Виконавчий комітет затвердив містобудівні умови та обмеження на будівництво ЛКП «Зелений Львів» пішохідного моста пам’яті Героїв Небесної Сотні через вул. Кривоноса. Відповідне рішення прийняли під час засідання сьогодні, 14 червня.
Як зазначається у документації, мінімальна висота у просвіті між дорожнім полотном і низом конструкцій мосту – 5,50 м. Категорія земель – рекреаційного призначення; вид використання – для збереження та використання скверу на вул. М. Кривоноса.
Згідно із рішенням КП «Зелений Львів» доручено:
- отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об’єкта;
- розробити у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, робочий проект та провести його експертизу згідно з законодавством України;
- звернутися в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
Як відомо, роботи з будівництва Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні, що на вул. Кривоноса-Замковій, тривають. Як повідомив заступник директора ЛКП «Зелений Львів» Андрій Шульський, станом на сьогодні завершується будівництво оглядових майданчиків, огородження та сходів. Кінцева вартість робіт – 20 млн грн.
Довідка:
Концепція проекту Меморіалу – це створення мінімалістичного простору, який передає дух сучасності та увіковічнює пам’ять Героїв Небесної Сотні, котрі віддали своє життя під час Революції Гідності.
Меморіал складатиметься з двох частин: площі з стелою на верхній терасі та з пішохідного моста між пагорбами вздовж вул. Кривоноса. Він виводитиме на терасу зі сторони вул. Замкової, де буде створено площу і стелу, присвячену Героям Небесної Сотні.
Основний матеріал проекту – кортен, який з часом змінює свою фактуру і має особливу символічність боротьби та палаючого вогню. Меморіал наповнено злаковими рослинами, які нагадують колоски пшениці, що є символом українського народу.
Соломія Головіна