Демонізація Росією образу «бандерівця» – той же метод пропаганди, що застосовували напередодні Голодомору в Україні – каже відомий історик Людмила Гриневич, йдеться в інтерв’ю виданню «Україна молода». Про це Львівському порталу повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.
За словами керівника Українського центру досліджень Голодомору НаУКМА, доктора історичних наук, Людмили Гриневич, перед Голодомором 1932-1933 років в Україні радянська влада створювала образ ворога з куркулів, як зараз російська – з бандерівців.
Нинішня мета Росії – щоби не залишалося жодного сумніву: врятуватися можна, лише знищивши «ворога».
Як розповіла історик, політичні карикатури та агітаційні плакати радянської влади напередодні Голодомору 1932-1933 років в Україні готували психологічне тло для подальшого нищення цілих суспільних верств. Вони мали таку ж мету, для якої сьогодні демонізують образ «бандерівців». «Спочатку відбувається ідентифікація ворога. Потім – дегуманізація його образу. Після цього різними засобами навіюється думка про потребу його нищення – задля «очищення» суспільства», – розповіла історик.
Радянські карикатури показують «куркулів» не тільки огидними, із загрозливою зброєю, а й часто-густо – з виразним натяком на національну приналежність. Бідняк зображувався у цей період зазвичай у «пролетарському», міському одязі, а куркуль часто мав ознаки етнічного українця: або з характерними вусами, або у вишиванці.
«В одній із політичних карикатур червона дуля протиставлена українському національному символу – тризубові, в іншій – петлюрівець «торгує» Україною, пропонуючи її Заходу. Тобто йде навіювання і впровадження в суспільну свідомість ідеї про те, що тільки радянська, «пролетарська» Україна і тільки у складі Союзу РСР може бути «справді українською». А УНР – то проект ворожий, контрреволюційний. Загалом, із допомогою таких карикатур торувався шлях до репресій», – розповіла дослідниця.
Людмила Гриневич проводить паралелі між тодішньою і теперішньою російською пропагандою.
«Згадаймо хоча б оту історію, як на очах у матері розіп’яли її дитину. На російському телебаченні, як один «очевидець» розповідав про те, що у Львові натовп намагався одного з міліціонерів поставити на коліна, а коли той відмовився – спалив його живцем. Почувши це, вся аудиторія в залі зойкнула! Ось вам і класичний приклад механізмів впливу пропаганди на населення при авторитарному режимі. Завдання просте – вплинути на емоційно-чуттєву сферу людини, сформувати емоційне сприйняття «образу ворога», щоби не залишалося жодного сумніву: врятуватися від цього зла можна, лише знищивши його», – розповіла вона.
Фото: Facebook
