Цьогоріч 8 і 9 травня вся Україна відзначатиме Дні примирення та пам’яті за жертвами Другої світової війни. У Львові є чимало пам’ятних місць, які нагадують про боротьбу українців з тоталітарними режимами у ХХ сторіччі.
Прес-служба Львівської міської ради підготувала перелік місць, які варто відвідати у Дні примирення та пам’яті, передає кореспондент Львівського порталу.
Борцям за волю України (вул. Вітовського, навпроти входу в Парк ім. Б.Хмельницького).
Вбитим львівським професорам (Студентський парк, сквер біля вулиці Лукаша). Місце, де через кілька днів після німецької окупації Львова, Гестапо здійснило жорстоке вбивство представників львівської наукової еліти. 4 липня 1941 року 28 професорів Львівського університету та інших вищих навчальних закладів разом з членами їхніх родин (загалом понад 40 осіб), що на час арешту перебували у помешканнях, були розстріляні нацистами.
«Воля ціни не має!». Меморіальна таблиця пам’яті українських націоналістів, що здійснили втечу з в’язниці 16 червня 1939 року (вул. Городоцька, 20). «Бригідки» – ще у 1785 році приміщення колишнього монастиря були переобладнані під в’язницю. У міжвоєнний період ХХ сторіччя тут відбувалися страти українців – політичних в’язнів. Від осені 1939 року тут розміщувалася в’язниця НКВС. Наприкінці червня 1941 року більшовики вчинили тут масове вбивство політичних в’язнів.
Фото: istorija-plastu.livejournal.com.
Жертвам голодомору-геноциду та депортацій XX століття (вул. Виговського, на подвір’ї церкви біля ринку «Південний»).
Пам’ятний знак Жертвам голодомору та політичних репресій (проспект В’ячеслава Чорновола). Восени 1944 року тут, за насипом залізничної колії, була створена пересильна тюрма, через яку пройшли понад 250 тисяч осіб різних національностей перед засланням до Казахстану, Сибіру чи на Далекий Схід. Сотні в’язнів помирали тут на місці через нестерпні умови утримання, залишаються невідомими місця поховання ще понад 400 осіб, що тут загинули.
Жертвам львівського єврейського гетто (проспект В’ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича). Трагедія Голокосту має свою сумну сторінку і в історії Львова. Після німецької окупації тут було створено гетто, де проводилися жорстокі каральні заходи. Тільки упродовж липня 1941 року у Львові було знищено понад 5 тисяч євреїв. Загалом, за дослідженнями істориків, у Галичині загинуло понад 500 тисяч євреїв, врятувалося ж не більше 2% довоєнного населення.
Пам’ятний знак жертвам Янівського концтабору (вул. Винниця).
Жертвам комуністичних злочинів (площа Шашкевича). Меморіальний пам’ятник, на вшанування усіх людей, знищених радянським режимом у повоєнні роки, у тому числі в тюрмі «на Лонцького», неподалік від якої він розміщений.
Пам’яті жертв політичних репресій (вул. Замарстинівська, 7).
Пам’ятна таблиця жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вул. С. Бандери, 1). Комплекс будівель, відомий як «Тюрма на Лонцького». До 1939 року тут розміщувалося управління відділу польської контррозвідки, у роки війни будинок використовували спецслужби СРСР і Третього Райху. Від початку 1940 року тут радянські карателі здійснювали страти українських патріотів. Загалом було закатовано близько 1500 осіб. У роки німецької окупації тут діяла слідча тюрма гестапо, де утримували низку діячів українського національно-визвольного руху. Після війни радянський режим продовжив каральні дії у слідчій візниці, на подвір’ї якої знищували тіла загиблих українських повстанців.
Фото: www.gazeta.lviv.ua.
Меморіальний комплекс жертвам, замордованим у червні 1941 року у Львівських тюрмах НКВД (Янівське кладовище).
Фото: Юрія Дячишина.
Пам’ятник Дітям, невинно замордованим у тюрмах міста Львова в 1950-1951 роках (Янівське кладовище, поле № 50).
Фото: Галини Терещук.
Пам`ятний знак жертвам депортацій (вул. Снопківська).
Братська могила жертв репресій (вул. Мечнікова, Личаківське кладовище, військовий меморіал).
Пагорб Слави (вул. Пасічна) Меморіал на місці російського військового цвинтаря часів Першої світової війни (1915), закладений 1948 року, куди були перепоховані вояки радянської армії, що загинули у 1944 роках у боях з гітлерівцями за Львів.
