Нещодавно львів’ян розділила на два фронти інформація про можливе будівництво церкви фактично у центрі Львова. Якщо раніше будівництво нових церков у Львові сприймали з оплесками, то останнім часом мешканці почали висловлювати жорсткішу позицію. Спочатку мешканці виступили проти зведення храму на «Сільмаші», тепер сперечаються щодо Пекарської-К.Левицького… І сталось це не тому, що львів’яни перестали поважати церкву, а мовляв, кількість храмів у місті і так достатня… Львівський портал дізнавався у головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, чи дійсно місто потребує мораторію на будівництво храмів.
У Львові нещодавно почали активно обговорювати церкву , яка має постати на вулиці Пекарській. Що входитиме до цього церковного комплексу? Адже відомо, що там буде не лише споруда церкви…
Згідно земельного комплексу України вільні земельні ділянки можуть надаватися в обмеженій кількості випадків, у тому числі релігійним громадам. До нас на комісію звернувся отець і дуже просив дати їм дозвіл на будівництво православної церкви з центром допомоги реабілітації ветеранам АТО. Все це виглядало дуже етично правильно і все, що ми могли запропонувати – це розробка детально плану ,який би мав обґрунтувати, чи можливе це будівництво і мала бути якась дорога, пожежний доїзд. Наразі цей детальний план розроблений за кошти громади – не за бюджетні гроші і винесений на громадські слухання згідно законодавства. Я бачу, що реакція є дуже жорства, і я ухилюся від коментарів про доцільність, але все, що там намальовано, то воно тримається купи згідно законодавства.
Але питання чи буде там церква, чи не буде – це повинні люди вирішити самі.
Справді реакція є дуже жорстка, зокрема, і в соцмережах. Чому?
Чому? Дійсно, є дуже багато церков. Я колись працював над бібліотекою УКУ з німецьким архітектором: він був дуже шокований кількістю будівництва церков і його слова: «Мене дивує відсутність інфраструктури, відсутність будівництва освітніх комплексів, шкіл, садків, університетів. Тільки церкви, хрести… Що у вас робиться?». Ну але маємо, те що маємо. До нас приходять з церкви з проханням будувати церкву на «Сільмаші», на Личаківській…Насправді церкви, які в нас є історично, це теж колись приходили органи католицької церкви, брали землю і будували. В одному середмісті скільки церков було…У всі часи церква має поширювати свій вплив, але має громада вибрати, чи їй треба цю релігійність, чи щось інше.
Насправді, мені приємно, що почався якийсь дискурс. Якщо раніше церква хотіла, то вона будувалась. А зараз пішов діалог, і навіть якщо він має не зовсім етичний характер, то у будь-якому випадку це добре, що народ починає дискутувати.
А от вам як архітектору як здається, достатньо церков у Львові чи треба будувати ще? І як ви оцінюєте зовнішній вигляд сучасних храмів?
Ми одного разу так жартували з архітекторами, що якщо було колись село на 200 хат, воно мало мати церкву. Зараз одна 9-поверхівка на 4 секцій має 200 квартир, відповідно, то кожній 9-поверхівці треба по церкві.
Насправді це дуже тонка річ. Мені не шкода, щоб люди мали, де молитися. Але мене особисто дратує ретроградність архітектури тих церков, мене дратує, що це є затягування у середні віки і якесь постійне цитування барокової архітектури. Такі церкви тільки відтягують нас назад.
Всі релігії розвиваються, і католицька церква тільки пишається, що вони дуже йдуть ногу за часом. У нас це якось не виходить.
А ви не можете, як місто, впливати на зовнішній вигляд церков?
Ми можемо пропонувати лише конкурси. Київський патріархат хоче будувати кафедральний собор на Сихові, і я буду настоювати на всеукраїнському конкурсі, якщо не на міжнародному. Як на мене, досить того, коли вирішує не архітектор, як виглядатиме церква, а вирішує ієрарх церкви. Як на мене, кожен має мати свою зону відповідальності.
Катерина Родак