Надія Савченко відповіла на запитання українців, росіян та мешканців інших країн, що їх найбільше турбують. Вона розповіла про свої думки, плани на майбутнє та про своє ставлення до сьогоденних подій.
Усе почалося з того, що журналіст та блогер Аркадій Бабченко у себе на сторінці у Facebook запропонував українцям та не тільки написати питання до української бранки-льотчиці Надії Савченко. Адвокат Надії Марк Фейгін передав ці питання у СІЗО, де перебуває Надія Савченко, і вона написала відповіді, які Аркадій Бабченко опублікував у своєму блозі на НВ.
Львівський портал вирішив опублікувати інтерв’ю Надії Савченко з людьми, яким небайдужа її доля.
Георгій Джахіт, Тбілісі: «Надя, коли ви повернетеся додому, що зробите в першу чергу, а що – потім?».
Надія Савченко: Втечу в ліс, подалі від людей, потім повернуся і почну працювати.
Ольга Головченко, Таганрог: Перш за все, передайте, що багато в РФ Надію підтримують і захоплюються її мужністю і стійкістю. І запитайте, як вона ставиться до нової української влади? До ситуації з реформами в Україні? Чи не розчарована чи проміжними результатами Майдану?
Надія Савченко: Ні, не розчарована! На те вони і проміжні.
Марина Лексина, Москва: Надя, ви зможете пробачити нас?
Надія Савченко: Марина, Вас мені нема за що пробачати.
Юрій Мекензін, Харків: Як Надія зараз ставиться до закону “Савченко”, за яким раніше терміну стали випускати корупціонерів і бандитів?
Надія Савченко: Я поспішила. Не можна починати нічого, що потім не зможеш контролювати. А з в’язниці це зробити нелегко. Вирвуся, розберуся.
Анна Назарко, Київ: – Надія, Ваша поведінка і стійкість викликають глибоку повагу. Що дає Вам сили? Молимося за Вас всією родиною. Обіймаю.
Надія Савченко: Я й сама не знаю. Дух протиріччя зсередини, можливо.
Питання з Ізраїлю: Якщо б у Надії був шанс прожити той день ще раз, вона мені щось змінила б?
Надія Савченко: Так! Взяла б гранат побільше!
Євген Поляков: Чи є у вас після всього цього фарсу ненависть до російської держави?
Надія Савченко: До державі – так! Навіть ДДТ співає: «Я люблю свою країну і ненавиджу державу».
Олександр Дуб, Київ: На вашу думку, що є більшою небезпекою для України і її громадян, зовнішня агресія Росії чи саботаж українських чиновників в боротьбі з корупцією?
Надія Савченко: Не в лоб, так по лобу. I перше, i друге хреново!
Андрій Зуенок, Білорусь: Надія, з якими думками Ви починали кожен новий день, прокинувшись? І ще, з думками про кого (про що) Ви засинали? Загалом, що Вас “штовхало” зсередини, даючи сили? Дякуємо.
Надія Савченко: Душа як випалена земля … Найкраще ні про що не думати.
Олександр, Дніпропетровськ: Що повинен, на думку Надії, зробити кожен громадянин України?
Надія Савченко: Змогти зробити те, що змогла я.
Наталя Борислович, Одеса: Чи все можливе країна і її лідери зробили для звільнення Надії?
Надія Савченко: звідки я знаю? У них і запитуйте.
Андрій Мелехов, Київ: Надія, що оберете після повернення – політика або продовження військової кар’єри?
Надія Савченко: Щось Третє. Ще не придумала, що саме.
Ірина Логвиненко, Рязань: Зустрілися чи в це важке для Надії час люди, про яких вона згадає потім з теплотою?
Надія Савченко: Я не стану згадувати про людей погано. Цього вже достатньо.
Зоя Агапова, Москва: Надя, були у Вас за гратами хвилини відчаю?
Надія Савченко: Ні! Просто все остогидло!
Андрій Ткачов, Донецьк: Як до вас ставиться персонал СІЗО? Чи є відмінність у відношенні офіцерів і низового персоналу?
Надія Савченко: Вони до мене ставляться так, як їм наказали до мене ставитися. Їх особисті почуття мені не відомі.
Ірина Андрейцев, Львів: Чи змінилося світогляд за цей час, помінялися чи якісь життєві аксіоми?
Надія Савченко: Нi. Я булу самодостатньою до в’язниці, залишайся такою i надалі.
Ростислав Жуков, Росія: Що ви будете говорити про Росію і росіян своїм дітям?
Надія Савченко: Я дітей народжувати не буду, щоб не говорити всього того, що думаю про Росію і росіян!
