З настанням теплої частини року у Львові гостро піднімається тема циган. Здавалося б, вони усюди – просять гроші у трамваях, пристають до людей на вулицях, а на вокзалах – це взагалі окрема тема. Для львів’янина циган – це або барон, що все краде і «тримає» та купляє золоті унітази, або ж брудна і бридка беззуба жебрачка-ворожка, що підкладає собі штучний живіт, аби випросити гроші. Іноді циган асоціюють з конями та танцями на весіллях, та і це уявлення більш примарне та далеке від повної картини життя цих людей.
Стереотипи про циган настільки в’їлись у свідомість, що стає важко повірити, що існують цигани освічені, виховані та культурні. Львівський портал вирішив дізнатись, чи справді у Львові є два світи циган, і чим вони відрізняються між собою.
Хвилинку. Справжні цигани – це хто?
У Львові цигани живуть вже дуже давно, відтак відомо, що ще за часів Радянського Союзу роми мали свої поселення, «точки» тощо. З десятиліття до десятиліття спосіб життя циган поростав міфами, стереотипами та узагальненими, частина з яких таки була правдою. Справжні львівські цигани, що живуть тут не один десяток років – це особлива частина суспільства, яка з одного боку асимілювалась із львів’янами, а з іншої – намагається берегти свої традиції. Ці роми не жебракують, не кочують, вони називають себе частиною українського народу і намагаються у ньому не розчинитись.
Львівському порталу пощастило потрапити до осель кількох таких циган і дізнатися подробиці їхнього сьогодення. Так, як розповів кореспонденту ЛП нащадок циганського барона – Х, мало хто з українців розуміє, що слово циган – це не образа. «Ром на циганській мові означає циган. Це вже люди не циганської національності говорять «роми». Це фактично одне і те саме. І нас це не ображає», – зазначив він.
Більшість стереотипів, що накладають негативну тінь на циганів, пов’язана із тим, що вони впродовж своєї історії не мали постійного місця, перед тим, як десь осісти. Роми кочують. Тому їм іноді доводиться «виживати». Та сьогодні більша частина циган має освіту, намагається жити нормальним способом життя. «У нас зараз росте хороша молодь, якій циганська громада допомагає вчитися, оплачує освіту в інститутах. Тобто вони бачать своє майбутнє лише в науці, в перспективі і в нормальному способі життя», – розповів Х.
Домівки циган виглядають по-особливому: ззовні нічим не відрізняються від українських хат, та всередині роми намагаються довести все до вишуканого вигляду. Циганський шик – це червоний колір (навіть підлоги!) , величезні люстри, шкіряні дивани та штучні квіти. Звісно, що є й скромніші помешкання, та ми мали можливість побувати в оселі вдови циганського барона. Пані Ольга – 81-річна ворожка, вийшла заміж за барона у 15 років та більшу частину свого життя провела у Львові. Каже, що у 12 років їй наснився віщий сон, і з того моменту вона почала гадати та допомагати людям.
«До мене приїжджають люди з Вінниці, з Києва, багато людей до мене звертаються серед львів’ян», – запевняє жінка.
У пані Олі 6 дітей та 24 правнуки, вона називає себе багатою жінкою. Її освіта – це два класи, а працювати також не довелось, бо виховувала дітей. За своє ворожіння вона грошей не вимагає, «скільки можуть – стільки дають». За її словами, жінок у циган виховують строго, та чоловіки їх не ображають…хоча не завжди. «Мужчини є строгі, але я прожила зі своїм хазяїном дуже добре. Він не кричав на мене ніколи, а є такі, що ойой!».
До жінок справді у циган особливе ставлення. «Кажуть, що у нас крадуть наречену. Красти наречену – це традиція. Її не можуть вкрасти просто так, тобто змусити її вийти заміж – це один із найбільших злочинів і порушення правил циганського життя. Хоча жінки у нас виховуються строго, але й ставлення до них має бути правильним. Що таке викрали? Це коли молоді люди зустрічаються між собою, і якщо хлопець вважає себе справжнім циганом, він не піде до тестя просити руки молодої. Він забирає її, вони їдуть, в них відбувається фізичне зближення. Після цього вони приходять додому і заявляють: ми тепер чоловік і жінка. Вони не можуть розлучитись, це у виключених випадках», – розповів Х.
Також неправильним є той стереотип, що цигани можуть одружуватися лише з циганами. Це бажано, але у разі змішаного шлюбу авторитет цигана не втрачається, якщо його дружина, припустімо, українка, є порядною.
Коні. До коней у циган особливе ставлення – це та традиція, яка не похитується уже протягом століть.
«Любов до всього живого, особливо до коней – це наша національна гордість. Більшість з нас з дитинства розуміється в породах коней, у нас є свої циганські секрети, як та що робити. Якщо ти не зовсім розбираєшся у конях,то соромно буде не лише перед циганом, а й перед не циганами. Мовляв, що ж то за циган, який не знає, як підійти до коня?», – зазначає Х.
Цигани плекають свою релігію, у їхніх домівках є багато ікон, вони мають свій підхід до кожного релігійного свята. До прикладу, в одній із домівок нам показали пічку, в якій випікаються виключно паски на Великдень. Щодо вірувань, то цигани у всьому світі релігійно асимілюються до народів, з якими живуть. «Серед нас є православні християни – нас більшість, є католики. Є і мусульмани. Все так, як у всіх людей на світі. Ми також справляємо свята», – каже Х.
