коштів на виконання монетизаційної урядової постанови у місцевих бюджетах годі буде віднайти. Більше того, якщо влада Львова і області й сьогодні не може вчасно виділити перевізникам кількадесят мільйонів гривень компенсацій, то звідки може взятися впевненість, що завтра вона зуміє виплачувати сотні мільйонів гривень із власних бюджетів?

Відтак проситься абсолютно слушне та пророче запитання: чи не стане монетизація у такому вигляді, як її пропонує Уряд, просто черговою мильною бульбашкою, а питання якісних транспортних послуг й повноцінних виплат пільговикам – нездійсненною мрією для Львівщини?