Депутати Львівської міської ради від фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» вважають недостатнім ухвалення лише закону щодо визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду проти української нації. Відповідну заяву «свободівці» поширили сьогодні під час сесії міськради. Текст заяви подаємо повністю:
«Всеукраїнське об`єднання “Свобода” вітає законодавчу ініціативу Президента України В. Ющенка про визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду проти української нації, та прийняття відповідного закону Верховної Ради України. Відзначаємо, що саме діяльність Президента найбільше спричинилася до привернення уваги всього українського суспільства до надзвичайної історичної ваги визнання Голодомору актом геноциду. Реалізація лише однієї цієї ініціативи забезпечить Президенту почесне місце в новітній світовій історії. Такий крок Віктора Ющенка здатний нейтралізувати у громадській свідомості важкий осад від попередніх помилок і прорахунків.
Позиція українських політиків з цього питання стала тестом, який однозначно показав, хто є патріотом, а хто ворогом. Адже сьогодні вже не йдеться про доведення очевидних фактів винищення українців, а лише про відновлення історичної справедливості. Прийшов час відверто сказати: факт геноциду заперечують ті нащадки катів, які нині займають життєвий простір української нації, “звільнений” від українців в ході голодоморів та репресій.
Разом з тим, Закон України, прийнятий Верховною Радою України, на наш погляд, має низку істотних недоліків. Зокрема:
1.Йдеться лише про Голодомор 1932-1933 років (за оцінками експертів – від 10 до 14 мільйонів жертв), який був наймасштабнішою, проте не поодинокою ланкою у ланцюгу геноцидів та репресій, спланованих і здійснених більшовицькими окупантами у ХХ столітті (загалом – близько 20,5 мільйонів знищених українців).
2. Не визначено кримінальної відповідальності за заперечення факту геноциду українців, як цього заслуговує подібне цинічне блюзнірство.
3. Геноцид мав конкретних замовників і виконавців. Відтак йдеться не лише про моральну, а й про політико-правову відповідальність, адже подібні злочини не мають строку давності. Тому дивно, що закон України уникає відповіді на це питання.
4. Прийняття закону є надто запізнілим: виникає запитання, чому цього не було зроблено два роки тому, до впровадження політреформи, за умов безпрецедентно високого авторитету та рівня довіри до Президента? З огляду на це, вважаємо, що недостатнім є прийняття одного законодавчого акту для всебічного розкриття усіх злочинів проти українського народу».
