Місто левів, світового туризму та запаху кави – Львів. Справжня перлина України святкує сьогодні свій 759 день народження. Зважаючи на воєнні дії на Сході України, програма святкувань доволі скромна. Однак Львів настільки самобутній та неповторний, що не потребує додаткових атракцій для заманювання туристів.
З нагоди дня міста, Львівський портал підготував власний рейтинг 12-ти туристичних перлин Львова, щоправда це далеко не усі цікавинки древнього міста.
Каплиця Боїмів – пам’ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній, 1.
Каплиця збудована у 1606 – 1615 роках над родинним гробівцем львівської знаті угорського походження Боїмів.
Цікаво, що каплицю побудовано на території тогочасного міського цвинтаря. Загалом в усипальниці було поховано 14 осіб з династії Боїмів. Згодом поховання перенесли на львівські цвинтарі.
Імена творців каплиці достеменно невідомі. За найобґрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який в ті часи побудував ратушу та оздобив сусідню каплицю Кампіанів.
Каплиця відрита для відвідувачів з 10:00 до 17:00 години щодня, окрім понеділка.
Костел єзуїтів. Сьогодні храм святих апостолів Петра й Павла на вулиці Театральній. Споруджений у 1610 – 1630 роках архітектором єзуїтського ордену Джакомо Бріано.
Це – перша пам’ятка барочної архітектури у Львові та одна з найбільших культових будівель міста.
За часів Радянського Союзу зі святині зробили книгосховище. Із 2012 року костел Петра і Павла передали релігійній громаді і зараз він відкритий для усіх відвідувачів.
Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької – широко відома візитка Львова, яка розташована у центрі міста на проспекті Свободи, 28.
Помпезну споруду звели за проектом архітектора Зигмунта Горголевського – автора багатьох монументальних споруд Польщі і Німеччини.
Варто знати, що спорудження Опери тривало всього три роки і вже у 1900 році театр відчинив двері для відвідувачів.
Фасад споруди прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога» та «Любов».
Одна з головних прикрас театру – завіса «Парнас». Написана у Римі польським художником Генриком Семирадським, обрамлена мереживним бордюром італійського художника Ретроссі за ескізом Семирадського.
Шевченківський гай – Музей народної архітектури і побуту, етно-парк.
Колоритний музей знаходиться просто неба у Львові. Гай розташований на лісистих горбах, у північно-східній частині міста, в місцевості Кайзервальд, на території ландшафтного парку «Знесіння».
Відвідувачам є куди подітись, адже територія парку займає близько 84 гектарів. Стежками трапляються дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів України та карпатська рослинність.
Вежа львівської ратуші – аби побачити Львів, як він є, необхідно здійнятись на оглядовий майданчик. А з висоти пташиного польоту можна помилуватися краєвидами древнього міста.
Цікаво, що сучасна вежа львівської ратуші має висоту 65 метрів і є найвищою в Україні. Сам оглядовий майданчик на ратуші відкритий з 1851 року. Однак атракція не для слабких духом, адже для того, щоб потрапити сюди, вам доведеться подолати 408 сходинок.
Дорогою можна подивитися на роботу механізму одного з найстаріших в Україні годинників, який привезли до Львова з австрійського Відня.
Високий Замок – зруйнований замок, який був збудований під керівництвом Короля Русі Лева Даниловича на Замковій горі у Львові.
Споруди не стало ще у XVIII-XIX столітті, а відвідувачів манять не так його руїни, як оглядовий майданчик самої замкової гори, з якого відкривається панорама на все місто.
Окраси замковій горі ввечері додає ретрансляційна вишка, яку в народі стали називати львівською Ейфелевою вежею.
Церква святих Ольги і Єлизавети – неоготичний храм у Львові, на площі Кропивницького, який був збудований у 1911 році під проводом архітектора Теодор-Мар’яна Тальовського.
Цікаво, що костел збудовано на пам’ять про популярну імператрицю Єлизавету Баварську (Габсбурґ), відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.
На сьогодні ця будівля є найвищою в місті, її висота 88 метрів.
Адреса: Львівська міська рада — пл. Ринок, 1.
Підземна Полтва. Мало хто знає, що в самому центрі Львова протікає Полтва і весь історичний центр міста лева стоїть над річкою.
Справжню перлину та окрасу Львова занехаяли з плином віків. Наприкінці ХІХ століття міська влада вирішила поховати річку, щоб уникнути подальшого заболочення та поширення хвороб. Відтак Полтву замуровувати і перетворили у міський каналізаційний колектор.
Сьогодні підземелля вабить туристів-екстремалів.
Арена Львів – футбольний стадіон у Львові, збудований для проведення матчів чемпіонату Європи з футболу 2012. Розташований за адресою вул. Стрийська, 199.
Цікаво, що Львівський стадіон став третім найдорожчим стадіоном в історії України і поступився лише НСК «Олімпійському» та «Донбас-Арені».
Споруда вміщає 34915 глядачів.
Домініканська церква. Церква Пресвятої Євхаристії (колишній монастир домініканців) – греко-католицька церква у центральній частині Львова.
Пам’ятка архітектури національного значення збудована 1749 року за проектом інженера і архітектора Яна де Вітте. Кошти на будівництво давав гетьман великий коронний Юзеф Потоцький.
Порохова вежа – одна з небагатьох збережених до сьогодні пам’яток фортифікаційного будівництва у Львові, яка находиться на вулиці Підвальній, 4.
Її збудували з каміння старого Міського арсеналу у 1554 році.
Цікаво, що це була найпотужніша вежа, бо під мурами міста часто зʼявлялися загарбники зі Сходу. Товщина її мурів становить до трьох метрів.
Сьогодні вхід хід до вежі відкритий для туристів. Щоправна вхід до неї боронить символ старого міста – лев.
Личаківський цвинтар – державний історико-культурний музей-заповідник – меморіальне кладовище у Львові.
Старовинне кладовище розкинулось на 40 га і прийняло близько 300 тисяч поховань. Головний вхід на цвинтар розташований на вулиці Мечникова, 33. Для туристів передбачено й нічні екскурсії.
Кладовище існує з 1786 року, після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, розміщених навколо львівських храмів.
На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста, хоча ще на початку XVI ст. цю місцевість уже використовували для поховань знедолених.
При написанні матеріалу ми використовували дані мережевої енциклопедії Wikipedia.
Фото: Wikipedia, Kapitoliy, Андрій Васюта, Так люблю той Львів, що бракує ми слів ;) Руслан Литвин, Interes, Stezhkamu, Mow, lvivnews, Ярослав Булда, RomanBaluk, LiveJournal, Олег Григор’єв, Сергій Криниця.
Андрій Котенський, Львівський портал
Андрій КОТЕНСЬКИЙ. Львівський портал