На зустрічі з журналістами, студентами УКУ та небайдужими львів’янами головний редактор інтернет-видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов поділився досвідом «Журналістики в умовах війни».
Львівському порталу вдалося записати найцікавіші настанови відомого журналіста.
Про місію журналіста у час війни:
Під час війни слово журналіста важить набагато більше, аніж у мирний час. Тоді його слово більш важливе і більше вирішує… Не може бути одна правда, бо в кожного героя своя. А вже журналіст сам обирає собі героя… Журналіст завжди на війні, якщо він шукає гострі теми.
Про солдатів на війні:
Наші солдати не готові до війни, а їх кидають туди. В них кардинально змінюється мислення і вони не знають що з цим робити, а потім не знають що робити з ними… Один солдат розповідав про події 26 травня 2014 року, перший серйозний бій за Донецький аеропорт. «Ми не знали що робити, у нас не було ніякого плану, не було у кого запитати, що робити, бо усі полковники були п’яні. Ми подзвонили до керівництва запитали чи можна стріляти, на що нам відповіли «Дійте по ситуації». Майор сказав стріляти, якщо побачимо ворога із зброєю у руках. От мені і здалось, що я побачив. Так і почалась серйозна стрілянина і ми виграли цей бій. А в штабі, а згодом і на телебаченні, далі вихвалялись «Які ми молодці, який у нас гарний був план. Завдяки такому доброму плану ми і виграли!», а ніякого плану насправді не було… Завжди влада і солдати говорять кардинально різні речі. У кожного своя правда.
Про відповідальність влади:
Журналіст-це завжди розвідник між владою і народом. Ніяк інакше… Американський генерал, командувач Третьою армією США Джордж Паттон під час Другої світової війни прославився дуже ганебним вчинком. Він вирішив навідати лікарні і подивитись чи справді хворі ті, які ухиляються від військової зобов’язаності. Тож він вирішив «розсекретити» одного психічнохворого хлопця дуже дивним способом – побивши його. Журналісти про це дізнались і взялись доводити справедливість. Це набуло широкого розголосу і генерал Ейзенхауер відсторонив Паттона від командування групою військ, а також віддав наказ принести офіційні вибачення особисто солдату та персоналу шпиталю. А у нас через накази влади можна втратити тисячі людей, і нічого не буде. Вони виступатимуть на парадах надалі.
Про Петра Порошенка:
Коли я розмовляв з Петром Порошенком і казав, що потрібно відводити наші війська з Донецького аеропорту, на що він мені відповів: «Ну, знаєте, війни без втрат не буває».
Про журналістику як професію:
Журналістика-це пам’ять суспільства… В журналіста не може бути ворогів… Без критики змін ніколи не буде. Без критичного мислення в журналістиці немає що робити. У кожного журналіста повинне бути критичне мислення, про що б не йшлося… Журналіст та інформація- це як ліки та лікар: інформація може бути лікарством, а може і нанести шкоду…
Журналіст може помилятись і це природньо. Він також людина. Ви не завжди встигатимете перевірити всю інформацію, всі дані, перетелефонувати кожному і це потрібно розуміти. Потрібно лояльно ставитись до інших ЗМІ, які десь колись помилились… Ті, хто наверху завжди міняються, а народ завжди з вами і для вас вони «ті, хто наверху»… Нам потрібна професійна журналістика, якщо у нас немає професійної влади.
Про «Цензор.НЕТ»:
Ми не робимо сайт, який б подобався всім. Ми не предмет уподобання.
Про Львів та Галичину:
Завжди казав, що Галичина – це серце України. Чому? Бо тут свобода. Львів першим «зніс» свою владу. Це взірець, який гідний прикладу всій Україні.
Для довідки:
Юрій Бутусов – український журналіст, головний редактор інтернет-видання «Цензор.НЕТ», автор сценарію для фільму «Помаранчеве небо» (про Помаранчеву революцію). Журналіст, який пише сенсаційні матеріали і журналістські розслідування, автор багатьох резонансних матеріалів про корупцію та інші злочини у вищих ешелонах влади, за що на нього часто подавали в суд. Проте він не програв жодного судового процесу, який пов’язаний з його матеріалами. Бутусов однин з перших журналістів, який постраждав на ЄвроМайдані.
Фото: ФБ
Марта Мартинюк, Львівський портал