Генеральний директор ЛА «Піраміда» Василь Гутковський розповідає, що нині цікавить українського читача і чи можна вважати наше книгодрукування конкурентоспроможним.
Пане Василю, чим живе сьогодні український видавець?
Українське книговидання сьогодні важко назвати прибутковою справою. Жорсткі умови функціонування на книжковому ринку, в які поставила нас держава від самого початку, навчили нас не плакатися на чиновницьких спинах, а самим шукати шляхи подолання криз. Ми робили перші кроки, експериментували, шукали свого читача. Можливо, були якісь помилки, прорахунки, але, попри все, ми зуміли піднести вітчизняну видавничу справу фактично до європейського рівня.
Та, на жаль, сучасний стан нашої галузі суттєво не відрізняється від того, яким він був на початку незалежного книговидання. Маю на увазі навмисне ігнорування державою вимог та побажань видавців. Наші державні мужі й досі не усвідомили, що протекція української книжки – це справа державного рівня, а її пропагування – обов’язок Української держави.
То чи може українська книга конкурувати із російською чи іншою іноземною книжкою?
Конкуренція є і, звичайно ж, з російською книжкою. Як на мене, це явище двобічне, бо, з одного боку, ми як видавці української книжки мусимо робити все, щоб своєю якістю, високою культурою вона витіснила чужомовний продукт іншої країни з полиць наших книгарень. А з іншого – цінова політика та суспільна байдужість, на жаль, не дає нам змоги цього зробити. Ми ще й досі пасемо задніх на сході України, виборюємо кожного читача в центральній її частині і лише на заході можемо дихати на повні груди.
Чи є сьогодні справді якісна українська книжка?
Є. Звичайно, що є. Крапка. Думаю, коментарі зайві.
Чого сьогодні потребує читач, якої книжки?
Це доволі обмежене запитання, оскільки я як видавець поважаю свого читача. На тлі розмаїття читацьких запитів знаю про його смаки та вподобання, і так, упевнений, працює кожне успішне видавництво. Зрештою, підтвердженням цього є величезний асортимент на полицях наших книгарень.
Чого бракує українському авторові?
Узагальнювати тут не можна. Кожен автор – митець, особистість, яка виокремлюється серед інших, несе суспільству певну цінність. Успіх «Піраміди» в тому, що ми ніколи не оцінюємо автора та його твір під одним кутом зору, керуючись якимись тісними рамками, закостенілими канонами і догмами. А відтак я ніколи не скажу, що нашому авторові чогось «бракує», на щастя, маємо всебічний та небувалий творчий сплеск у модерній літературі, тому й висновок: є з чого вибирати і є кого видавати.
Чи важко працювати з амбітними письменницьким середовищем? Чи виникали у Вас конфлікти з окремими авторами?
З кожним автором працюємо по-різному, з кожним знаходимо спільну мову. Хоча, зізнаюся, інколи це буває нелегко. Зрештою, будь-який конфлікт вирішуємо мирно і, знайшовши порозуміння, працюємо далі. На загал, наші автори – це амбітні, впевнені в собі молоді люди, які, без перебільшення, оновлюють і модернізують наш літературний процес.
Як виглядає ситуація на ринку видавництв в Україні, чи може ця справа бути прибутковою?
Проблема багатьох видавництв – непродумана маркетингова та рекламна політика. Книжку, окрім того що видати, потрібно ще вміти донести до читача, поінформувати про її вихід, уміло зацікавити нею, створити інтригу, словом, нав’язати, спонукати та продати. Так працюють у світі, так мусимо працювати і ми. В іншому разі програє не лише видавець, програє читач. Бо що б там не казали, але ми сьогодні таки ведемо боротьбу за високий розумовий рівень нашого суспільства. Нав’язуючи йому книжку, ми тим самим рятуємо його від духовного зубожіння та інтелектуальної деградації.
Ваше видавництво є конкурентоспроможним на тлі інших українських видавництв?
Думаю, наші книжки та різноманітні нагороди є цьому підтвердженням. Колектив ЛА „Піраміда” робить усе можливе, щоб наші видання вирізнялися високою видавничою культурою, добротним художньо-технічним оформленням, естетичним мистецьким вирішенням та якісним поліграфічним виконанням.
Наскільки відомо, Ви не лише друкуєте книжки, а й рекламуєте та просуваєте їх на ринок. Розкажіть про це докладніше…
Попередньо я зазначив про важливість промоції книжки не лише для нас, видавців, а й для суспільства загалом. Ще раз повторюю, нам сьогодні дуже потрібно пропагувати сам процес читання як ознаку освіченої високоінтелектуальної нації. „Піраміда” вносить сюди свою лепту. Ми активно співпрацюємо з усіма ЗМІ, оперативно інформуємо їх про свої нові видання, організовуємо їхні відкриті презентації, робимо все, аби про народження нашої нової книжки знало якомога більше людей. Щобільше, беремо активну участь у всіх книжкових виставках, організовуємо зустрічі авторів з читачами.
Яких найвідоміших авторів Ви друкували?
Конкретизувати, ви ж знаєте, річ невдячна, все одно всіх не назвеш, хтось може образитися. Однак скажу вам чесно, кожен наш автор тією чи іншою мірою відомий та популярний, може, хтось менше, хтось більше, зрештою, не всі ж одразу стають знаменитими, визнання приходить з часом, треба просто наполегливо працювати.
Чи є у Вас якийсь бар’єр щодо друку, тобто яку книжку Ви ніколи не надрукуєте?
