У четвер, 25 червня, Львів проведе в останню путь військових Олексія Голікова, Євгена Бучму та Володимира Барботька, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Олексія Голікова та Євгена Бучму поховають на Личаківському кладовищі (поле почесних поховань №87 на вул. Пасічній), Володимира Барботька – на Голосківському кладовищі (поле №34-В).
Львів’ян закликають віддати шану полеглим військовим й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.
Біографічні довідки захисників
Львів’янин Євген Бучма (19.11.1975 – 20.06.2025) навчався у ліцеї №46 імені В’ячеслава Чорновола, згодом здобув професію бухгалтера у Львівському професійно-технічному училищі.
Проходив строкову військову службу. Працював у приватному акціонерному товаристві «Львівський хлібокомбінат».
Зі слів рідних, Євген був добрим, чуйним, працьовитим і відповідальним, вирізнявся спокоєм, надійністю та доброзичливим ставленням до людей. Любив читати, захоплювався збиранням грибів та полюбляв їзду на велосипеді.
Був учасником Антитерористичної операції (АТО). А з початком повномасштабного вторгнення Росії захищав Україну на Луганському напрямку у складі 103 окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького та 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса.
Нагороджений президентською відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та почесною відзнакою «Учасник бойових дій».
В Євгена Бучми залишилися дружина, мати, брат із сім’єю, сестра з сім’єю, похресник та родина.
Олексій Голіков (28.06.1981 – 16.06.2026) був уродженцем міста Українськ Донецької області. Навчався у тамтешній школі №13, яку закінчив із відзнакою.
Згодом здобув вищу освіту Донецькому національному технічному університеті за спеціальностями «Гірництво» та «Збагачення корисних копалин». У 2013 році отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Збагачення корисних копалин».
Професійне життя Олексія було тісно пов’язане з гірничою галуззю та науковою діяльністю. Працював у приватному акціонерному товаристві «Центральна збагачувальна фабрика „Україна“», обіймаючи керівні виробничі посади.
Був доцентом кафедри збагачення корисних копалин Донецького національного технічного університету. Згодом працював головним спеціалістом відділу зі збагачення вугілля товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика „Свято-Варваринська“».
Зі слів рідних, Олексій був надзвичайно доброю, щирою, відкритою та інтелігентною людиною. Вирізнявся високою ерудованістю, дисциплінованістю, відповідальністю та відданістю своїй справі. Постійно прагнув до нових знань і професійного розвитку, користувався повагою серед колег, друзів і побратимів. Був творчою особистістю, писав вірші, захоплювався інструментальною музикою та активно займався спортом. Для рідних був надійною опорою, людиною слова, яка завжди дарувала тепло, підтримку й людяність.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Воював на Донецькому та Дніпропетровському напрямках у складі 23 окремої механізованої бригади. Нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».
В Олексія Голікова залишилися мати, брат із сім’єю, дядько та родина.
Львів’янин Володимир Барботько (02.01.1952 – 22.06.2026) навчався у середній школі №35 (тепер – Львівська середня загальноосвітня школа східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан» з поглибленим вивченням іноземних мов). Згодом навчався за медичним напрямом, здобуваючи фах лікаря-офтальмолога.
Понад 39 років присвятив військовій службі, обіймаючи офіцерські посади у військово-медичних закладах та військових частинах ЗСУ.
Зі слів рідних, Володимир був добрим, турботливим, відповідальним і організованим, вирізнявся життєрадісністю, оптимізмом та активною життєвою позицією. Завжди був готовий допомогти іншим. Захоплювався риболовлею та збиранням грибів, любив музику, грав на гітарі й клавішних інструментах, а також із задоволенням готував.
У Володимира Барботька залишилися двоє синів із сім’ями, брат та родина.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба