ОСТАННІ НОВИНИ

В центрі Львова відновили старовинні двері з автентичним барельєфом

Наталя Дуляба

|

У житловому будинку на вул. Ставропігійській, 4, який пам’яткою архітектури, відновили старовинну вхідні двері з автентичним барельєфом. Про це Львівському порталу повідомили у Бюро спадщини.

Двері-ковбойки, виготовлені з модрини, збереглися у під’їді будинку у занедбаному стані і не відчинялися в обидва боки. Також вгорі встановлений автентичний гіпсовий барельєф, частина якого була втрачена.

«Ці двері-ковбойки раніше могли відчинятися в обидва боки, проте тривалий час вони відчинялися лише в одну сторону, тож на прохання мешканців ми так їх і зафіксували. Загалом двері були погано збережені, довелося замінити 10% деревини, особливо понищеною була права сторона. Очевидно, це сталося через просідання стіни, що деформувало двері, тож довелося їх також калібрувати. Великої шкоди завдала й вологість, бо під дверима прокладена каналізація. Також ми доповнили ті фрагменти, яких не вистачало у барельєфі», – розповів реставратор Володимир Вугляр.

Всі роботи обійшлися у 52 590 грн, їх виконували у межах міської програми співфінансування: 70% оплачує мерія, інші 30% – самі мешканці будинку.

Зауважимо, що в цьому ж будинку на вул. Ставропігійській, 4 раніше відновили й вхідну браму із квітковим оздобленням.

Нагадаємо, протягом 2020 року у Львові відновили понад 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Задля відновлення старовинних брам Львівська міська рада ще у 2018-му започаткувала спеціальну програму, у межах якої, власне, й виділяє 70% коштів на необхідні роботи. Інші 30% мають оплатити місцеві мешканці.

У 2019 році до співфінансування у мерії додали програму реставрації вікон, у 2020-му – програму реставрації історичних балконів.

А з 2021 року у Львові почала діяти програма, у межах якої місто дає кошти на відновлення сходових кліток, холів, вітражів та декоративних елементів на фасадах історичних житлових будинків.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: Бюро спадщини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *