Чому я не сокіл, чому не літаю…

Цього року на Львівський аеропорт «звалилось» щастя, на яке з нетерпінням чекали українці – у 2017-му зі Львова літатимуть найпопулярніші бюджетні авіакомпанії світу: WizzAir i Ryanair. Чимало з нас вже знають, що таке лоукости, бо літали ними з Польщі за безцінь мало не усією Європою. Але все ж є чимало людей, які ніколи не стикались з цими авіаперевізниками і не знають всіх нюансів їх роботи. В кожному з нас підсвідомо сидить людина, яка думає, що дешево бути просто так не може, точно мають бути якісь підводні камені. Щоб остаточно зруйнувати всі стереотипи, Львівський портал поспілкувався з провідними авіаекспертами та дізнався, що таке лоукости та з чим їх їдять.

Довідка. Лише 3-4% населення України хоча б раз на рік кудись літає. До прикладу, у Польщі таких понад 25%. Головною причиною слабкої популярності авіатранспорту вважається висока вартість квитків.

Перш за все давайте розберемось, що таке лоукости. Лоукост (low cost або «низька вартість») – це бюджетна авіакомпанія, яка задовольняє потребу в перельоті із пункту А в пункт Б за мінімальну ціну в обмін на відмову від так званого традиційного сервісу. Ці компанії вважають низьку вартість своєю перевагою та головним інструментом залучення більшої кількості клієнтів. Про основні принципи роботи таких компаній Львівському порталу розповів український авіаексперт, засновник ТОВ «АВІАПЛАН» Євген Трескунов.

«Ці авіакомпанії не тримають свої офіси та не пропонують каси продажу в елітних районах міста, за які треба платити величезну оренду, не пропонують бронювання через глобальні системи дистрибуції (GDS), не включають харчування та багажу в ціну квитка, а пропонують купити їх окремо лише тим, кому це потрібно.

Окрім того, лоукост-компаніям потрібна проста послуга для того, щоб запропонувати мінімальну ціну квитка. Тому вони переважно не мають партнерських угод з іншими авіакомпаніями та десятків комерсантів і фінансистів у штаті, щоб всі ці угоди підписувати, реалізовувати, контролювати та вести їх облік», – сказав авіаексперт.

Не менш важливим є те, що бюджетні перевізники тримають у своєму флоті лише один тип літаків. Як виявилось, це дає змогу неабияк економити:

«У кожної з таких компаній лише один тип літака (наприклад Боїнг В737-800 у Ryanair та А320 у WizzAir) та один клас в кабіні (тобто немає «бізнес» та «економ» кабін). Це створює можливість для суттєвої економії без жодного ризику для безпеки на:

запасних частинах (їх треба менше та вони однотипні);
навчанні екіпажів (початкове та періодичне на підтримання кваліфікації);
вартості підтримання їх простих та однакових інтер’єрів (всі блоки крісел однакові і непотрібні особливі рішення для бізнес-класу);
сама вартість перельоту розподіляється на більшу кількість крісел і відповідно менша собівартість одного крісла дає можливість надати менші ціни на квитки;
на зменшенні максимальної злітної ваги (MTOW) літака через переважно короткотривалі польоти з декількох баз, що зменшує ціну літака при купівлі, а також операційні витрати на авіапальне та на аеронавігаційні й аеропортові збори, прив’язані до MTOW».

За словами Євгена Трескунова, ще одним важливим елементом зменшення собівартості перевезень у лоукостів є високий наліт літаків (в годинах), що досягається за рахунок низки заходів, зокрема:

