Глинянський візерунковий текстиль внесли до культурної спадщини України

Автентичні килими та інший традиційний візерунковий текстиль, який здавна плетуть у Глинянах на Львівщині, внесли до нематеріальної культурної спадщини України. Про це Львівському порталу повідомили в управлінні культури, національностей та релігії ЛОДА.

Рішення про доповнення Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України приймає Міністерство культури та інформаційної політики.

Офіційного оголошення про те, що до нього додали Глинянський візерунковий текстиль, ще немає. Втім директор Історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігор Тимець зазначив, що відповідний указ підписав міністр культури ще 27 січня.

«Глинянський візерунковий текстиль є втіленням найкращих традицій українського національного мистецтва. Високий мистецький рівень, велике розмаїття узорів і високий професійний рівень виконання є характерними рисами для глинянського візерункового текстилю і протягом багатьох років є візитною карткою Глинян у світі. Щиро радіємо, що саме цей елемент поповнив Національний перелік, адже це наше культурне надбання, наша гордість та справжня галицька приваба», – зі свого боку відзначив голова ЛОВА Максим Козицький.

Зауважимо, що торік нематеріальною культурною спадщиною України визнали яворівський пиріг, мистецтво виготовлення Яворівської дерев’яної забавки, говірку з Мостищини, а також створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі.

Найближчим часом цей перелік мають доповнити весільні обрядові пісні Бойківщини «Ладкання» та Сокальська сорочка (крій та орнамент жіночих і чоловічих сорочок).

Довідково: Глиняни – місто у Золочівському районі, розташоване за 40 км від Львова. Відоме своєю традицією килимарства і ткацтва.

Ткацтво у Глинянах було одним із найважливіших промислів зі середини XVIII століття, тут навіть виготовляли вітрила для флоту Польщі. Із технічним прогресом потреба у такому виробництві згодом зникла, тож у місті, де чи не кожна господиня вдома мала ткацький верстат, почали робити килими. Таке виробництво «на дому» у Глинянах об’єднав у загальне ремесло глинянський священик Филимон Решетолович наприкінці ХІХ століття. Він заснував офіційне ткацьке товариство, яке стало основою у формуванні килимарства як великого промислу у місті, а також відкрив фабрику.

Занепале після Першої світової війни виробництво у Глинянах взявся відроджувати підприємець Михайло Хамула, який і прославив на весь світ глинянські килими. Згодом їх продавали магазинах у Ґданську, Варшаві та Парижі. Втім із приходом радянської влади легендарне виробництво націоналізували, а Хамулі через переслідування довелось втікати за кордон. Із 1993 року килимарська фабрика у Глинянах перестала остаточно працювати.

Місцеві мешканці Глинян зберегли традицію ткацтва і килимарства, тож досі плетуть килими та інші подібні вироби для себе. Також у місті є навчально-виробничий комплекс «Мозаїка», де облаштували музей глинянського килимарства, а також проводять навчання й майстер-класи. Заклад відкрили за ґрант Євросоюзу.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: ЛОДА, НВК «Мозаїка»