Так, бар’єр є. Я не видаватиму книжку, яка може зранити і знівечити, поламати і скалічити, книжку, яка незалежно від віку та статі зашкодить моїй дитині, вашій дитині, дитині мого працівника, яка насамперед може вбити у ній людину.
«Піраміда» недавно відсвяткувала новосілля, переселившись у новий офіс. Можна чекати, що в нових умовах видавництво розширить свою книговидавничу діяльність?
Без сумніву, зараз усі зусилля вкладатимемо тільки на розширення нашої діяльності – попереду нові видання, нові проекти та нові звершення.
«Піраміда» неодноразово отримувала престижні нагороди Форуму видавців у Львов та інші видавничі призи. Чи важко постійно триматися на вершині?
Немає нічого неможливого. Ми не зупиняємося на досягнутому. День у день працюємо над новими здобутками та новими ідеями. Зрештою, нагороди – це не найголовніше для нас, основне – визнання читачів, їхня критична оцінка та побажання, бо працюємо передусім для них, з думкою про їхні смаки та вподобання. Отож чекайте, невдовзі „Піраміда” вже вкотре здивує вас, ви ж знаєте, нам у цьому рівних немає.
Довідка
Літературна аґенція «Піраміда» народилася у 1995 році. Нині це – потужне, багатопрофільне видавництво (у рейтингу видавництв України, згідно з даними Центру рейтингових досліджень «Еліт-Профі» за 2002 рік, посідає 8-ме місце). Тільки за останні 1,5 року видано 200 найменувань книг і понад 150 назв на замовлення інших видавництв та організацій.
Один із найуспішніших проектів ЛА «Піраміда» – книжку Юрія Винничука «Легенди Львова» – з 1999 року перевидано 6 разів, її вивчають у школах у курсі літератури та львовознавства.
Найбільше «Піраміда» співпрацює з Асоціацією українських письменників, щороку видає альманах АУП «Королівський Ліс». Постійними авторами видавництва здебільшого є саме АУПівці – Марія Матіос, Василь Ґабор, Іван Лучук, Наталка Сняданко, Юрій Андрухович, Богдан Жолдак, Володимир Єшкілєв, Юрко Позаяк, Василь Шкляр, Юрій Винничук, Ірен Роздобудько. Окрім них, це ще й професори Ярослав Дашкевич, Ярослав Ісаєвич, Євген Наконечний, Микола Литвин, Іван Крупський, письменники – члени НСПУ: Ірина та Ігор Калинці, Галина Пагутяк, Степан Процюк, Валерій Шевчук, Галина Гордасевич, Андрій Квятковський.
Працює ЛА «Піраміда» і в напрямі перекладної літератури. Українською мовою побачили світ «Високий замок» Станіслава Лема, «Духи старого Львова» Стефана Грабинського, «Маргаритко, моя квітко» Крістіне Нестлінґер, «Антологія сербської постмодерної фантастики» Сави Дам’янова, «Перетворення» Франца Кафки, «На щербатім львівськім бруці» Мечислава Опалека, «Вправи зі стилю» Ремона Кено.
Над оформленням книжок працюють чи працювали такі відомі художники, як Юрій Кох та Ольга Погрібна-Кох, Дмитро Конюхов…
У 2001 році на VIII Всеукраїнському форумі видавців книжку Ю. Винничука «Таємниці львівської кави» відзначили грамотою. Того самого року Львівська міська рада назвала її найкращою книжкою про Львів і нагородила дипломом. Третє місце в номінації «Візитівка» на «Книжці року-2001» посіла книжка Ю. Винничука «Кнайпи Львова».
У 2002 році на IХ Всеукраїнському форумі видавців «Приватна колекція: вибрана проза та есеїстика ХХ століття» (упорядник Василь Ґабор) перемогла у номінації «Українська художня література». На «Книжці року-2002» вона стала переможцем у номінації «Красне письменство» (підномінація «Сучасна українська та перекладна проза»).
Переможцем у номінації «Сучасна художня проза» на «Книжці року-2003» стала наша книжка «Мальва Ланда» Ю. Винничука. Також ця книжка отримала міжнародну премію «Портал».
Повість Степана Процюка «Інфекція» та роман «Писар Східних Воріт Притулку» Галини Пагутяк висували на Шевченківську премію.
У січні 2003 року ЛА «Піраміду» відзначили престижною нагородою «Галицький лицар-2002» у номінації «Найкраща видавнича фірма Галичини» – за продовження найкращих видавничих традицій, за високий рівень продукції та збереження галицького духу.
За результатами Центру рейтингових досліджень Еліт-Профі у конкурсі «Книжка року-2004» у номінації «Красне письменство» перше місце посіла книжка Марії Матіос «Солодка Даруся». Ця книжка стала лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Третє місце в цій номінації посіла книжка С. Дам’янова «Антологія сербської постмодерної фантастики».
У 2004 році ЛА «Піраміда» виграла тендер на виготовлення книг переможців Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова».
Переможцем номінації «Красне письменство» на «Книжці року-2005» стала книжка Марії Матіос «Солодка Даруся». За книжку вибраної новелістики «Землі роменські», що побачила світ у нашому видавництві, Ніну Бічую у 2005 році нагороджено літературною премією ім. Богдана Лепкого.
У 2006 році на II Міжнародній книжковій виставці-ярмарку журі Національного конкурсу «Найкраща книга України» у номінації «Проза» дипломом ІІІ ступеня відзначило книжку Марії Матіос «Щоденник Страченої».
Особливу увагу в нашій діяльності відведено збуту нашої книжкової продукції. Сьогодні ми працюємо із 171 книгарнею і книготорговельною фірмою, що дає змогу охопити практично всі регіони України.
Галина РОСПОПА, "Львівський портал"