Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на найкращу проектну пропозицію будівлі міського архіву було оголошено 21 червня 2017 року. Реєструватися учасники могли до 4 серпня, а подавати конкурсні пропозиції – до 8 вересня. У п’ятницю, 22 вересня, відбулось засідання журі конкурсу, під час якого у ході таємного голосування було встановлено перші три місця Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на найкращу проектну пропозицію будівлі міського архіву. Результати конкурсу сьогодні повідомив начальник управління архітектури та урбаністики Юліан Чаплінський.
«Я радий повідомити, що ми завершили ще один архітектурний конкурс на найкращу пропозицію будівлі міського архіву. Ініціатива проведення конкурсу була від управління архітектури та урбаністики за дорученням міського голови, оскільки всі департаменти міської ради мають проблему з архівуванням документів. Протягом минулого року було вибрано ділянку, розроблений детальний план території у межах вул. Пулюя, вул. Трускавецької, вул. Кульпарківської, де було, власне, зазначено територію, де повинен бути міський архів. Пізніше ухвалами сесії міськради ця земельна ділянка була відведена, після чого ми підготували завдання для конкурсу. У конкурсі було зареєстровано 38 учасників з України, але реально взяло участь 17. Усі вони були допущені до конкурсу, усі відповідали завданню», – зазначив начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Юліан Чаплінський.
«У цьому конкурсі географія учасників збільшилась, виявили інтерес учасники з Рівного, Івано-Франківська, традиційно архітектори з Києва, Дніпра, Харкова, але звісно, більшість львівських архітекторів. Цей конкурс викликав інтерес у архітекторів, оскільки будівля міського архіву не є нетиповою спорудою для проектування, адже потребує досвіду, якого в наших архітекторів немає, тому що за незалежної України та й до неї не було подібної практики, в принципі, це прецедент в Україні, коли споруджується будівля архіву. У процесі роботи в архітекторів виникало надзвичайно багато технологічних, стилістичних питань, була досить велика дискусія в період проектування, в порівнянні з іншими конкурсами спостерігалась висока активність. Засідання журі відбувалось таким чином: спершу обирався голова журі, опісля було домовлено, що потрібно відібрати 5 робіт, було переглянуто всі об’єкти та зачитано пояснювальні записки до них. Потім журі обирало п’ятьох фаворитів, пізніше ще раз детально обговорили планування, технологічні рішення, враховувалися урбаністичні якості, як цей об’єкт співпрацюватиме з середовищем та які переваги він має для спільноти навколишнього району і, звичайно, дизайнерські якості. Одним з критеріїв оцінки були техніко-економічні показники, оскільки приміщення буде будуватись за міський бюджет. Робота-переможець майже одноголосно отримала 18 балів», – зазначив відповідальний секретар конкурсу Мар’ян Кардаш.
У журі конкурсу цьогоріч було 7 осіб:
Голова журі – Юрій Столяров – викладач кафедри дизайну архітектурного середовища ІАРХ НУ «ЛП»
Юліан Чаплінський – начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради
Штефан Габі – урбаніст, консультант з планування міст та регенерації закинутих територій, м.Ляйпціг
Серій Юнаков – заслужений архітектор України, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури
Віталій Кирилів – співзасновник та дизайнер бюро «Hoch rayu»
Андрій Шевців – депутат Львівської міської ради цього округу
Ярослав Стецький – начальник архівного відділу Львівської міської ради.
З 17-ти робіт було відібрано три місця:
3 місце – Бюро «Паламарчук», авторський колектив: Ігор Паламарчук, Павло Мокшанський – премія 30 тис. гривень
2 місце – авторський колектив: Василь Балог, Марія Яструбчак; (м.Львів) – премія 60 тис. гривень
1 місце – Творча архітектурна майстерня «КУДІН», авторський колектив: Віктор Кудін, Михайло Карнаухов, Ольга Рябова, Надія Бесараб, Людмила Косік; (м.Київ) – премія 90 тис. гривень.
«Локація міського центру архіву є на розі вул. Пулюя – Трукавецької, поблизу вул. Кульпарківської. Одним із завдань конкурсу було не перетворити архів у простий склад, який нікому не є доступний. В умовах конкурсу було передбачено можливість зібрання людей на громадські слухання, створення місця, де б можна було почитати чи попрацювати з документами, створення певних цікавих новинок. Попри те, що це місце не є центром району вул. Наукова – вул. Кульпарківська – вул. Стрийська, але ми б хотіли, щоб це стало соціальним центром. Власне об’єкт-переможець нам сподобався тим, що він має чіткий силует, чітко виражену соціальну основу, є відкрита тераса, яка може використовуватися як зона відпочинку або вечірній кінотеатр. Крім цього, цей об’єкт має заглиблення навколо споруди на мінус перший поверх, де облаштовано скейт-парк. Він є схований нижче рівня землі і діти можуть бавитися, тобто це вже показує, що це не є якась неприступна фортеця. На першому поверсі передбачена велика зона, яка може використовуватися для зібрань, є кафе і лаундж-зона, де люди можуть збиратися і працювати як у коворкінгу.
Нам дуже сподобалась технічна складова проекту-переможця. Автор запропонував куб, який являє собою справу сховища. Автор зумів вдвічі зменшити площу відносно інших проектів, оскільки запропонував розсувну систему стелажів. Загалом нам сподобалась простота, адже все геніальне просте. Це фактично єдиний проект, який ще мав арт-складову. Фасад цього куба автор запропонував зробити з підсвіченими літерами з ЗD-тканини, щоб це вже орієнтувало людину, що тут роблять щось з буквами, текстами. Це дуже проста і лаконічна робота, вона не є ані надто дорога, ані надто дешева, має свою родзинку, досить вдало посаджена на генплані, має свій публічний простір та працює і ззовні, і зсередини однаково якісно.
Наступним кроком стане рішення того, хто буде замовником – виконком має затвердити Львівську міську раду, як замовника. Після цього робота повинна пройти ProZorro, а саме має бути показано, що ми цей етап минаємо, так як було проведено архітектурний конкурс. Якщо не буде жодних зауважень, то розпочнемо стадію проектування. Протягом цього часу управління архітектури та урбаністики дасть містобудівні умови та обмеження для цього об’єкту. На етапі проектування буде повністю розбиратися бюджет, після чого ми вже знатимемо скільки все коштуватиме: це буде оприлюднена цифра. Відтак, на сесії депутатів Львівської міської ради буде винесено питання по цьому об’єкту.
Я сподіваюся, що у цьому році ми встигнемо зробити проект виносу інженерних мереж і комунікацій з цієї ділянки і взимку розпочнемо ці роботи. Реально оцінюючи стан справи, я думаю, що до весни-літа наступного року ми завершимо процес проектування, отримаємо дозвіл на будівництво і розпочнемо роботи. Такий об’єкт будується близько 1.5-2 років. Я надіюся, що до кінця 2020 року цей об’єкт вже має бути готовий і відкритий», – додав начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Юліан Чаплінський.
Усі роботи учасників архітектурного конкурсу можна побачити упродовж 2-х тижнів на четвертому поверсі (біля каб.405) Львівської міської ради.
Катерина Родак