ОСТАННІ НОВИНИ

Мажоритарка-2014. 116-й округ. «Група смерті»

Олена ЖОЛКЕВСЬКА, Львівський портал

|

Львівський портал розпочинає проект Мажоритарка-2014. У його рамках ми плануємо познайомити читача з кандидатами у народні депутати на мажоритарних округах Львівщини. Принаймні, з тими, хто має, на нашу думку, шанси на перемогу.

Оскільки процес реєстрації кандидатів Центральною виборчою комісією лише розпочався, а закінчиться він 30 вересня, цей аналіз можна розглядати лише як попередній. Львівський портал обіцяє оновлювати його з появою інформації про висунення нових кандидатів та їх реєстрацію.

Одномандатний виборчий округ № 116
Львів (Залізничний район, частина Шевченківського району м. Львова)
Діючий депутат – Ірина Фаріон (ВО «Свобода»)

Починаємо з 116-го виборчого округу – нинішньої вотчини Ірини Фаріон. Два роки тому «свободівка» перемогла прогнозовано і більш ніж впевнено – з результатом 68 відсотків. Нинішньої осені легкої перемоги не передбачається. Боротьба за крісло народного депутата у 116-му виборчому окрузі вимальовується інтригуюча.

На сьогодні про свій намір вступити у політичну гру на цій території заявили одразу декілька відомих у місті людей. У кожного з них своя команда, свої «фішки», свої таємниці та своє минуле. Відповідно, від будь-кого з них можна очікувати несподіваних ходів та застосування не завжди чистих і чесних технологій. Добродії, які знаються на виборах, жартівливо називають кандидатів 116-го «групою смерті».

У передчутті неповторного видовища Львівський портал підготував найцікавіші факти з життя потенційних народних депутатів, які, незважаючи ні на що, таки спробують пройти в парламент, завдяки електорату цього округу. Знайомимося…

Ірина Фаріон – 50 років, народний депутат України, член Політради ВО «Свобода». Кандидат від ВО «Свобода»

Тут все просто. Мабуть, не має людини, яка б нічого не знала чи бодай щось не чула про «свободівку» Ірину Фаріон. Виборцям народна депутатка запам’яталася кількома гучними скандалами, які зробили її ще відомішою. А це для виборів – беззаперечний плюс. У 116-му окрузі вона почувається, як вдома. Адже з великим відривом перемогла тут на парламентських виборах у 2012 році. Змогла раз – зможу вдруге. Здається, за таким принципом політик з трохи зіпсованою репутацією вирішила ще раз підкорити Верховну Раду, скориставшись підтримкою перевіреного електорату. Щоправда, скільки людей продовжують підтримувати ексцентричного політика, навіть на її «переможному» окрузі, не відомо. Останні висловлювання Ірини Фаріон та скандал щодо її комуністичного минулого, радше відняли, аніж додали політичних балів. Власне, цим можуть скористатися її політичні опоненти (було б дивно, якщо б вони цього не зробили) і дуже скоро ми знову згадуватимемо «кандидатку в члени КПРС товаришку Фаріон І.Д.» та «орлицю, що не сповідається перед гієнами».

Також не можна не згадати бучу, яку здійняли українські і російські телеканали після відвідин депутаткою-націоналісткою дитячого садка у Львові у 2010 році. Тоді філолог за освітою І.Фаріон розповіла маленьким діткам, що той, хто називає своє ім’я через скорочену російську форму, має пакувати валізки і їхати до Московії. А фраза про те, що ім’я «Ліза» походить від «лизати», взагалі увійшла в історію.

Окрім цього, «свободівка» запам’яталася і тим, що намагалася навчити депутатів культури спілкування. Спочатку Ірина Фаріон запровадила навчальні 5-хвилинки у Львівській обласній раді – прямісінько перед початком сесійного засідання. А потім, коли стала народною обраницею, почала робити публічні зауваження своїм колегам по парламенту. Найбільше, звісно, діставалося, прем’єру-«поліглоту» Миколі Азарову. Його неспроможність вивчити державну мову, депутатка назвала «політичною упередженістю або розумовою відсталістю».

Після усіх скандалів, які трапилися ще перед Майданом, Ірині Фаріон пророкували політичне забуття. На деякий час вона, справді, відійшла у тінь і практично не з’являлася на публічних заходах. Однак, недавно почала розправляти крила та потрохи вливатися в політичне життя країни.