купівлі нових літаків з гарантією виробника на чотири і більше років (тобто літак практично не потребує неефективної втрати часу на землі на технічне обслуговування та ремонти);
плануванні розкладу в періоди (“слоти” від slots) мінімального завантаження аеропортів, щоб не витрачати час на черги на зліт чи посадку, а у деяких лоукостів – польоти у другорядні аеропорти на певній відстані від міста, але де взагалі не буває черг і мінімальні ціни таких аеропортів на обслуговування їх рейсів і пасажирів;
створенні декількох баз з використанням місцевих екіпажів (в середньому на один літак є п’ять екіпажів по 2 пілоти та 3-4 бортпровідника в кожному), тобто немає витрат коштів та часу на готелі в різних містах, оскільки всі ці екіпажі (до 30 осіб на літак) ночують у себе вдома з сім’ями;
жорстких вимог до аеропортів та агентів з наземного обслуговування рейсу: щодо мінімальної сукупної ціни всіх обслуг на одного пасажира, а також технологічні вимоги – між посадкою та наступним зльотом має бути не більше 25 хвилин (turnaround time), бо літак заробляє кошти в небі, а не на землі. Також це досягається за рахунок спрощених послуг, меншої кількості багажу, прибирання літака бортпровідниками ще під час польоту, тощо.

Відтак, від лоукосту ми отримуємо: мінімальну ціну квитків, польоти на нових літаках, ефективний розклад зі значною частотою рейсів, високу регулярність польотів та додаткову оплату лише за дійсно потрібні послуги окрім власне перельоту із пункту А в пункт Б.

Так, з основними принципами роботи бюджетних авіаперевізників ніби розібрались. Проте питань ще є багато. Одні з найпоширеніших – питання, пов’язані з вартістю квитків на літак. Хто хоча б раз намагався купити квиток WizzAir чи Ryanair знає, що сьогодні вартість одного місця може бути, для прикладу, 10 євро, а завтра вже 40. Тому ми вирішили запитатись у Євгена Трескунова, як працює система визначення ціни на квитки?

«Формула дуже проста: чим більше часу до рейсу тим меншою має бути вартість квитка. Різниця може бути в десять а то й більше разів: 20 євро за 3-5 місяців та 200 євро за тиждень до рейсу.

Також якщо лоукост виконує декілька рейсів на день, то на більш популярні рейси в розкладі ціна буде вищою за менш популярні. Тобто вартість кожного перельоту в один кінець не залежить від наявності інших перельотів. Тож пасажир може сам обрати свій ціновий сегмент та комбінувати фактично свій розклад, що є критичним як для туристів, так і для ділових пасажирів», – зазначив експерт.

Все більше традиційних компаній зрозуміли популярність серед пасажирів такої можливості обирати окремі перельоти з мінімальною вартістю і тому вони теж пропонують подібні підходи до ціноутворення. Хоча ще 15-20 років назад у традиційних перевізників було поняття «розпродажу вільних місць перед вильотом», тож окремі пасажири чекали до останнього щоб придбати дешевше. Лоукости довели всім, що це є менш ефективним стимулом та сукупно призводить до втрат доходів, а не до «вигідного уникнення перевезення вільних місць».

Після всього вище написаного виникає логічне запитання: чому бюджетним авіакомпаніям вигідно працювати в таких умовах? На чому лоукости заробляють?

«Заробляють на тому, що їх контрольовано низька собівартість дає гнучкість по продажу крісел з більшою вартістю перед вильотом, а відповідно сукупний дохід є вищим за собівартість. При цьому наявність низьких цін приваблює більшу кількість пасажирів, тобто середнє завантаження рейсів цих компаній більше 90%. А більша кількість рейсів на один літак дає мультиплікаційний ефект», – пояснив засновник ТОВ «АВІАПЛАН» Євген Трескунов.

Щоб WizzAir чи Ryanair почали літати з певного міста/аеропорту, потрібно запропонувати їм найкращі умови. Зокрема Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького надав цим та іншим авіакомпаніям, які з’єднають Львів з новими аеропортами та збільшуватимуть обсяги перевезень (частоту рейсів) максимальні знижки та ще зініціював створення місцевого фонду підтримки аіваперевізників, щоб додатковими коштами заохочувати авіаційно-туристичні потоки до Львова. Але чому аеропорти так змагаються за лоукостів? Весь секрет у прибутку, який їм має приносити неавіаційна діяльність.

