Ми досить рідко звертаємо наш погляд на львівську бруківку, якою щодня крокуємо на роботу. Втім на кришках різноманітних каналізаційних, телефонних та інших люків закарбовані імена і назви, які промовляють власне до нас, сучасних львів`ян, бо більше їм промовляти немає до кого.
Роками й десятиліттями ці написи стираються від щоденного доторку мільйонів ніг, кришки люків нищаться від часу, врешті, їх крадуть, аби здати на металобрухт. І написане на них для нас сто і більше років тому йде у небуття. До Вашої уваги написи на кришках вуличних люків, принаймні у такому вигляді, якими вони були у Львові на початок 2005 року.
Ці написи у різні часи робили чотирма мовами: польською, німецькою, українською і російською, а кришки відливали у п`ятнадцятьох містах України та Європи: Львові, Відні, Кракові, Катовіцах, Станіславові, Коломиї, Рівному, Полтаві, Дрогобичі, Житомирі, Кривому Розі, Могилеві-Подільському, Керчі, Карлівці, Микулинцях.
Найдавніша дата, яку мені вдалося віднайти, викарбувана на каналізаційних решітках для стоку води з продовгуватими отворами у два ряди. Це рік 1902: Ed. Machan Lwow 1902 (вул. Туган-Барановського, Кривоноса) і Ed. Machan Lwow OeP № 3 1902 (вул. Залізняка, Підвальна). Наступна хронологія каналізаційних решіток така: A. Kunz Lwow 1938, 1939, Ferrum Lwow 1939, Szczerbanowicz 1939. З часів совєтських найдавніші решітки — Львів лив-мех з-д 1940 (Ливарно-механічний завод) (вул. Кубійовича), з останніх років — Львов 1978 год (вул. Вітовського). Варто відзначити, що люки 1940 року майже такої ж якості, як і польські. І написи на них зроблені українською, тоді як згодом якість кришок стає гіршою, а написи російськими.
Круглі великі каналізаційні люки часів Австрії хронологічно сягають рубежу ХІХ і ХХ століть, але, на жаль, жодних дат на їхніх кришках немає, як і на кришках люків подальших польських часів: Antoni Kunz Miasto Lwow; Ed. Machan Lwow; Fabryka maszyn i odlewia ksiecia A. Lubomirskiego (вул. Коціловського); Fabryka maszyn L. Biskupski i syn Kolomyia (вул. Вірменська); Fabryka … i Zieleniewska Tow. AKC Krakow, Miasto Lwow (біля каплиці Боїмів, вул. Вахнянина); Ferrum Lwow; Inz. Slowik; Kanalizacja Lwowa firma A. Marek; Kanalizacja Lwowa A. Kunz; Kanalizacja Lwow inz. Slowik; Kunz Lwow; M Ferrum; Miasto Lwow; W. Podhorodecki Lwow; Slowianin (вул. Чайковського, Дорошенка); Perkun Lwow. Spolka komandy T. Pietscha. Fabryka maszyn odlew zelaza (на подвір`ї Успенської церкви); T. Wygnaniec… Lwow (вул. Дорошенка); …Wasilewski… (вул. Ген. Чупринки); ZGE Lwow (Варшавська).
Серед кришок каналізаційних люків совєтського періоду найцікавішими є направду ексклюзивні екземпляри 50-х років (ГК означає “городская канализация”): Артель Кр. Металлист г. Кривой Рог 1953 (вул. Стефаника, Стрийська); ГК Калушская артель им. Т. Г. Шевченко Станиславского ОПС (вул. Грицая, Личаківська, перед Оперним театром); (Оскільки Станіславів перейменували в Івано-Франківськ 1961 року, цей люк може сягати й тієї дати); ГК г. Карловка Комбинат Трест Стройдеталь ГОСТ 3634-47 (місто Карлівка Полтавської області) (вул. Погулянка, Лижвярська)
Наступне покоління металевих каналізаційних кришок за стилістикою можна хронологічно об`єднати у 60-80 роки: Микулинці… (1961 ?) (Тернопільська область); Металлозавод. г. Ровно; Т ЛМЗ г. Полтава; Металлообр. з-д. г. Могилев-Под.; Металообробний з-д. (?); МЖГХ Житомир МКХ СССР; МКХ УССР Металлообр. з-д г. Могилев-Подольский (пл. Ринок); (МКХ — Министерство комунального хозяйства, МЖКХ — Министерство жилищно-комунального хозяйства); ГПК г. Дрогобыч; ДРРМЗ — 1973; Керчь ТЛЗ 1979; тД Галич… …79; ГК ГОСТ 3634-61 Львов 80 г.; ГК 4673 Керчь 1980; тВ 1981 Львов ЗКО; Львов 83 г.; ГК 1973 (ГОСТ 3624-61), 1977, 1978, 1980, 1982, 1983. З найновіших кришок каналізаційних люків найцікавіші тВ БЕЛМЗ 2000 р.; Львів 2003 (з левом) і найновіший — Львів Львівводоканал 2004. Ексклюзивний люк у вигляді металевої гривні бачимо на початку вулиці Зеленої — одна гривня біля Універсального банку розвитку та партнерства.
