Виконуючи критерій Єврокомісії, Україна веде індивідуальні переговори з країнами, нацменшини яких живуть на її території. Проте для жодної меншини «особливих виключень» не буде. Про це сказала віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю Українській правді.
За словами Стефанішиної, той факт, що Будапешт «найголосніше кричить» про угорську нацменшину в Україні, «взагалі не означає, що в угорської меншини в Україні є якась особлива проблематика».
«Ми в такому самому діалозі, наприклад, з румунською стороною. Румунська меншина – одна з найбільших меншин в Україні. Так само Молдова визнала румунську національною мовою, тепер румунськомовне населення в Україні ще збільшиться. Але ми в діалозі і немає такого крику», – додала вона.
Урядовиця пояснила, що Україна змінить законодавство про нацменшини передусім з огляду на питання щодо освітнього процесу.
«Наш етап переходу на новий рівень законодавчого регулювання більш прогресивний. Він створить і ясність на місцях, тобто освітяни на місцях у Закарпатській, в інших областях України будуть мати більшу ясність стосовно організації навчального процесу», – розповіла Стефанішина.
Як повідомляв Львівський портал, 8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам ЄС розпочати переговори про вступ з Україною, але Київ повинен виконати частину ще не втілених реформ. Що саме має зробити Україна, читайте тут.
Західні ЗМІ пишуть, що на саміті 14-15 грудня лідери ЄС мають прийняти рішення про початок офіційних переговорів про членство з Україною, втім висунуть додаткові умови, пов’язані з боротьбою з корупцією та правами нацменшин. Останній пункт просуває Угорщина.
Тим часом в Угорщині вже заявили, що Будапешт блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС, доки Київ не виконає угорські вимоги щодо мови освіти.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба