Учора, 4 вересня, у стінах Львівської міської ради вже вдруге громадське слухання щодо Статуту територіальної громади міста Львова завершилось, так і не розпочавшись. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу.
Так, громадські слухання мали розпочатись о 17.00 год. У сесійну залу прийшло кілька десятків осіб – представники громадських організацій, депутати міської ради Львова, що були дотичними до створення проекту Статуту, зокрема входили у робочу групу. Також на слухання прийшли громадські активісти, які мали зауваження до нового Статуту та до порядку проведення громадських слухань загалом.
Модератором слухань був начальник відділу громадського партнерства ЛМР Орест Файфурка, натомість представники громадськості вимагали обрати головуючого і секретаря слухань шляхом голосування. Представник ж міської ради наполягав на тому, що спочатку треба затвердити регламент слухань та проголосувати Статут за основу.
Урешті-решт регламент більшістю таки був проголосований, проте далі справа не пішла. Противники нового Статуту відмовлялися голосувати за будь-що, поки їхня вимога щодо обрання головуючого від громади не візьметься до уваги. Полеміка довкола цієї вимоги завела громадські слухання у глухий кут, і почались відверті сварки та перекрикування. Обрати головуючого та секретаря громадянам ніхто не дозволив, натомість протестувальники не дали змогу провести громадські слухання за тим сценарієм, який був спланований міськрадою.
Через півтори години після оголошення громадських слухань відкритими – їх оголосили такими, що не відбулись. Окрім того, громадські активісти передали заяву щодо порушення їх прав у поліцію.
Серед громадських активістів, що виступали проти нового Статуту та самої процедури слухань, були член ГО Народна дія» Олеся Дацко та Анатолій Шамрін. Власне, за словами Олесі Дацко, сам процес напрацювання нового Статуту видається сумнівним.
«Жодного протоколу засідання робочої групи немає. Хто на підставі чого розробляв цей Статут, чи голосувала, погоджувала група – ніхто не знає. На тих засіданнях, що я була, тільки на першому був кворум. Відтак хто розробив цей документ – дуже велике питання. Те, що з чинного Статуту вихолощено основні права громадян – згідна… Там немає нічого про боротьбу з корупцією, про обов’язок публікувати всі рішення органів місцевого самоврядування», – зазначила О. Дацко.
Також, за словами активістки, новий Статут порушує цілу низку прав громадян, зокрема:
- Є норма, яка передбачає, що територіальна громада має право вирішувати питання жителів. Питання жителів – це ваші особисті питання. Якщо цей статут приймуть у такій редакції, як воно є, то втручання у ваше особисте життя органами влади стане нормою.
- Є дуже багато норм, які стали підставою для скасування статуту 2010 року у судовому порядку. Передовсім це те,що мешканці Винників, Рудно і Брюхович мають право обирати львівську владу. Це є неконституційно. І суд це чітко сказав. А тут далі прописують цю норму, хоча ми це скасовували. Тому що це електорат, що потрібен комусь.
- Там не передбачено право оскаржити рішення чи незаконні дії посадової особи. Ви приходите у суд, а вони кажуть: «ви не маєте на це повноважень».
- 30 липня 2014 року було прописане громадське слухання за ініціативою 1301 мешканця, і була проголосована вимога внести зміни до Статут стосовно використання принципів використання електронної демократії для підвищення звітування і діяльності органів місцевого самоврядування та посадових осіб. Це десь кануло в лету.
- Немає жодної підзвітності, немає відповідальності. Якісь органи прописані, які де-факто не існують. Таке враження, що прописано це настільки загально, щоб ніхто ні за що не ніс відповідальності. Тобто всі повноваження владні, і жодної відповідальності перед громадою.
- У чинному Статуті чітко прописано, що порядок проведення громадських слухань визначається Статутом. У чинному Статуті є 4 статті, а вони прописують ще Положення. Тобто у ручному режимі вони зможуть регулювати, як хочуть. Статут приймається 2/3 ради, а положення може прийняти і половина.
- Забирається право громадян участі мешканців у роботі органів місцевого самоврядування.
- Вилучено з статуту право створення громадської ради при Львівській міській раді, вони пропонують при управліннях. Але при управліннях нічого проконтролювати не можна.
- Прописується, що межі буферної зон ЮНЕСКО співпадають з історичним ареалом – це відверта брехня. На сайті ЮНЕСКО видно, що буферна зона майже у два рази більша.
Натомість голова постійної комісії з питань законності депутатської діяльності і свободи слова та член робочої групи з напрацювання проекту нового Статуту Юлія Гвоздович заперечує побоювання громадських активістів і наголошує, що усі речі, які є відсутні у новому Статуті, пропишуть окремими положеннями. Щоправда, Статут міста Львова має більшу юридичну силу, ніж ці положення.
«Львів’яни практично позбавлені багатьох аспектів з громадської участі, оскільки у нас не було нормального сучасного Статуту з 2002 року. І два роки тому ми вирішили нарешті розпочати і активізувати цей документ. Він є дуже визначальним, оскільки у ньому записується основні права і обов’язки мешканців. Так, ми дещо порушили статут 2002 року – він був застарілий в аспекті проведення громадських слухань. І затвердили минулого року окреме Положення про громадські слухання, чим насправді суттєво розширили права громадськості. У 2002 році написано, наприклад, що сама громадськість не може скликати громадські слухання. В Положенні пише, що може. І там є дуже багато аспектів, що показують те, що сучасне Положення більші права надає громаді. І там, і там пише, що результати громадських слухань є обов’язковими до розгляду. Але у Статуті не пишеться, яка відповідальність за нерозгляд, а у Положенні ми вже прописали відповідальність чиновників. Тому ми свідомо пішли на такий крок,і сучасні аспекти громадських слухань пропишемо у новому Статуті», – розповіла депутат.
На її думку, цей Статут суттєво розширює права громадян.
«Також активісти апелюють, що немає нічого про підзвітність. Однак вони дуже добре знають, що такі аспекти будуть виведені окремо в положення, наприклад, які зараз візуються про звітність міського голови, виконавчих органів, депутатів – словом, всіх. Тому що стільки норм закладати у Статут – нелогічно, бо він тоді роздується до 300 сторінок. Ми будемо робити посилання на окремі електронні петиції, громадські слухання, громадський бюджет – вони будуть мати окремі документи», – переконує Ю. Гвоздович.
Також вона зазначила, що проект нового Статуту подадуть фахівцям для незалежної правової експертизи. Уже після результатів цієї експертизи у Львові знову проведуть громадські слухання.
«Також ми будемо подавати правовій експертизі проект Статут для того, щоб далі не було жодних маніпуляцій, що проект цього рішення не відповідає закону, чи він порушує права громади міста Львова. На ці два предмети буде проведена науково-консультативна рецензія від авторитетних організацій. Ми плануємо залучати Центр політико-правих реформ, Києво-Могилянську академію, щоб вони дали експертний висновок, якщо робоча група щось не так підготувала», – анонсувала Ю. Гвоздович.
На закиди громадських активістів щодо незрозумілої та непрозорої праці робочої групи на Статутом, Ю. Гвоздович каже:
«У робочу групу було включено 18 членів. Особисто я запрошувала ту саму Олесю Дацко в робочу групу двічі – вона відмовилася… Були включені Громадський рух «ЧЕСНО», Громадська мережа «Опора» тощо. Ці активісти, що сьогодні виступали – також були у робочій групі, проте вони не приходили».
Катерина Родак