ОСТАННІ НОВИНИ

На колишній катівні хочуть нагріти руки?

Львівський портал

|

Створення Меморіалу пам’яті жертв комуністичного терору у колишній катівні, більше відомій як «тюрма на Лонцького», зависло у повітрі. Понад рік львівська мерія не може розпочати реставраційні роботи споруди, що руйнується просто на очах. Депутат Львівської міської ради, член ГО «Спільнота» Віра Лясковська запевняє, що початок ремонту цинічно гальмує керівництво управління капітального будівництва.

За її словами, торік УКБ навмисно не зробило ані кроку у напрямку до реставрації приміщення колишньої катівні, оскільки прагнуло повернути справу у вигідному для себе руслі. «Скажу відверто, чиновники хотіли на цьому сумнозвісному об’єкті відмити гроші. Іншого пояснення немає. Адже не було жодних об’єктивних причин, які б заважали братися до роботи. Гроші міська рада виділила, потрібна була лише добра воля керівництва міста. Але натомість ми наштовхнулись на супротив, байдужість, нахабство і здирництво», – запевняє вона.

На думку депутата, доказом того, що працівники УКБ хотіли нагріти руки на реконструкції колишньої катівні, є незрозуміла ситуація з експертизою стану будівлі. Як розповіла В. Лясковської, вона запросила експертів з «Львівської політехніки», і разом із представниками УКБ вони обстежили споруду. «Тоді всі дійшли до єдиного висновку – основні елементи покрівлі є в нормальному стані, потрібно ремонтувати лише вузли. Здавалося, справа стоїть лише за пошуком будівельників. Утім абсолютно несподівано для нас з’явилася друга експертиза за підписом одного великого «фахівця». У ній говорилося про те, що покрівлю потрібно повністю розібрати і збудувати заново. І це при тому, що 5 років тому дах перекрили черепицею. Я впевнена, що чиновники просто хотіли відмити на цьому об’єкті гроші. Є різниця, коли роблять вибірковий ремонт і коли повністю споруджують новий дах?», – наголошує В. Лясковська. Вона також припускає, що за умови повної реконструкції даху, чиновники сподівалися «відмити» до 35% коштів.

У результаті було втрачено цілий рік. А зважаючи на тяжкий стан споруди, час у цій справі – безцінний. Негайного ремонту потребує не лише дах, а й стіни, водопровідні труби, каналізація, підлога. Крім того, науковці наполягають на тому, щоб все робили дуже обережно, аби не пошкодити того, що можна зберегти в автентичному вигляді, зокрема настінні написи в’язнів.  

«Це велика робота, її не так просто виконати. А тут така ситуація. Ми цілий рік стояли і нічого не робили. Я вважаю, що люди, які стали на заваді цієї справи, взяли великий гріх на душу. Бо створення меморіалу – свята справа, це наша пам’ять», – додає В.Лясковська.

Член робочої групи зі створення Меморіалу Володимир В’ятрович у коментарі «Львівському порталу» також наголосив на тому, що кроки, які робить на шляху до створення меморіалу Львівська влада є дуже мізерними. За його словами, досі не проведені дослідницькі роботи у колишній катівні. «Міська влада мала би наполегливіше працювати в реалізації цього проекту», – переконаний він.

Не задоволений роботою УКБ щодо реконструкції катівні на Лонцького і заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів. Щоправда, він запевняє, що не можна говорити про те, що управління не ефективно використало кошти чи «відмило» їх, тому що кошти минулого року взагалі не були використані.

Василь Косів запевняє, що цього року ситуація зміниться, кошти використають, при чому використають ефективно, адже їх розпорядником буде не УКБ, а департамент гуманітарної політики. «Є підготована ухвала про створення самого музею. Відповідно, коли буде створена інституція, то проблемами Меморіалу буде займатися не робоча група чи представники громадськості, які роблять це на добровільних засадах. Цими проблемами будуть займатися директор, його заступники, тобто відповідальні люди, які будуть працювати над цим щодня з ранку до вечора. Ефективність використання коштів при цьому буде набагато кращою», – запевняє він.

Нагадаємо, рішення про створення Меморіалу пам’яті жертв комуністичного терору було прийнято ще у 2005 році. Торік до цього процесу підключилася і Служба безпеки України. Минулоріч у катівню вперше в історії незалежної України впустили науковців, дозволивши оглянути підвал, поверхи приміщення, тюремний дворик, камери, тюремне обладнання, що ще збереглися від страшних часів окупації. Також у 2008-му вперше відбулася екуменічна панахида за невинно загиблими у стінах в’язниці. На цьому процес, схоже, зупинився.

Довідка: колишня в’язниця на вул. Бандери, 1, має 85 років. Це була найбільша в’язниця у Львові, яка протягом усього періоду боротьби української нації за власну державність була уособленням жорстокості окупаційних режимів у Західній Україні: тут містилися в’язниці польського, німецького та радянського режимів. У трагічні дні кінця червня 1941 року тут було знищено найбільшу кількість політичних в’язнів у Західній Україні – 1645 осіб, що становило 41 % усіх замордованих в’язнів Львова. Саме після цих подій за в’язницею на Лонцького закріпилася особливо сумна слава.

За часів німецької окупації тут містилася слідча в’язниця, де проводили допити противників Рейху. Під час одного із таких допитів у листопаді 1942 року тут закатовано одного із провідників ОУН, генерала УПА Івана Климіва-«Легенду».

Після Другої світової війни в’язницю використовували радянські карально-репресивні органи для утримування полонених повстанців під час слідства. Після проголошення незалежності України тут було розміщено слідчий ізолятор СБУ. 

Фото – "Львівська газета"

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...