Визначення австрійської компанії «Альпіне Бау Гмбх» переможцем конкурсу на право будівництва стадіону у Львові до матчів Євро-2012 не зняло всіх питань, що витали над цим процесом упродовж кількох місяців, а лише підлила олії у вогонь для нових різночитань та припущень.
Поживою для цього є твердження голови комісії Олега Синютки про те, що «роботи будуть виконані за інвестиційні кошти компанії «Альпіне», в тім числі, й від використання активів, тобто, земельної ділянки, площею 25 гектарів». Чиновник кілька разів в різний спосіб промовляв цю фразу як буддійську мантру, однак з кожним разом очі журналістів робилися все круглішими – всі слова знайомі, а загального сенсу немає, так би мовити, не проглядається. Навіть прохання перейти на «людську мову» не подіяли на пана Олега – він твердо стояв на своєму і «чревовіщав яко маг» про своє.
Відтак, яким чином буде здійснюватися весь механізм, залишається поза межами досяжності громадськості. Щоправда, депутати міської ради, опозиційно налаштовані до міської ради говорять про те, що буде підписано угоду на проектування стадіону, а вже потім на його будівництво, якщо сторони дійдуть згоди. Якщо це відбудеться, то вартість проекту оплатить забудовник, а якщо ні – то місто платитиме саме.
Певні підозри щодо якихось хитрощів виникають і тому, що попри всі прохання, О.Синютка так і не назвав переможця «інвестором». Він не зміг сказати, за які кошти будуватиметься стадіон, однак висловив впевненість щодо спроможності австрійської компанії робити це. На запитання «Львівського порталу» про фінансові результати цієї компанії, пан Синютка відповів, що ці показники його задовольняють і дають впевненість можливостях фірми. Понад те, голова комісії зауважив, що це не просто якась фірма, а компанія, яка вже брала участь в будівництві стадіонів до Євро-2008 в кількох містах Австрії.
Водночас ситуація «в реалі» виглядає доволі жорстко – часу обмаль практично на все. Для розробки проекту і його втілення «в натурі» є трохи більше двох років. Проект має бути готовий до червня цього року, а за два роки вже має стояти стадіон. Менше двох років навіть у розвинутій і просунутій Європі на будівництво таких о’бєктів не йде, адже йдеться про місце скупчення десятків тисяч людей, і аспекти безпеки на першому місці.
Тому питання про цейтнот, у який себе загнали чиновники з Ратуші, також цілковито на часі. Чи це вони не розрахували свої можливості, товчучи два місяці воду в ступі, чи просто сторони не надто довіряють одна одній і вирішили реалізувати проект поступово. Відповіді, скоріш за все, також можна буде отримати поступово, але вже незабаром – коли будівельники приїдуть підписувати угоди до Львова, а міська рада затверджуватиме ці угоди. Зрештою, відповіді можуть прозвучати й раніше – 14 лютого під час сесії міської ради депутати розглядатимуть питання про підготовку до Євро.
