Більшість випускників дитячих інтернатів в Україні не можуть адаптуватися до дорослого життя, а замість хорошої роботи і власного будинку їх чекають вулиця і голодне існування. Про це заявив директор Асоціації незалежних моніторів Андрій Черноусов, пишуть Коментарі.
За його словами, в інтернати держава спрямовує осиротілих, розумово відсталих та дітей з фізичними вадами. Парадокс у тому, що всім вихованцям, незалежно від їх потреб, надається однаковий комплекс соціальних послуг.
Фахівці, що займаються захистом прав дітей-сиріт, констатують: випускники інтернатів виходять «у світ» абсолютно непристосованими до життя. Головними проблемами колишніх інтернатських вихованців залишається повне невміння адаптуватися в суспільстві, відсутність диференційованої освіти, а також неефективність соціальної підтримки з боку держави.
«Вражає хоча б той факт, що діти, які провчилися 18 років в інтернаті, не вміють ні писати, ні читати, а на виході з так званого «батьківського дому» їм для «кращого життя» видають довідку про легку розумову відсталість», – підкреслила співробітниця Центру правової інформації та консультації в місті Мукачево Наталія Козир. При цьому більшість інтернатів знаходяться далеко від обласних центрів, тому громадським активістам складно відстежувати ситуацію, що склалася там.
За словами фахівців, з такого роду документами випускники дитячих інтернатів можуть претендувати хіба що на ліжко-місце в інтернаті для дорослих людей-інвалідів. На законодавчому рівні у них немає права вступати до вищих навчальних закладів. Навіть в технікум у 90% випадків їх не приймають. Вихованці інтернатів не можуть пройти медкомісію, у них немає прописки, а єдина допомога від держави на виході у доросле життя – одноразова грошова допомога в розмірі 5000 грн.
Фото: Shutterstock
