Львівські депутати та громадські діячі звернулися до Президента України Віктора Ющенка та голови СБУ Олександра Турчинова з вимогою припинити будівництво житлового будинку на території колишньої тюрми-катівні на вул. С.Бандери у Львові. Вони також вимагають покарати винних у незаконному будівництві та спорудити каплицю на подвір’ї катівні, а в приміщенні в’язниці відкрити музей учасників національно-визвольної боротьби, – повідомив Західній інформаційній корпорації Іван Гель.
Нижче подано текст звернення повністю:
«У Львові на вулиці Степана Бандери є тюрма-катівня (так звана Лонцького). Тут, починаючи з 1939 року, року окупації Галичини більшовицькими ордами коїлись неймовірні за жорстокістю злочини : озвірілі енкаведисти під час безперервних цілодобових допитів (під гуркіт тракторів, щоб заглушити стогін та зойки людей) забивали в’язням під нігті голки і цвяхи, кліщами виривали язики, вуха; сплющували й відрізали статеві органи; жінкам розпеченим залізом випалювали груди, у лона, що дають життя, вганяли надбиті пляшки. І сотні невинно убієнних в’язнів штабелями закопували у трьох великих ямах на подвір’ї тюрми, а також у підвалах. Упродовж двох років крізь цю московську м’ясорубку пройшли тисячі українських мучеників. А вже в перші дні війни, панічно тікаючи від німців, енкаведистам вистачило часу, щоб по-звірячому замордувати ще тисячі людей. Усе було залито кров’ю, штабелями лежали тіла закатованих.
Німецькі окупанти нічим, по суті, не відрізнялись від більшовицьких – тюрма була тією ж катівнею, на подвір’ї якої розстріляно сотні українців.
Від липня 1944-го і до середини 1950-х років крізь пекло тюрми пройшли десятки тисяч українців. На подвір’ї катівні лиш декілька шурфів виявили 242 розрізнених фрагменти людських кісток. Це означає, що садисти могли і розчленовувати свої жертви.
Ще на початку 1990-х років громадськість Львова ініціювала створення у в’язниці меморіалу, щоб ушанувати пам’ять убієнних патріотів. Можливо саме це і вплинуло на ще живучих сталінсько-енкаведистських спадкоємців ідеї «єдіной і нєдєлімой». Отож, щоб замести сліди злочинів, вони не зупиняються перед новими. Важкою технікою – екскаваторами, бульдозерами, КРАЗами, КАМАЗами поспішно вичерпується і вивозиться невідомо куди просякнута кров’ю і насичена кістками земля, а в котловані, оточеному високими стінами тюремної огорожі, потайки від людей на замовлення СБУ розпочато спорудження великого, як на центр Львова, шестиповерхового будинку з розважальним кафе. Місцеві функціонери маріонеткового «Меморіалу» (чи не «дахової» структури колишнього КГБ) замість бити на сполох, дають «потрібні» обґрунтування, «санкції» на будову, прикривають замовників злочину іменем «фірми». Замовники і виконавці не лише ховають сліди, а й прагнуть сформувати собі подібних духовних покручів, бо ким стали б мешканці – дорослі і діти – будівлі, які безнастанно топтали б священну, рясно политу українською кров’ю тисяч і тисяч жертв і водночас мільйонно разів під час катувань прокляту ними ж, їхніми рідними та нащадками, землю. Ця будівля принесла б мешканцям лише нещастя і горе, бо кров замучених волає про відплату і просить молитви. Тому там не може бути житла, хіба каплиця для Богослужінь, запалених свічок та вияву шани й пам’яті.
Львів’ян, усіх галичан глибоко болить і водночас вражає безмір цинізму та манкуртизму, бажаючих будувати, жити, тобто причетних до цього акту вандалізму. Адже, у той час, коли Москва й Варшава спорудили на території Львова помпезні меморіальні комплекси як символи імперської присутності, манкурти – навмисно чи ні – знищують навіть те, що залишилось для молитви та вияву священної пам’яті.
Від імені політв’язнів, львів’ян, усіх галичан закликаємо Вас :
1. Припинити роботи, демонтувати незаконно розпочату будівлю.
2. Зобов’язати будівельну фірму та керівництво СБУ відновити зруйновану територію подвір’я тюрми.
3. Встановити місцезнаходження фрагментів кісток, виявлених при розкопках в 2000 р. і під час копання котловану та за християнським звичаєм захоронити їх на Марсовому полі, як полеглих борців за волю України.
4. Провести всестороннє розслідування, виявити ініціаторів незаконного будівництва, службових осіб, що давали дозвіл або самоправно розпочали цю акцію вандалізму; винних покарати. Матеріали розслідування опублікувати в пресі.
5. На подвір’ї тюрми-катівні спорудити каплицю, а в приміщенні в’язниці відкрити музей учасників національно-визвольної боротьби».
Під листом підписалися Степан Вовканич, Іван Гель, Мирослав Герцик, Ольга та Михайло Горині, Олесь Гуменюк, Роман Іваничук, Лариса і Тетяна Крушельницькі, Віра Лясковська, Євген Наконечний, Петро Франко, Юрій Шухевич.