Дмитро Гринюк, Київ: Надя зараз є депутатом Верховної Ради і ПАРЄ. Як вона бачить свою роботу в цій ролі після повернення додому?
Надія Савченко: Я, нарешті, бачу роботу. Поки я не працювала.
Ольга Стрелоква, Дніпро: Ви, Надія, для більшості українців стали національною героїнею. Як на рівні емоцій ви на це реагуєте: відповідальність величезна – немає боязні розчарувати?
Надія Савченко: Я в герої не просилась! I Нічого Не боюся! Була собою, собою і буду.
Світлана Бабійчук-Глушенок, Київ: Коли Надя повернеться, вона буде шокована невідповідністю того, за що вона боролася, і тим, що побачить. Адже, по суті, нічого в українському політикумі не змінилося. Чи готова вона очолити нову політсилу?
Надія Савченко: Я не слiпа i не дурна. Все бачу. Якщо це треба буде українцям, то готова.
Олексій Петренко, Київ: Чи отримуєте Ви підтримку від українських чиновників? Від Юлії Тимошенко?
Надія Савченко: Можна Сказати, так. По мірі їх сил.
Ілля Сковородкін, Санкт-Петербург: Надія, Ви бачите майбутнє України в євроінтеграції або в самостійному (незалежному) розвитку? Якщо в України свій шлях, то який він, на Вашу думку?
Надія Савченко: Я над цим думаю … Ще не придумала …
Костянтин Нізовець, Ірландія: Які настрої (в тому числі і політичні) у контингенту СІЗО і взагалі у укладеного спільноти Росії? Що люди думають про ситуацію з її сфальсифікованим справою? Про ситуацію з політикою Путіна?
Надія Савченко: У арештантів інші турботи. Вони про це взагалі не думають.
Галина: Ви жінка на війні. Ваше ставлення до чоловіків, які ухиляються від неї?
Надія Савченко: Негативне.
Артем Гординя, Київ: Чи пропонували вам російські слідчі органи варіанти співпраці в обмін на поблажки або взагалі свободу?
Надія Савченко: Так.
Дмитро Попов, Київ: Надія, погодилися б Ви увійти в передвиборний список Тимошенко, якби знали, що в той час, як Ви воювали на фронті, її дочка святкувала нове весілля в розкоші на Олімпійському в Києві?
Надія Савченко: Найменше мене цікавить особисте життя Тимошенко. Є питання і важливіші.
Олена Клушина: Надюша, хотілося б знати, що наповнює Ваше життя зараз? Змінюєтеся Ви? Про що Ви думаєте і що читаєте? Хочу зрозуміти, як можна пережити незаконне ув’язнення?
Надія Савченко: Вакуум! Не потрібно розуміти, чи можна це пережити, поки не трапиться. А трапиться – самі зрозумієте.
Юрій Михайлов, Каліфорнія: Ваше ставлення до т.зв. “Особливому статусу” Донбасу?
Надія Савченко: Багата хочуть – мало отримають!
Роман Скібневскій, Москва: – Надя, оскільки відбір питань для Вас запропонований в Facebook, Ваші відповіді теж зможе прочитати безліч людей, щиро підтримують Вас. Тому питання таке, чи не хотіли б Ви скористатися шансом сказати що-небудь самі всім тим, кому не байдужа Ваша доля?
Надія Савченко: Від душі дякую!
(Без підпису): Шановна Надія, що стало найважчим для Вас за час перебування в ув’язненні?
Надія Савченко: Убитих два роки життя …
(Без підпису): Мені цікаво знати, як Надюша сьогодні бачить Росію, адже поки вона росла це була просто сусідня країна, що не викликає особливих емоцій, а потім – війна і ненависть, ясна річ. Сьогодні Росія – тюремник і, в той же час, середовище, в яке Надя занурена ось уже два роки.
Надія Савченко: Я Росію раніше ніколи не бачила і зараз через ґрати не бачу, і бачити не хочу!
(Без підпису): Як нам, росіянам, підтримати Надію? Що б вона хотіла від тих, хто живе тут, але на її боці? Хто не підтримує цю владу?
Надія Савченко: Перестаньте боятися! Цим ви допоможете не тільки мені, скільки собі. Два питання були настільки частими, що їх можна об’єднати як колективні.
Від росіян: Чи зможете Ви пробачити коли-небудь нас?
Надія Савченко: Я на вас зла не тримаю.
Від українців: Чи збираєтеся ви балотуватися в президенти?
Надія Савченко: Українці, а я вам президентом потрібна? Якщо скажете, що треба, то буду! Менi байдуже, як виконувати свій обов’язок перед українцями, чи то на полi бою, чи президентом.
