Професор хімічного факультету Київського Національного університету вважає, що паніка навколо фосфорної атаки дещо перебільшена.
Після п’яти годин читання «все про фосфор», ми зрозуміли, що нічого не розуміємо. Державні мужі суперечать один одному, панічні повідомлення з місця події не підтверджуються офіційними заявами.. І що найголовніше: понятійний апарат кожен використовує свій. «Фосфорна і ортофосфорна кислота», «горів і випаровувався», «отруєний і розчинений», – це лише мала частка тих синонімів, які кожен використовує, як хоче і коли хоче, закручуючи звивини читачам і ще більше посилюючи паніку.
Ми вирішили звернутись до фахівців. Інтерв»ю робили довго. Перепитували по кілька разів. Однак, в результаті, зрозуміли суть проблеми. Принаймні у першому наближенні.
До інтерв»ю ми вже знали, що мова йде про різні види фосфору і його сполук.
Сам фосфор ( тверда речовина)
Окиснений фосфор. Тобто те, що стається з твердим фосфором, якщо він просто лежить на землі
Газоподібний фосфор ( частинки твердого фосфору, які піднялись у повітря)
Фосфорна або правильніше, як кажуть фахівці хіміки, фосфатна кислота ( різних видів)
Даруйте, що використовуємо не надто наукову термінологію. Однак, так простіше. До наукової термінології перейдемо нижче.
У нашого співрозмовника – професора Київського університету імені Т.Шевченка Олеся Голуба – ми намагались випитати: « Які стани у фосфору бувають, і які з них небезпечні». Отож.
– Пане, Голуб. Даруйте за неофітство, однак якщо можна, то по порядку. Що повинно статись, щоби твердий фосфор ( саме таким був фосфор у цистернах, тільки залитий водою – «proUA») перейшов в інший стан?–
Він повинен прореагувати з киснем. Це досить повільна реакція. Набагато швидшою вона стає, коли фосфор починає горіти. Тобто це приблизно та сама реакція, тільки вона перебігає набагато швидше.
– Давайте по черзі. Якщо висипати купу фосфору на землю Він реагує лише з повітрям? А з водою?–
Ні, у воді він не розчиняється. Якщо температура невисока – то і не загоряється
Температура спалаху – 34, 1 градуса. Тому фосфор поступово реагує з повітрям, до того ж при цьому світиться. Для цього процесу є відома назва: «фосфоресценція» (нічне світіння на цвинтарі – тієї ж природи).
– А окиснений фосфор, тобто цей новий продукт, який з’явився під час «світіння» – шкідливий?
– Кінцевий продукт окислення – це фосфатний ангідрит. Він дуже активно сполучається з водою. Від чого з’являється дим. Чому фосфор є димоутворюючим агентом (між іншим один з компонентів димових шашок та запалювальних і задимлювальних бомб)? Бо коли він горить, то утворює P2О5, той в свою чергу притягує воду зі всієї атмосфери, і утворює маленькі крапельки кислоти, які виглядають як дим. Варто зауважити, що згоряння навіть невеличкої кількості фосфору дає багато диму., саме тому це використовують у військах.
– Яка це кислота, яка виглядає у вигляді диму чи хмари?
– У перший момент – це метафосфатна кислота. Дим – це метафосфатна і фосфатна кислоти. Метафосфатна кислота – справді є шкідливою. Однак потім вона приєднує до себе ще воду і утворює ортофосфатну, яка вже є кислотою середньої сили і не є отруйною у розведених розчинах. Тобто від неї можуть бути якісь опіки, однак лише тоді, коли вона буде в дуже концентрованому стані. Розведена ж кислота є навіть в нашому організмі. Її додають до «Пепсі-коли», «Кока-коли», інших солодких вод, до деяких інших продуктів харчування. Відтак в маленьких дозах вона нешкідлива.
– Чи можна сказати, що дим все одно є: чи фосфор загорівся, чи повільно окиснюється?
– Ні. Коли він просто окиснюється – диму нема. Є лише світіння. Диму так мало, що його просто не видно. Процес той самий, однак набагато повільніший.
– Скільки часу потрібно, щоби з метафосфатної кислоти постала ортофосфатна? Адже перша – шкідлива, а друга вже ні?
– Досить повільно. Це може бути, скажімо, кілька годин, але процес прискорюється при нагріванні (спекотна погода).
-Тобто, не місяць?
– Ні, звичайно. Це помітно в часі.
– Тобто якщо зараз існує хмара, то в ній метафосфатної ( тобто отруйної) вже не мало би бути?
– Зараз, ясно, що вже нема. Вона перетворилась в ортофосфатну, тобто хмара тримається на ортофосфатній. У перший момент для цього перетворення не вистачає просто води.
– Ще одне уточнююче питання: чи довго існує P2О5? Тобто те, що народжується першим?
– Ні. P2О5 в хімії застосовують для того, щоб забирати в інших речовин воду. Тому він її хапає відразу. Цей процес дуже швидкий і інтенсивний.
– Добре. Тепер варіант другий. Якщо він загорівся, то в цьому димові з’являється щось інакше, аніж при окисленні?
– Я вже казав, що проходять ті самі процеси і виникають ті самі сполуки. Просто під час горіння може бракувати кисню. Тому на відміну від простого окиснення під час горіння в повітря потрапляють частинки чистого фосфору (або нижчих оксидів типу Р2О3), який не встигає згоріти.
