Верховна Рада не підтримала проект постанови про запровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості.
Як передає кореспондент УНІАН, за проект постанови народного депутата Олександра Донія (позафракційний) проголосували 186 народних депутатів із 354, зареєстрованих у сесійній залі. Проектом постанови передбачалося визнати неприпустимим закриття навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості, на підставі недостатнього фінансування їх утримання. Планувалося до кінця 2015 року запровадити мораторій на закриття сільських шкіл.
Згідно з проектом постанови, Кабінет міністрів мав доручити місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити належне фінансування навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості. Крім того, Кабмін мав забезпечити організоване підвезення учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості, до місць навчання, а також педагогічних працівників, у рамках програми «Шкільний автобус». Очікувалося, що прийняття та реалізація проекту постанови дозволило б зберегти навчальні заклади, розташовані у сільській місцевості, та забезпечити сприятливі умови для здобуття сільськими дітьми якісної освіти за місцем проживання.
У відповідному проекті постанови зазначається також, що, як свідчать дані Інституту демографії, за останні 20 років кількість учнів, які навчаються в селі, зменшилась майже на 0,8 млн. Загальне зменшення кількості дітей призводить до зменшення середньої наповнюваності класів та шкіл, збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів, що призводить до скорочення педагогічного навантаження вчителів тощо. Так, кожна четверта сільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів має наповнюваність менше 100 учнів. При цьому “повільно й непослідовно вирішується питання організації підвезення сільських учнів та їх педагогів до місць відповідно навчання й роботи”. Відзначається, що програма «Шкільний автобус» фінансується державою не в повному обсязі. Нині мережа сільських загальноосвітніх денних шкіл включає лише близько 13,3 тис. навчальних закладів, з яких школи І ступеня (початкові школи) становлять 12,2%, І-ІІ ступеня – 36,2 % і І-ІІІ ступеня – 50,8%. Загалом в них навчається близько 1,4 млн учнів. Загальна забезпеченість сільських поселень школами становить близько 46,5%.
Понад 200 тис. дітей проживають за межами пішохідної (на відстані більше 3 км) доступності і потребують підвезення. При цьому в документі зазначається, що місцеві державні адміністрації, посилаючись на відсутність у місцевих бюджетах необхідних коштів на утримання сільських шкіл, під прикриттям так званої «оптимізації» приймають рішення про закриття сільських шкіл, що “унеможливлює для дітей доступ до якісної освіти, призводить до соціальних конфліктів, створює напругу, породжує численні звернення батьків учнів, сільських територіальних громад, педагогічних колективів щодо випадків безпідставного закриття в селах загальноосвітніх навчальних закладів”.