Кришки телефонних люків менш різноманітні, на жодному з них немає року, і здебільшого вони зі совєтської епохи: ГТС (Городская телефонная станция); Телефон МС; Телефон НКС.
Дуже рідко можна натрапити на квадратні кришки з написом elektrownia (вул. Антоновича) і цілком ексклюзивні, єдині у місті, три прямокутні кришки з написом німецькою біля Будинку вчених на вулиці Листопадового Чину: Gebruder Andreae, Wien.
Цікавими й різноманітними є кришки гідрантів, воду з яких використовують у разі пожежі: вони є еліпсними, круглими й квадратними. Частина з них, встановлених здебільшого за часів Польщі, уже давно не функціонує, частина ж і надалі справно служить. Серед еліпсних гідрантів найцікавіші Hydrant Ajaks Lwow; Hydrant AMW 80; Hydrant EML; Hydrant Ferrum Lwow; Hydrant Lwow 80; Hydrant L. Zieleniewski Lwow; Hydrant LZ. F-G; Hydrant Wien 70; WPPL Pomiar miasna. Кришки еліпсних гідрантів совєтської епохи, на відміну від інших кришок, відрізняються написами українською: ВКТ Львів (Водоканалтрест) ВАТ ЛЗКУ (Львівський завод комунального устаткування, вул. Довга, 3).
Круглі кришки гідрантів: А. Marek Lwow; Antoni Kunz Lwow; В. Anion i Kunz Lwow; KML; Szczerbanowicz Lwow; Voda; Vodovod (вул. Волинська); L. Zieleniewski i Fitzner-Gamper. Lwow; Zasuwa; Zasuwa Kunz Lwow; Zasuwa Weg.-Gorka; ВКТ; ЛВКТ. Квадратні: Trzymak; SAM Katowice; MZG ; GM; GZ.
Найбільш відому фірму, яка виробляла устаткування для львівських гідрантів і каналізаційних люків, заснував 1804 року Антон Зеленевський, проте розвиток і визнання закладу пов`язане з іменем його сина Людвіка, котрий 1840 року успадкував справу батька. Завдяки його старанням у галузі модернізації виробництва фірма випустила одну з перших парових машин у Кракові. Спочатку об`єднання виробляло і постачало прості рільничі знаряддя до Галичини. Згодом молотарки Зеленевських багаторазово отримували нагороди на різноманітних рільничо-промислових виставках. Від 1860-х років фірма продукує конструкції для мостів, трамвайні вагони, газгольдери, устаткування для цехів. У часі міжвоєнному, аби відповідати вимогам тогочасного ринку, утворюється концерн Зеленевський-Фіцнер-Гампер, у склад якого входили підприємства в різних містах Польщі, зокрема й у Львові. Згодом у капіталі спілки, який повсякчас збільшувався, частка родини Зеленевських ставала меншою. До сьогодні у назві закладу, який чи не найчастіше трапляється на вулицях Львова, залишилася пам`ять про п`ять поколінь Зеленевських, які були прикладом ініціативи і підприємницької активності.
І цілком унікальним витвором інженерного мистецтва є колонка для помпування води, яка дивом уціліла на вулиці Лисенка, 33 з написом: Zaklad studniarski i fabryka pomp conc. S. Malochleba Lwow Kubasiewicza, 5.
Ілько ЛЕМКО
