На Знесінні відкрили пам’ятний знак Українським Січовим Стрільцям

На вулиці Польовій у Львові 24 серпня відкрили та освятили пам’ятний знак Українським Січовим Стрільцям. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської ОДА.

Урочистості розпочалися виконанням Державного Гімну України та підняттям прапора.

«Цей пам’ятний знак є для нас, тих хто ходить стежками землі та наших нащадків. Проходячи повз цього пам’ятника, завжди важливо  робити тут іспит свого сумління з прожитого дня. Дякуємо нашим Героям за свідчення їхнього життя і просимо їхнього покрову на дорогу нашого життя», – зазначив Преосвященніший владика Володимир,  єпископ-помічник Львівської архиєпархії.

«Січові стрільці – це ті Герої, які у серці кожного з нас займають особливе місце. На жаль, не у всіх містах знають про них. Наш обов’язок – розповісти співгромадянам, хто ці Герої. Тішить, що сьогодні тут представники різних поколінь. Батьки, які сьогодні привели сюди своїх дітей, ви – великі молодці. Бо лише своїм прикладом,  продовжуючи українські традиції, ви дозволяєте пам’яті Січових Cтрільців існувати. Допоки є пам’ять про людину – людина жива. Кожного дня ми повинні пам’ятати цих Героїв», – зазначив голова Львівської ОДА Маркіян Мальський.

У межах заходу пролунали стрілецькі пісні та виступили мистецькі колективи.

Довідка

На цвинтарі Старого Знесіння є братська військова могила стрільців Української Галицької Армії, полеглих в боях на Знесінні в грудні 1918 р. під час українсько-польської війни. В цьому бою полягло біля 30-ти усусусів, яких пізніше поховали на цвинтарі Старого Знесіння. Це єдина у Львові незруйнована могила УСС – бійців УГА.

В 1930-ті роки (орієнтовно 1935-38 рр.) з ініціативи української громади Знесіння було зібрано кошти і споруджено пам’ятник у вигляді піраміди з дикого каменю, увінчаної стрілецьким хрестом. Під хрестом вмурували стрільно (гільзу від снаряда) – так було прийнято для військових поховань.

Проект пам’ятника розробляла архітектурна група Товариства «УкрДизайнГруп» на чолі з відомим архітектором Михайлом Федиком та інженер-конструктором Миколою Лапчуком. Роботи по каменю виконували брати Зеновій та Андрій Манчури.