Щорічно у четверту суботу листопада Україна згадує жертв Голодомору. Цього року Український інститут національної пам’яті підтримав традицію, започатковану Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Заходи будуть присвячені пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду, передає кореспондент Львівського порталу.
Національні пам’ятні заходи пройдуть під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!».
«Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Але навіть в ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках, відстоювали своє право на свободу та життя», – пояснює голова УІНП, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович.
Історик стверджує, що українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод.
«Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до останнього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей, нас не знищили як народ у 33-му. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні», – говорить Володимир В’ятрович.
Українські історики нагадують, що центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації стало українське село. У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів, у яких взяли участь, за оцінками дослідників, біля 1,2 млн. осіб. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 виступів, що становило 56 % усіх антивладних виступів в СССР. Тоді ж з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств, біля 500 сільських рад відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.
Голодуючі селяни нападали на зерносховища, де зберігалось відібране у них зерно, саботували роботу колгоспів, а з посиленням свавілля та викликаного ним голоду, взялися за зброю: у 1932 році зафіксовано понад 1000 актів збройного спротиву режиму.
Цей стихійний спротив і став основою звинувачень у підготовці на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.
Відео: Ukrainian Institute of National Remembrance
Фото: УІНП