«У лоукостів з аеропортами налагоджуються звичайні комерційні відносини, як у всіх інших авіакомпаній. Але лоукости мають низькі ціни на квитки та одночасно високу частоту рейсів, регулярність польотів й в результаті – високе завантаження кожного рейсу. Тобто прихід такої компанії означає суттєвий приріст потоку пасажирів в аеропорт і туристів до регіону.

При професійно налагодженому управлінні та плануванні розвитку аеропорту, він заробляє кошти не тільки від авіаційних послуг, але і від неавіаційної діяльності: автопаркінги, магазини безмитної торгівлі (duty free), ресторани, кафе тощо. З урахуванням цього, кожен ефективний аеропорт може розрахувати додатковий дохід, який він отримає від нових пасажирів. Чим більший пасажиропотік, тим менша собівартість авіаційних послуг аеропорту та більший дохід від авіакомпаній за рахунок стимулювання росту обсягів, а також від пасажирів – за рахунок неавіаційних послуг», – зазначив Євген Трескунов.

Зараз Львівський аеропорт є на половину завантажений: він приймає тисячу пасажирів в годину, а термінал розрахований на дві тисячі. Але зовсім скоро пасажиропотік почне стрімко зростати. Чому? Завдяки наполегливості директора Міжнародного аеропорту «Львів» Тетяні Романовській до нашого міста (та й до України зокрема) в цьому році повернеться WizzAir та почне літати Ryanair. Відтак угорський авіаперевізник літатиме зі Львова у Вроцлав і Берлін, а ірландський – до Кракова, Будапешта, Берліна, Вроцлава, Меммінгена, Ейндховена і Лондона. Така кількість рейсів була обрана після довготривалих переговорів з компаніями. Чому лоукости так довго вагались, перш ніж зайти до Львова?

«Ми надаємо всім авіакомпаніям максимальне сприяння, шляхом застосування схем знижувальних коефіцієнтів. Такий підхід стимулює авіакомпанію відкрити новий рейс або збільшити частотність. Відкриття нових рейсів – це певні ризики, тому ми сприяємо компаніям, щоб ті ризики трошки зменшити. Це те, що аеропорт може зробити сам. Ми максимально опустили свої ставки і будемо це робити й в наступні роки, але лише при умові збільшення їх об’ємів. Ми так стимулюємо їх й надалі з нами співпрацювати. Саме застосування таких схем і дозволило завести такі лоукости як WizzAir i Ryanair», – розповіла Тетяна Романовська.

Ще одиним вагомим поштовхом для лоукостів став створений у Львові фонд підтримки авіаперевізників.

«З лоукостами надзвичайно важко розмовляти. Вони можуть надавати досить великі об’єми, але вони хочуть ще більші знижки. Тому ми працювали з містом, і областю, і з Міністерством над тим, щоб ми перейняли світовий досвід у державній підтримці авіаперевезень. У всьому світі окрім знижок, які надають аеропорти, є ще фонди стимулювання розвитку перевезень. В Європі такі фонди фінансуються державою. Для прикладу, у Вільнюсі за кожен новий маршрут авіакомпанія отримує від 100 до 200 тисяч євро в рік.

Ми для авіакомпаній зробили все, максимально. Але цей пасажир потрапляє не тільки до нас, він їде до Львова і витратить тут гроші на каву, готель, SPA. Тому місто теж має розуміти, що з кожного туриста також можна отримати певну суму. Дуже добре, що нас почули і фонд таки запрацював», – заначила директор Львівського аеропорту.

Також важливо розуміти, що лоукости літатимуть не лише для туристів та їх відпочинку у Львові. Це, перш за все, можливість для львів’ян за невеликі гроші побачити світ. Тож, якщо ви маєте можливість бодай на кілька днів полетіти закордон, то мерщій заходьте на сайти лоукостів WizzAir чи Ryanair та шукайте відповідний напрям, можливо вже цієї осені ви зможете потрапити до омріяної країни.