Мають свою особливість і методи вирішення конфліктів у циган. Вони не спішать подавати до суду і звертатись у правоохоронні органи, воліють спочатку розібратись у своєму колі.
«Збирається так званий циганський суд, циганська «сходка», де виноситься спірне питання між двома сторонами. Ну і ми приймаємо рішення: що правильно, що неправильно…Тобто, збираються цигани міста, запрошують старші люди, ті, кого поважають. Без присутності старших людей молодь не може вирішувати доленосні питання. Якщо питання не вирішується, і одна сторона не погоджується з вердиктом – навіть можуть приїхати цигани зі всієї України», – ділиться з Львівським порталом Х.
Повага до старших та ієрархія у стосунках – це неписаний закон у ромського населення. «Повага перед старшими у нас дуже сильно виражена. Є старійшини, які можуть вирішувати долю якогось випадку».
Розмовляють львівські цигани трьома мовами: циганською, української та російською. Російською – бо більшість старшого покоління у Радянському Союзі закінчувала російські школи, українською – бо все-таки живуть у Львові, а циганською – бо не цураються своєї рідної мови. Ромів, що не знають своєї мови, не поважають. Цікаво, що циганська мова у кожному регіоні країни різна – має діалекти, зрештою, як і українська.
Бруд, шарлатанство і жебрацтво
Інший, умовно, вид циганів – це ті, що кочують: вони сплять на вокзалах, забігають цілим табором у електрички, випрошують гроші. Зазвичай таких циганів ми бачимо на вулицях, особливо з настанням теплої пори року. Цікаво, що сновигають трамваями та випрошують гроші у перехожих жінки з дітьми, а чоловіки у той час, як пояснив Львівському порталу Х, часто «сидять вдома і чекають на дружин». Насправді такий спосіб життя, за циганськими правилами, принижує чоловіка, адже «твоя дружина і діти – це відображення тебе».
Докучають цигани не лише своїм жебракуванням, але й відвертими протиправними діями. До прикладу, не так давно у Львові з новою силою розгорівся скандал навколо циганок зі Збоїщ, що сидять у центрі Львова з «наколотими» транквілізаторами чи алкоголоем собаками.
«Ці циганки, їх в центрі Львова три, і вони абсолютно однакові і зовсім не бабці – їм років по 40 насправді. Те, чим вони займаються – шахрайство і експлуатація тварин. Цуценятка в них постійно нові. Минулого року ми неодноразово відбирали їх, причому виявлялось, що собаки накачані горілкою – щоб спали тихо і жалісно виглядали. Зрозуміло, що від такого ставлення живуть вони недовго, але на Збоїщах, де живуть ці дами, собак дуже багато, тому їм не проблема взяти нових», – пояснили ситуацію у притулку «Милосердя».
З такими «циганами» активісти борються вже не один рік.
«Ми вже побачили, що ні влада міста, ні поліція не реагує на скарги та звернення громадян з цього приводу, і вирішили самі боротись із цим. Не раз виходили в місто та просто відбирали цуценят», – зазначив газеті «Ратуша» керівник «Екозахисту» Орест Залипський.
Як пояснив співрозмовник Х, роми-кочівники викликають у справжніх циган фактично ці ж самі емоції, що в інших людей.
«Це те саме, як українці дивляться на своїх бомжів. Це не має національності. Якщо людина хоче жити правильно – вона буде жити правильно. Дуже велика частина циган-кочівників, яких ми бачимо на вокзалах, на вулицях, у транспорті – це не зовсім цигани. Серед них є мадяри, є молдовани. У нас, як і для всього світу, кочівники-цигани викликають жалість. Чому вони такі? У них такий погляд на життя. Вони і нас не вважають циганами, вони вважають нас українцями, називають нас «гаджьо». В перекладі з циганського це –не циган. Які в них традиції? Випросити гривню-дві? Ми самі з цим боремося і не поважаємо це», – запевнив він.
Нерідко у ЗМІ поширюється інформація про викрадення дітей циганами, ще частіше про ворожок-шахрайок, і ледь не щотижня – про інші незручності, пов’язані зі способом життя кочівного народу.
Як повідомив Львівському порталу начальник управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП у Львівській області Юрій Гладун, за 2015 рік проти представників ромської національності було відкрито 8 кримінальних проваджень, з яких 4 були направлені до прокуратури та суду.
Також у поліції наголошують, що жебрацтво в Україні не карається законом, тому правоохоронці у таких випадках – безсилі. «У таких випадках працівники поліції обмежуються усними зауваженнями та проведенням роз’яснень цим особам на предмет недопущення таких дій».
Єдиний випадок, коли циган-жебраків можуть притягнути до відповідальності, – це експлуатація дітей. Тому, якщо ви натрапляєте на циганок з дітьми, які жебракують, то цілком можете вимагати у поліції «розібратись».
«Передбачається кримінальна відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст.150-1 ККУ) та за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, в тому числі заняття жебрацтвом (ст.304 ККУ)», – наголосив Ю. Гладун у відповіді на журналістський запит.
До слова, за 2015 рік за фактами вторгнення неповнолітніх у злочинну діяльність у Львові зареєстровано 5 кримінальних проваджень, втім випадків експлуатації та викрадення зафіксовано минулоріч не було.
P.S. З метою захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави, Указом Президента України від 8 квітня 2013 року схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини до 2020 року.
P.S.S. І наостанок даємо вам можливість насолодитись відео відомої співачки з циганським корінням Мадонни – Gipsy fire.
Фото: Катерина Родак, Святослав Драбчук, Соцмережі
Катерина РОДАК, Львівський портал