Мій ідеал був би, щоб всі машини були однотипні – мали однаковий набір обладнання. Зараз ця ситуація починає вирівнюватися, власне, протягом двох років мер нам вручив нове обладнання і 25 нових автомобілів. На наступні роки ми вже не просимо по десять, хоч це було б добре, проте ми розуміємо, що не ми одні. Ми б тішилися, якщо наступного року нам дали б хоч три-п`ять машин, бо процес освіження транспорту є перманентний, наші машини, як ніякі потребують постійного огляду, бо 24 години на добу в русі, є дуже великий пробіг.
Разом з тим, машини мають властивість ламатися і від того, як ми їх підтримуватимемо, залежатиме їх стан, а від того, яка кількість авто буде виходити на лінію, залежить своєчасність, адекватність і якість наданя допомоги. В нас цей комплекс проблем, який накопичився протягом останніх десяти років зараз помаленьку розв’язується. Наступного року ми знову, крок за кроком будемо вдосконалювати свій парк. Я ще хочу, щоб всі автомобілі були обладнані хоча б стандартним обладнанням, яке тепер матимемо у п’ятнадцяти авто. Придбання цих нових десяти авто – це не разова акція. Актуальність? Тепер будемо випускати більше автомобілів на лінію, а відтак допомогу можна буде надавати швидше, тепер випускатимемо 48-50 автомобілів, раніше це було близько сорока.