У Львові нещодавно сталося два інциденти, коли у молочній продукції споживачі знаходили личинок. Про такі випадки стало відомо із соцмереж, де активно поширювалися фото з начебто вийнятими із молочного продукту живностями. Оскільки такі прецеденти – це антипіар для компаній, що виготовляють молочну продукцію, Львівський портал вирішив розібратись, чи взагалі такі інциденти можливі.
Отож, Інтернет вразили фотографії, де у молоці фірми «Молокія» було знайдено хробака. Скандал поширювався завдяки спільноті «Варта-1», де були ці фото опубліковані. Через деякий час, коли скандал набув розголосу, цей допис разом із фото з мережі автор видалила.
Згодом маркетолог «Молокії» окремим постом намагалась пояснити таку ситуацію: «Ми перші в Україні та 5-ті Європі впровадили подвійну очистку молока. Це означає, що молоко-сировина перш, ніж потрапити на фасування в пакет проходить подвійну очистку, яка видаляє шкідливі речовини на рівні бактерій та спор. Навіть якщо чисто гіпотетично уявити, що стороннє тіло потрапило у молоко, воно, проходячи усі ступені очистки крізь фільтри та бактофуги, ну ніяк не могло зберегти такої цільної форми, як на фото. Це неможливо», – зазначила вона.
Також вона додала, що зв’язалась із автором посту та компанія взяла матеріал (хробака?) на аналізи. Ба більше, львів’янам організували екскурсію на підприємство, аби до кінця «змити» із себе негативний шлейф.
Ще одна історія з живим «сюрпризом» стосується фірми «Данон». 22 березня дописувачка Facebook Божена Іваницька додала фото і надала інформацію, що знайшла у йогурті личинку.
«Це мав бути мій сніданок. Давно не купувала йогурт Danone – а тепер більше і не куплю! Хробаки в йогурті мені якось не смакують», – написала вона.
Як пояснив Львівському порталу заступник начальника відділу санітарно-гігієнічного нагляду Державної санепідеміологічної служби України у Львівській області Мирослав Гушул, перебування у молочній продукції живого організму, хробака чи личинки, фактично нереальне. Тому за такими фактами повинно бути проведене розслідування.
«Я думаю, в молочній продукції це практично виключено. Як туди може попасти хробак в процесі виробництва? Можливо, це було пов’язане з тарою, але я теж не думаю, що це можливе. Бо з тари продукція розливається у поліетиленові пакети, які вставляються у фасувальний автомат, і відповідно, там проходить процес опромінення ультрафіолетом. Так що там стороннє не могло нічого попасти», – розповів посадовець.
Також він зазначив, що підприємства обов’язково повинні слідкувати за якістю своїх молочних продуктів та сировини. Це контролюється законодавством.
«Що стосується безпеки якості продукції, то виробництво обов’язково повинно мати свою лабораторію і здійснювати там періодичний виробничий контроль. Періодичність контролю виробники зараз встановлюють самі, але обов’язково повинні його проводити. Ну і крім цього у них повинна бути друга лабораторія, яка здійснює не лише дослідження готової продукції, але й сировини. Тобто вони повинні контролювати параметри, за якими приймається молоко», – пояснив М. Гушул.
Перевірити самостійно якість молочного продукту, як повідомляє експерт, неможливо. Тому надіятися слід на добросовісність фірми, яка виготовляє улюблені йогурти, кефіри.
«Перевірити самостійно якість молочної продукції споживач не може. Єдине, що він може зробити – це подивитися на маркування, дату виготовлення, дотримання термінів зберігання тої продукції. А перевірити її якість можна тільки у лабораторії», – зазначив він.
Куди звертатися у разі виявлення личинки чи будь-яких інших підозрілостей у молочній продукції? А нікуди. За словами працівника санепідемслужби, наразі в Україні лише створюється служба, яка буде такі речі контролювати.
«Ми (санепідемслужба – ред.) можемо займатися розслідуванням тільки тоді, коли той харчовий продукт став причиною кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Тоді ми будемо просити згоду Держепідемслужби України, і нам дадуть добро на проведення позапланової перевірки на такому об’єкті. А такі банальні скарги – ми цим не займаємося. Цим буде займатися державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка ще до кінця не сформована», – уточнив він.
Також посадовець зазначив, що до львівської епідемслужби жодної скарги на сторонні тіла у молочній продукції не надходило.
Не виключено (і це також припустив М. Гушул), що такий «підрив» з личинками влаштували конкуренти, аби підірвати репутацію підприємствам. У такому випадку, їм це частково вдалося, адже під дописами з’явилися коментарі, де люди повідомляли, що відмовляються від продукції вказаних підприємств. Водночас, були такі, що не повірили «сумнівним» фото і надалі планують бути вірними улюбленому молоку…
Катерина РОДАК