Чистий як і нижчі оксиди фосфор – отруйний, до того ж дуже сильно отруйний. Найчастіше він потрапляє у повітря, якщо його гасити водою. Температура полум»я – висока, вода закипає. І пара води захоплює з собою фосфор, що не згорів(„перегоняється” з водяною парою, а потім може осідати на охолоджених предметах і надавати їм світіння або навіть підпалювати іх після висихання). Тому його може бути багато в атмосфері, що може приводити і до отруєння людей в зоні такої хмари.
– Давайте перейдемо тоді до хмари. У хмарі – вища концентрація. Вона реагує з чимось? Що буде, якщо піде дощ?
– Дощ – чудово. Він зразу її осадить.
– Але ж будуть кислотні дощі?
– Будуть кислотні дощі з ортофосфатної кислоти. Вона є несильною кислотою. Трошки підкислить грунти. Можна додати крейди, і одержати добриво. Його, до речі, буде не так багато. Для великої кількості потрібно, щоб дуже багато згоріло. А пожежники встигли його загасити. Це коли занадто багато згоряє, то тоді може бути багато в хмарі цієї кислоти. Але вона не така шкідлива, щоб її боятись.
Ясно, що в хмарі знаходитись не треба. Хоча варто згадати, що такі хмари застосовують в армії – димові шашки. В цей дим потрапляють не тільки чужі війська, а й свої теж. Тому це не є такою сильною отрутою.
– Однак люди все-таки постраждали. Правда, саме ті, перші, хто приїхав гасити…
Ті, що гасили – вони потрапили в хмару з високою концентрацією і не були у протигазах чи хоча б у респіраторах, це мабуть найсуттєвіша помилка. Схоже на те що на початку гасили водою, відтак цей фосфор, який не встиг згоріти, потрапив у повітря яким вони дихали.
Ми, до речі, бачили в багатьох місяцях в Інтернеті – рекомендації гасити саме водою.
– Я теж читав це. Наприклад, в довіднику , який росіяни швиденько підвісили в Інтернеті, пишуть що добре гаситься водою. Я Вам хочу навести приклад. В 50-их роках бібліотеку Академії наук спалили за допомогою фосфору. Приїхали пожежники, почали гасити водою, ясно що, після того все згоріло.
Якщо би Ви жили у Львові, що б ви робили?
Нічого екстраординарного, робив би свої справи.
Там люди закривають вікна, не випускають дітей…
Знаєте, і на холодну воду можна дмухати. Нічого страшного немає. Якщо дійсно багато кислоти, то єдине, що можна відчути: печію в роті, носі, подразнення, як від кислоти, як від міцного оцту. Бо вона у розведеному стані, саме такою буде поки „хмара” дійде до Львова, така як оцет за силою. Якщо раптом це вже відчувається, то тоді можна закривати вікна і зволожувати повітря додаючи до води трошки питної соди. А якщо – ні – нормально дихаєте, то нічого страшного.
Ще одне питання – багато зараз обговорюється в Мережі: якщо кислота потрапила в воду, чи справді не можна її пити?
Поки вона пройде в криницю, то треба чекати Бог знає скільки. А поки вона пройде, то вона засвоїться землею, ґрунтом. Адже це потенційне добриво. Це все одно, що після добрив пити воду. Вносять же в землю добрива? І вносять в набагато більших кількостях.
Хотів би ще раз зауважити. Найнебезпечнішим є сам фосфор, а не продукти його згоряння чи окиснення. Процес окиснення йде постійно. І з часом з цього взагалі буде лише користь. Хоча, зрозуміло, що забагато добрив – це теж погано. Почнеться цвітіння води у найближчих водоймах, бо фосфати будуть змиватися у струмки і сприяти вегетації водоростей…
Сьогодні Мін здоров оприлюднив цифри, що в епіцентрі хмара має в 23 більшу концентрацію фосфорних сполук, аніж звичайно. Замість 3,5 мг/м.куб (при нормі 0,15 мг/м.куб) ……
Це не страшні цифри.
Чи справді не можна їсти овочів?
Вони могли стати отруєними тільки через чистий фосфор. Перевірити легко: якщо вони б світились у темряві, то значить – отруйні. Хоча якщо їх зразу гарно помити, то можна було їсти скільки завгодно.
Чи правильно ми розуміємо, що овочі в такому стані могли бути лише біля епіцентру?
Так, лише там, куди долетіла сама хмара чистого фосфору, який піднявся разом з парою при гасінні і не згорів.
І останнє питання. З фосфорними сполуками зрозуміло. А яка доля найбільшого в даному випадку нашого ворога. Маємо на увазі чистий фосфор, який потрапив у повітря?
Він теж окисниться. І достатньо швидко. Швидше, ніж на землі. Може, щоправда, в дуже гарячому повітрі спалахнути. Однак в будь-якому варіанті він стає нешкідливою речовиною. Цікаво що при окисненні фосфору утворюється озон, тому якщо відчутно запах свіжого повітря, як після грози у лісі(невелика концентрація озону), або неприємний запах, що супроводжує копіри при копіюванні чи лазерні принтери при друкуванні (більша концентрація) то можна підозрювати наявність жовтого фосфору (технічна назва білого фосфору) у навколишній атмосфері.
Довідка «proUA»:
Олесь Голуб – професор КНУ ім..Шевченка, автор книжок і довідників присвячених небезпечним хімікатам.
Учасник шкіл НАТО по хімічній, біологічній і ядерній зброї масового знищення і методам та засобам захисту військ та населення.
Розмовляв Олексій ШАЛАЙСЬКИЙ, proUA