У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького колекція вишитих сорочок налічує біля двох тисяч. Усі вони – із Західної України. Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.
«Наша колекція сорочок налічує біля 2 тис. одиниць. Кожна – унікальна, й обрати серед них три чи п’ять найкращих дуже складно. Сорочки майже усі із Західної України: з Покуття, Бойківщини, Гуцульщини, Полісся, Закарпаття, Львівщини. Найбільше – з Буковини. В основному, найдавніші сорочки у нас кінця ХІХ – початку ХХ століття», – розповідає наукова співробітниця науково-фондового відділу музею Люба Сварник.
За її словами, буковинські сорочки можна розглядати дуже прискіпливо, вони сповнені давніми мотивами, де був закодований увесь життєвий цикл. Тут проглядаються архаїчні символи, що зустрічаються на фресках, s-подібні, мотиви ромбу, «ромба в ромбі», дерева життя. Вони сягають глибокої давнини, і до нас дійшли лише знаками, зміст яких втратився. І можна лише припускати, що вони означали».
«Сорочка – натільний одяг, традиції передавати її «з плеча на плече» майже не існувало. У спадок передавали коштовні речі, чоботи, кожухи, а сорочки зношувалися, рвалися, з підтичок шили дітям перші сорочечки, робили пеленки – щоб мамин дух оберігав. Часто весільну сорочку відкладали на смерть, казали «щоб чоловік на тому світі міг упізнати», – додає Люба Сварник.
Нагадаємо, сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки.
Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Вероніка Рой