Політичну декларацію конференції «Відновлення справедливості для України», що проходила в Гаазі, підписали 44 держави. У ній вони підтримують створення спецтрибуналу щодо злочину агресії та ініціативи щодо використання заморожених активів РФ на користь України. Про це повідомляє Європейська правда.
Підсумковий документ наразі підписали Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, Британія і США. Всього у конференції брали участь 57 країн.
У декларації країни засуджують тривалу агресію Росії проти України як кричуще порушення міжнародного правопорядку і нагадують про рішення суду ООН ще від 16 березня 2022 року, яким Росію зобов’язали припинити бойові дії.
Країни висловлюються за посилення спільних зусиль для забезпечення належного розслідування та відповідальності за усі порушення міжнародного права, скоєні під час війни Росії проти України, включно зі злочином агресії.
Країни вітають обіцянки, озвучені на конференції різними державами, щодо подальшої підтримки розслідувань, та відзначають роль усіх інституцій, вже залучених до роботи, у тому числі Міжнародного кримінального суду, який видав безпрецедентний ордер на арешт Владіміра Путіна.
У декларації вітають минулорічне створення Міжнародного центру з притягнення до відповідальності за злочин агресії проти України (ICPA) при Євроюсті як координаційної платформи за участі України і п’яти держав-учасниць Спільної слідчої групи (JIT) із залученням США та Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, що є підтримкою для національних розслідувань.
Країни підтверджують наміри працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України, що сприяло би покаранню вищого військово-політичного керівництва РФ, та «вітають значний прогрес у цьому напрямку», закликаючи держави й міжнародні організації допомогти з напрацюванням юридичної бази та міжнародної підтримки для завершення цього процесу. Також вітають готовність Нідерландів прийняти цей спецстрибунал.
У другому розділі декларації, що присвячений компенсації завданих Україні збитків, країни відзначають початок роботи Реєстру збитків, який з 2 квітня починає приймати заявки.
Країни-підписанти запевняють, що суверенні активи РФ у їхній юрисдикції залишаться замороженими, доки Росія не припинить агресію проти України і не сплатить за завдані збитки, а також вітають дискусії щодо можливості використання цих активів та доходів від них на користь України.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба констатував, що якщо на початку повномасштабної війни до ідеї спецтрибуналу ставилися скептично, то тепер її підтримують багато країн, і вона знайшла відображення у підсумковій декларації конференції.
«Вдячний усім країнам, які визнають важливість результатів у цьому питанні. Переконаний, що ми, працюючи разом, зможемо знайти усі необхідні рішення, щоби трибунал став реальністю. Потрібен ще один ривок, щоб завершити цю справу», – зазначив він.
Нагадаємо, перед початком конференції Кулеба казав, що питання створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії – єдине, де не досягнуто практичного прогресу, через суперечки щодо його концепції.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба