Сьогодні, 22 грудня, в Україні відзначають День Соборності: 1919 року на Софіївській площі у Києві було проголошено Акт возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Нині ж в Україні відзначають 101-шу річницю цієї епохальної події. Львівський портал розповідає про цю важливу сторінку в історії становлення нашої України.
Як все починалося?
В жовтні 1918 року у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності та об’днання українських земель.
«В Києві було проголошено Українську Національну Раду, котра на початку 1918 року проголосила незалежність Української Народної Республіки. І таким чином, фактично проголосила незалежність українських земель Наддніпрянщини. Натомість на території Західної України, зокрема Галичини, 1 листопада 1918 року здійснено так званий Листопадовий чин, і за його результатами було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки. Таким чином створили дві українські державності, які, власне, ставили перед собою завдання об’єднання українських земель», – розповів Львівському порталу історик Роман Грицьків.
1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому заявили про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. Представниками від ЗУНР були Дмитро Левицький та Лонгин Цегельський, а від імені Директорії УНР – Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець та Опанас Андрієвський.
Починається передвступний договір, як йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті, так:
«Західно-Українська Народня Республіка заявляє цим непохитний намір злитись у найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народньою Республікою – значить заявляє свій намір перестати істнувати як окрема держава, а натомісць увійти з усією територією й населенням, як складова частина державної цілости, в Українську Народню Республіку».
За словами Романа Грицьківа, саме у грудні 1918 року розпочалася активна фаза підготовки до підписання Акту Злуки.
«Акт Злуки відбувався у складний історичний період, але разом з тим він був визначальним для української державності. Головне завдання, яке було у обох сил – об’єднання усіх українських можливостей. Хочу відмітити, що українці в той час на Галичині боролися проти польської агресії. Тому ЗУНР насамперед потребувала продовольчої, військової підтримки збоку УНР. Відомо, що УНР передала дуже багато продовольства та боєприпасів для ЗУНР, направила важливі військові кадри. Натомість Українська Народна Республіка потребувала фахівців збоку ЗУНР, а найбільше їй потрібен був вихід до західного кордону, щоб мати можливість налагоджувати торгові відносити та задекларувати перед цілим світом про існування української держави», – розповів Львівському порталу історик.
Проголошення Акту Злуки
Дата – 22 січня 1919 року стала визначною для українського народу. Адже саме в цей день було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Як стверджує історик Роман Грицьків, це дата, коли вперше за всю нашу історію українці різних частин країни об’єдналися в одну державу та задекларували перед цілим святом, що ця територія – це українська держава.
«Акт Злуки 22 січня 1919 року – це символічний акт об’єднання усіх українських земель в самостійну, соборну державу. Це дуже важливе національне свято для всього українського народу, бо фактично у цей день вперше в українській історії було задекларовано і документально підтверджено об’єднання усіх українсько-етнічних земель, котрі в силу обставин належали чи були окупованими іноземними державами», – розповів Львівському порталу історик.
Універсал Директорії УНР про Злуку УНР та ЗУНР від 22 січня 1919 року. Натисніть на зображення для його збільшення / Натисніть на зображення для його збільшення.
За словами Романа Грицьківа, проголошення Акту Злуки було урочистим. А режисирував його відомий український митець Микола Леонтович. Масштабне дійство розпочалося о 12 год. на Софіївській площі у Києві.
«Передувало підписанню Акту Злуки велике віче. Також в цей день відбувся український національний конгрес, це був своєрідний прототип парламенту майбутньої Української держави. Тоді представники Наддніпрянщини та ЗУНР підписали необхідні документи, представляли свої уряди. Після проголошення Злуки на відбувся молебень, а також — військовий парад. А далі постала необхідність будівництва держави», – розповів історик.
Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. /Фото: Інститут націаональної пам’яті
Після проголошення Акту злуки, як розповідає Роман Грицьків, було багато суперечностей в зовнішній політиці країни та розумінні внутрішнього устрою. Також фахівець зазначає, що після масштабного об’єднання українських земель західні та східні сусіди ставили під сумнів Акт соборності.
«Більшість наших ворогів вважали, що це була фіктивна річ, що це все робилося безвідповідально, незрозуміло та не мало політичних наслідків. Але, насправді, ці наслідки були, бо вся історія пізнішого часу будувалася навколо ідеї української соборності. Тобто всі люди, які ставили своєю ціллю боротьбу за українську незалежну державу, розуміли її соборною. Ці борці знали, що в склад мали входити землі як Західної України, так і Наддніпрящини», – пояснює Роман Грицьків.
«Живий ланцюг», який об’єднав усю країну
Рівно 30 років тому, 21 січня 1990 року, відбувся найбільший в Україні «живий ланцюг», який символізував єдність східних і західних земель країни. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, акція єднання була приурочена якраз до 71-й річниці Акта Злуки.
«Живий ланцюг» у Львові/ Фото: портал «Фотографії старого Львова»
«Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режимові. 26 років тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України», – мовиться у повідомленні інституту пам’яті.
«Живий ланцюг» на вул. Личаківській/ Фото: Територія Терору
«Вузол живого ланцюга» на проспекті Свободи у Львові. Фото 1990 року/ Фото: Укрінформ
Як стверджує історик Роман Грицьків, «живий ланцюг» був потужною хвилею, яка була важливою на шляху до здобуття незалежності.
Фото: Андрій Книш
«Здобуттю незалежності України передувала численна кількість мітингів та заходів. Найбільш відомим є «живий ланцюг», який відбувся 21 січня 1990 року. Символічно він об’єднав Львів і Київ, але на регіональному рівні такі самі заходи відбувалися у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях. У ньому взяли участь мільйони людей. Ця ідея була дуже популярною і українці зрештою зрозуміли, що саме підтримка цього Акту Злуки – це шанс, який дозволить бути Україні бути єдиною державою, а також дасть можливість реалізуватися як незалежна держава», – каже історик.
День Соборності у період незалежності України
На державному рівні День Соборності в Україні відзначають із 1999 року. Втім у 2011 році президент-утікача Віктор Янукович своїм указом скасував відзначення Дня Соборності 22 січня. Святкування на державному рівні знову відновили у 2014 році.
Варто додати, що традиція створення «ланцюга єдності» у День Соборності України та у річницю проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР збереглася і до нині. Щороку тисячі людей об’єднються «живим ланцюгом» та розгортають прапор України. Зокрема сьогодні о 13 год. у Львові біля Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні, що на перехресті вулиць Кривоноса-Замкова, розгорнуть 15-метрового прапора, а також утворять «ланцюг єднання».
Крім цього до цього знакового та важливого для нашої держави дня у Львові та області приготували низку різноманітних заходів. З їх переліком можна ознайомитися тут.
Водночас із самого ранку у соціальних мережах відомі львів’яни, політики та діячі вітаю українців із цим важливим для нашої країни святом. Зокрема, громадський діяч Ігор Васюник на своїй сторінці у Facebook закликає й надалі берегти єдність необхідно, щоб не дати нашим ворогам зруйнувати Україну.
«День Соборності України. 101 рік тому Україна проголосила себе єдиною та вільною державою. І не лише територіально. Українці об’єднались у баченні спільного майбутнього, обрали шлях, яким йти як нація і держава. Об’єднались у відстоюванні національної ідеї і захисті своїх цінностей. У 1939-му до міста Хуст з’їхалося понад 30 тисяч українців, щоб вперше відзначити День Собороності. У 1990-му близько трьох мільйонів людей з’єднали живим ланцюгом Івано-Франківськ, Стрий, Львів, Тернопіль, Луцьк, Житомир, Київ. У 2004-му та 2014-му роках мільйони українців вийшли на майдани по всій Україні єдині у своєму прагненні. У 2014-му всі українці об’єдналися у боротьбі з агресором – Росією. Україна сильна, коли єдина. Цю єдність необхідно берегти й надалі, щоб не дати нашим ворогам (ані зовнішнім, ані внутрішнім) зруйнувати Україну – наше майбутнє!», – написав Ігор Васюник.
На думку заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Юрія Холода, соборність – готовність щодня стати ланкою «живого ланцюга».
«Що таке соборність і єдність через 101 рік? Для нас, українців, це не однаковість, а готовність щодня стати ланкою якогось живого ланцюга. Як син або дочка, як батько чи мати, як друг, як колега на роботі і як відповідальний громадянин своєї країни. Готовність подати руку і не випустити її, як би нас не намагалися розсварити або розділити. Бо разом ми сильні», – йдеться у його дописі на Facebook-сторінці.
Начальник Національної академії сухопутних військ, генерал-лейтенант Павло Ткачук вважає, що у роки збройного протистояння російській агресії свято Соборності набуло неабиякого значення та навіть нового сенсу.
«Цей день не лише нагадує нам про те, яких зусиль та жертовності коштувало нашим предкам об’єднання українських земель. Сьогодні наша нація як ніколи демонструє свою єдність, відстоюючи свободу та незалежність Соборної України. І ця єдність залишається основною рушійною силою та запорукою успіху нашої держави. Тож вітаю зі святом Соборності! Бажаю вагомих успіхів у справі служіння Україні та українському народові!», – наголошує Павло Ткачук.
Фото: Вікіпедія, Інститут національної пам’яті, Gazeta.ua, портал «Фотографії старого Львова»
Вероніка Рой