Слава біжить попереду міського голови Львова Андрія Садового. У Львові, в Галичині та в Україні уже знають про його методи управління містом Лева. Скандальних матеріалів про незаконні забудови в місті, руйнування історичної спадщини, земельні та майнові оборудки, «сміттєву» бездіяльність, бюджетні та тендерні махінації – хоч греблю гати.
І було би дивно, якби масштаб «подвигів» мера Львова не виплеснувся за межі України, і про «феномен» Садового не заговорили би за кордоном. Хоча би у сусідній з нами Польщі, до кордону з якою від площі Ринок якихось 80 кілометрів.
У що перетворився Львів на етапі третьої поспіль каденції мера Андрія Садового намагається з’ясувати одне з найавторитетніший видань Польщі – «Gazeta Polska» у матеріалі з промовистим заголовком «Азійські» закони у Львові під не менш колоритною рубрикою Проросійський Донбас мігрує на захід країни.
З початком війни на Донбасі цей регіон залишило понад 1,8 мільйон осіб. Частина з них переїхала на Західну Україну, зокрема до Львова, який перетворився на велику земельну ділянку під будівництво. Але така кількість інвестицій у будівництво викликає щораз більше спротиву, бо часто тут не обходиться без корупційних схем, інший негативний наслідок – знищення пам’яток архітектури в історичній частині міста.
Імена власників більшості нової нерухомості в місті – невідомі, що суперечить офіційним прагненням української влади до рівня західної демократії.
Виникають щораз нові конфліктні ситуації, пов’язані з нерухомістю чи землею у Львові та околицях міста. Зникають будинки, які є пам’ятками архітектури, на місці яких повинні з’явитись сучасні будівлі та офісні центри. Не жаліють навіть львівських парків та скансену.
Нові власники нерухомості у Львові впроваджують у місті «азіатські» закони врядування.
Знищення культурної спадщини
Як стало відомо у серпні, територія відомого львівського скансену Шевченківський гай, що знаходиться в місцевості Кайзервальд, несподівано зменшилася з 50 га до 36,5 га. Виник скандал. З’ясували, що ця територія відійшла до парку, що поруч. А сам парк помалу перетворюється на місце, де будують будівлі для відомих та багатих людей Львова.
Скансен у Кайзервальді було створено у 30-х рр. за ініціативи о. Климентія Шептицького, Блаженного Католицької церкви, який у 1995 році був посмертно удостоєний званням «Праведник народів світу» і на його честь посаджено дерево у «Яд Вашему».
Згодом у 2008 році Климентія Шептицького посмертно відзначив «Орденом Відродження Польщі» президент Республіки Польща Лех Качинський, за врятування євреїв під час Другої світової війни. Одним з тих, кого йому вдалося врятувати був Адам Даніель Ротфельд (відомий науковець та дипломат, міністр закордонних справ Польщі у 2005 році).
Інший жахливий випадок – цілковите знищення будинку газети «Kurier Lwowski», який знаходився поблизу бібліотеки Оссолінських (тепер Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника). Ця газета виходила з 1883 по 1935 роки. Понад місяць українські громадські активісти протестували перед місцем забудови і навіть розпочали судовий процес. Один з головних аргументів, які використовували активісти – що там створювалась відома польськомовна газета. Попри це місцева влада на чолі з мером Андрієм Садовим підтримали будівництво і навесні будинок, що визнаний пам’яткою архітектури, зник з мапи Львова.
Подібних прикладів ще дуже багато. Журналісти пишуть про понад сто випадків забудов, не сумісних з українським законодавством. Більшість правопорушень у цих історіях – це знищення пам’яток культурної та історичної спадщини Львова.
Випадок біля Консульства РП у Львові
Неподалік від будівлі польського консульства, а 500 м у парку всього за кілька місяців виросла будівля, через яку не тільки знищено частину парку, а й пошкоджено джерело води, з якого живиться весь парк.
Місцева влада і тут не відреагувала. Мешканці району говорять, що оглядати будинок приїжджають «росіяни», на автомобілях з російськими номерами. Місце будови загороджено, нові власники квартир заходять на територію забудови через приватні двори, щоб побачити, де будуть мешкати.
Про проросійське лобі свідчить й інший факт. Російська православна церква отримала будівлю від влади міста навпроти Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, що на вул. Пекарській. Менше, ніж за місяць у цьому місці розпочалось будівництво чергової багатоповерхівки.
Іноземцям тут не місце
Правило «Своїм – все, чужим – право» дуже часто застосовують в Україні. Зокрема це можна спостерігати у випадку з іноземними інвесторами, у яких виникають великі труднощі з виходом на українським ринок.
Один з гучних випадків, який це підтверджує, є купівля голландською компанією STR у 2015 році 23 га землі у міста під будівництво індустріального парку. Як з’ясувалось, ця земля не у міській власності, а сюди було заплановано інвестувати 75-80 млн. євро. Досі невідомо як зможе інвестор отримати заплачені за землю кошти.
Інший приклад – конкурс на будівництво заводу для переробки сміття у Львові. Свого часу Львівській міській раді на чолі з мером Андрієм Садовим надали свої пропозиції 43 інвестори з 14 країн. Всі отримали відмову.
Скандально завершилась спроба львівської будівельної фірми з польським капіталом «Галіція» вийти на ринок. Проти неї виступив особисто мер Садовий. Міський голова Львова через ЗМІ звернувся до мешканців міста не купувати квартири у новобудовах цієї фірми, звинувачуючи її в «участі в афері». У відповідь власники компанії розповіли журналістам, що чиновники вимагали від них хабарів за можливість спокійно працювати.
Подібна історія пов’язана з будівельною фірмою «Моя країна», яка разом з американським інвестором др. Робертом Крамарчуком отримала замовлення будівництва на власній землі.
Представники фірми провели прес-конференцію, під час якої також зізнались про вимогу від них хабарів. А згодом вивісили на 100 м огорожі напис «Будуємо без хабарів». Окрім цього звернулись також до суду і прокуратури зі скаргами на дії Львівської міської ради.
Др. Роберт Крамарчук, який мешкає у США, після виходу з Посольства Америки у Києві отримав «сюрприз» від мера Садового. Львівська міська рада визнала, що напис «Будуємо без хабарів» є рекламою і оштрафували інвестора за розміщення реклами без відповідних дозволів. А далі, за рішенням суду, напис демонтували.
Житло для людей Януковича
Україна веде війну з Росією, тим часом у Львові розвиваються конфлікти, пов’язані з масовим будівництвом. Одним з джерел інвестицій у цю справу є багаті українці, які з початком військових дій втратили східну частину країни. Дорогі автомобілі з номерними знаками із східних регіонів заповнили вулиці Львова.
Мало-хто з близьких кіл вигнаного у 2014 році президента Віктора Януковича втік з ним до Росії. Більшість його оточення залишилось у країні, за часи правління Януковича ці люди зібрали неймовірну кількість готівки. Навіть після Євромайдану 90% з них ведуть комфортне життя, зокрема у Львові. І ті, хто найбільше заробляє на бізнесі людей Януковича – це місцеві підрядники. Допомагають їм також представники місцевої влади, які погоджуються на ведення бізнесу на «азійських» умовах.
Юзеф Лободовський у 1947 році на сторінках лондонських «Новин» писав: «На наших очах Львів стає московсько-монгольським, а хто знає, чи за кілька років не розділить цю долю і вся Червенська земля. Дай Боже здоров’я тим всім, що ніяк не можуть примиритись і кричать: одні – «Східна Малопольща», а інші – «Галичина».
За матеріалами «Gazeta Polska» № 1538 від 03.10.2016
Фото: Вікіпедія
Іван МАТКОВСЬКИЙ, листом зі Львова для «Gazeta Polska»