Українські письменники та книговидавці сьогодні зібралися у Львові на загальноукраїнських зборах «Україна – зона культурного лиха», щоб обговорити та вирішити гостру проблему знищення книгарень в Україні, зокрема, у Львові.
На зборах були присутні як львівська інтелігенція, представники громадських організацій, книговидавці, так і депутати Львівської обласної ради, заступники голів ЛОР та ЛМР.
На початку зборів усім присутнім показали слайди фотографій, де були зображені точки у Львові, де раніше були книгарні, а нині на їх місцях переважно знаходяться ігрові автомати, кафетерії, бари, крамниці тощо. Опісля такого показу, голова української Асоціації видавців і розповсюджувачів Олександр Афонін зауважив, що ця ситуація є дуже критичною. Бо за останні 17 років кількість книгарень скоротилася у вісім разів, а кількість виданих книжок – у 4 рази.
«Раніше у Львові було 65 книгарень, а зараз – 28. І якщо в 1989 році максимум видавали 198 мільйонів примірників книг, із яких 7% були ідеологічного характеру, то на сьогодні такого вже нема. За останні 12 років усі 37 планів щодо заходів розвитку української книги на рівні Уряду не були виконані. А такі речі призводять до того, що український народ починає втрачати свій інтелект», – розповів Олександр Афонін.
Зокрема, брати Капранови розповіли, що ситуація у Львові з книговиданням у принципі не є поганою. І Львівщина знаходиться серед семи областей України, де реалізація та продаж книг знаходиться на позитивному рівні. А такі збори вже відбуваються вчетверте, оскільки перше засідання було в Одесі, потім – у Донецьку та Харкові. Проте, все ж таки, проблеми в цій сфері в певній мірі є значними. Також брати підкреслили, що під час засідань цих зборів було вирішено, що всі культурні установи повинні щороку звітуватися перед громадськістю щодо ситуації з книговиданням та книгарнями, а тоді ці питання вирішувати не лише в колі культурних діячів, а й на рівні державної влади.
Водночас заступник голови ЛОР Лев Захарчишин висловив своє бачення вирішення цих питань. Він акцентував увагу на тому, що такі речі потрібно вирішувати на рівні дітей. Тобто треба піднімати якість видань та пропаганди української дитячої книги у Львові та в Україні загалом. Звичайно, що влада теж повинна долучитися до цього, повинна створити належні умови для їх реалізації, але за умови, якщо громадськість належно займатиметься цими проблемами. Також, відповідно, потрібно шукати й нові ефективні способи. І, щонайменше, кожен район Львівщини повинен мати хоча б одну книгарню.
