Народні депутати Микола Княжицький і Вікторія Сюмар (обоє – «Народний фронт») подали доопрацьований законопроект, який запроваджує на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою.
Законопроект було надано 7 лютого на заміну зареєстрованого 27 жовтня 2016 року законопроекту № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». До числа авторів законопроекту долучилися народні депутати Ігор Васюник, Микола Кадикало (обоє – «Народний фронт»), Олена Кондратюк («Батьківщина») і Вадим Денисенко («Блок Петра Порошенка»).
Автори законопроекту пропонують у статті 10 закону «Про телебачення і радіомовлення» встановити такі квоти передач і фільмів українською мовою:
– у загальному тижневому обсязі мовлення загальнонаціональних і регіональних телеканалів, які використовують радіочастотний ресурс (тобто ефірних аналогових і цифрових телеканалів), а також супутникових телеканалів, які ретранслюються провайдерами більше ніж однієї області, передачі та/або фільми українською мовою мають становити не менше 75% у кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00;
– у загальному тижневому обсязі мовлення місцевих телеканалів, які використовують радіочастотний ресурс (тобто ефірних аналогових і цифрових телеканалів), супутникових телеканалів, які ретранслюються провайдерами виключно однієї області, а також інших технологічних типів мовлення передачі та/або фільми українською мовою мають становити не менше 50% у кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00;
– усі ефірні аналогові й цифрові, а також супутникові телеканали мають забезпечувати частку передач новин українською мовою не менше 75% від загальної тривалості всіх передач новин, поширених телерадіоорганізацією в кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
При обчисленні частки має враховуватися загальна тривалість фільмів, новин та інших передач (крім пісень і музичних кліпів), створених, дубльованих або озвучених українською мовою. При цьому місцеві мовники мають транслювати фільми й передачі, які не є їхнім власним продуктом, виключно українською мовою (за винятком фільмів, створених до 1 серпня 1991 року). Фільми й передачі, виконані не державною мовою, повинні бути субтитровані українською мовою.
Передача вважається виконаною українською мовою, якщо всі виступи (репліки) дикторів (ведучих) передачі виконані українською мовою. Фільм вважається виконаним українською мовою, якщо згідно з прокатним посвідченням мовою його розповсюдження є виключно українська мова.
Допускається використання інших мов без дублювання або озвучення в таких випадках:
– у репортажах з місць подій;
– у виступах, інтерв’ю, коментарях запрошених учасників (гостей, експертів, героїв сюжетів) в інформаційних, інформаційно-аналітичних, публіцистичних, культурно-мистецьких, науково-просвітницьких або розважальних передачах;
– у музичних творах з текстом (піснях), які є частиною передачі не музичного жанру та використані в ній лише як звуковий супровід;
– у музичних кліпах;
– у будь-яких творах, виступах, виконаннях тощо кримськотатарською мовою;
– у виключних випадках за письмовим погодженням із секретарем РНБО у передачах будь-якими іншими мовами, які за своїм змістом спрямовані на запобігання та нейтралізацію реальних і потенційних загроз національним інтересам у сфері забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки.
При цьому вказані квоти не поширюються на суб’єктів державного іномовлення та на радіомовників, оскільки квоти для радіо визначаються іншими, запровадженими у 2016 році нормами закону «Про телебачення і радіомовлення».
Автори законопроекту запропонували також доповнити закон «Про телебачення і радіомовлення» трьома термінами:
– ведучий (диктор) передачі – особа, яка на постійній, регулярній основі, як в кадрі так і поза кадром, здійснює загальне керування процесом реалізації творчого задуму іншими учасниками передачі або супроводжує хід передачі поясненнями та (або) оголошеннями правил. Ведучий (диктор) здійснює діяльність на підставі трудових, цивільно-правових чи інших відносин з телерадіоорганізацією або з іншою особою, яка здійснює створення або виготовлення передачі, в тому числі на замовлення телерадіоорганізації;
– музичний кліп – змістовно завершений аудіовізуальний твір, звуковий ряд якого складається з музичного твору, зокрема, пісні;
– новини (передача новин) – інформаційна телерадіопередача, яка згідно з розкладом мовлення телерадіоорганізації виходить в ефір регулярно і під однаковою назвою. Передача новин складається з інформаційних повідомлень про поточні події в Україні та світі економічного, політичного, соціального характеру, які можуть бути представлені як серія епізодів, сюжетів чи інших аудіовізуальних творів, а також можуть бути озвучені ведучим передачі.
Також автори пропонують вилучити із закону «Про засади державної мовної політики» положення статті 24 «Мова засобів масової інформації і видавництв» про те, що телерадіоорганізації на власний розсуд визначають мову мовлення і мову трансляції аудіовізуальних творів (або дублювання, озвучення чи субтитрування), а також що держава гарантує свободу прямого прийому телерадіопередач із сусідніх країн і не перешкоджає їх ретрансляції. Крім цього вони пропонують вилучити посилання на закон «Про засади державної мовної політики» із закону «Про культуру».
У разі ухвалення закон має набрати чинності через один місяць із дня, наступного за днем опублікування. Пропонується, щоб протягом першого року дії закону програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією, зараховувалися до частки виконаних державною мовою.
У пояснювальній записці автори нагадують, що законодавство про телерадіомовлення завжди містило гарантії мовлення державною мовою, але з прийняттям у 2012 році закону «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») ці гарантії були втрачені. «У результаті таких законодавчих рішень український інформаційний простір заполонили передачі й інша аудіовізуальна продукція російською мовою, оскільки такий аудіовізуальний продукт був набагато дешевшим для телерадіоорганізацій, а багато мовників взагалі переформатували свої ефіри на російськомовну аудиторію», – зауважують депутати.
Джерело: ДетекторМедіа
