Психолог про самогубство у підлітковому віці та відверті поради, як цього уникнути:
«На Львівщині суїцидальні настрої серед молоді не є поширеними. Щоправда, певний відсоток людей які психологічно нестабільні та схильні до суїциду, у суспільстві завжди існує…
Молодь від 15 років у процесі становлення особистості та дорослішання є найбільш психологічно нестійкою. Не даремно цей вік охрестили як «перехідний»: у цей період для дітей важливо мати добрі авторитети. Якщо у сім’ї немає авторитетної людини, матері чи батька, це може бути хтось сторонній, хто б міг надати приклад для наслідування.
Діти, які не знаходять таких життєвих авторитетів, часто замислюються над самогубством і навіть не мають до кого звернутися…
У «перехідному віці» вони прагнуть до колективу та компанії, аби бути «як усі». Проте водночас вони прагнуть відрізнятися і бути особистостями. Безперечно батьки мають приділяти свою увагу дітям у і звертати свою увагу на їхні проблеми, вміти слухати їх та чути.
Часто діти прагнуть поділитися своїми переживаннями, шукають шляхів, аби поділитися зі своїми проблемами, але не вміють сформувати свою думку. Водночас батьки не мають часу вислухати їх, не вважають це реальною проблемою. Відтак діти нерідко залишаються непочутими. Так само й підлітки, потрапляючи у ситуацію нероздільного кохання, часто не мають, куди звернутися для підтримки. Саме тому трапляються трагічні випадки…
Помилка дорослих трапляється у тому, що замість того, аби поспівчувати та проникнутися дитячими чи підлітковими проблемами та показати свою глибоку зацікавленість, дорослі часто порівнюють своє життя із дитячим і не вбачають у ньому жодних проблем. Тим самим дорослі «знецінюють» його в очах та серцях дітей. Така поведінка перетворюється на величезну дитячу травму…».
Детальніше читайте тут: Суїцид. Піти не можна залишитися.