Ірина Подоляк – 47 років, начальник управління культури Львівської міської ради. Кандидат від партії «Самопоміч»

Чиновниця з багаторічним стажем. Якщо не враховувати невеличку перерву, у Ратуші працює п’ятнадцять з гаком років. У часи мера-вигнанця Любомира Буняка очолила відділ закордонної співпраці ЛМР. Зуміла залишитись при своїй посаді і тоді, коли мерію вперше та вдруге підкорила команда Андрія Садового. У 2012 році пані Ірині запропонували очолити міське управління культури. Вона погодилася і продовжує керувати ним і сьогодні. У багатьох її намір балотуватися в нардепи від партії «Об’єднання «Самопоміч» (партія міського голови Львова А.Садового) викликав подив. Утім чимало людей прогнозують успішній чиновниці успішне депутатство, мовляв «залізний характер» Ірини Подоляк дозволить їй гідно вступити в бій.

Незважаючи на потужну підтримку політтехнологів, які двічі садили А.Садового в крісло мера та провели маловідому у столиці «Самопоміч» в Київраду, все ж у соратниці львівського міського голови є слабке місце – вона ніколи не брала участі у виборах. А це означає, що до окремих нюансів ведення виборчої кампанії, жінка може бути не готовою.

Сама Ірина Подоляк декларує проєвропейський підхід до реформування міської галузі культури. Легко прощається зі старим чиновницьким апаратом, який не підлягає модернізації. Через це, як і у кожного реформатора, у начальниці управління культури не бракує ні прихильників, ні критиків. Останні найчастіше закидають І.Подоляк нехтування заходами суто культурологічного характеру і перетворення Львова з культурної столиці у місто розваг і фестивалів, які своєю чергою «підгодовують» вузьке коло бізнесменів, наближених до мера Андрія Садового.

Власне, через тісну дружбу з міським головою не дуже доброзичливі стосунки у чиновниці склалися і з депутатським корпусом Львівської міської ради, більшість у якій належить ВО «Свобода». Хто хоч раз спостерігав за законотворчістю у стінах ЛМР, той не може не знати про «милі діалоги» між депутатами та мером міста під час сесійних засідань. Одного літнього дня, коли учасники дебатів уже не тямили, хто і що говорить, у сесійній залі прозвучала пропозиція про звільнення начальниці управління культури… Того разу депутатський запал вдалося погасити.

Валерій Веремчук – 35 років,  голова Львівської міської організації Народного руху України, депутат Львівської міської ради. Кандидат від Радикальної партії Ляшка

Депутат з великим досвідом громадської діяльності. У політиці з 2000 року. Свого часу багато працював з молодіжкою Народного руху України, добре знає та вміє забезпечувати «студентський електорат». У 2009-му визнаний кращим молодим депутатом міських рад України, а в 2010-му став головою Львівської міської організації «Народний рух України».

Слово «вибори» для нього не чуже, досвід і зв’язки, мабуть, будуть його найбільшою перевагою перед кандидатами-новачками.

Депутатом Львівської міської ради уперше став у 2006 році за списком партії «Наша Україна» по квоті НРУ, працював секретарем комісії молодіжної політики, спорту та оздоровлення. У 2010-му знову потрапив в міську раду Львова, але змінив комісію молоді і спорту на інженерну.

Під час Революції гідності Валерій Веремчук був комендантом табору Євромайдану у Києві, а у Львові – координатором Центру відправки людей до охопленої революцією столиці. На даний час є керівником «Народної Самооборони Львівщини». Сьогодні організація займається збором допомоги українській армії, пораненим військовим та переселенцям з півдня та сходу. На чому успішно «розкручується».

Також В.Веремчук є співзасновником «Галицької Ліги КВН». Авторам Ліги вдалося скерувати улюблену студентську гру у більш професійному руслі та навіть навчитися на цьому заробляти. Про те, яким львівський КВН був і яким став, пишуть багато. Можемо лише підсумувати – відгуки, здебільшого, позитивні.

Найбільшою несподіванкою для виборців стала поява рухівця Веремчука у компанії лідера Радикальної партії Олега Ляшка, коли той прибув до Львова на відкриття Центру забезпечення українських військових на Сихові. Подію перетворили на ціле свято, а подивитися на політика-скандаліста прийшла ледь не половина пенсіонерів мікрорайону.

Подейкують, що, зважаючи на зростаючі рейтинги радикалів, народним депутатом України Валерій Веремчук замислив стати саме завдяки підтримці цієї партії.

Володимир Оверко – 51 рік, директор загальноосвітньої середньої школи № 37 м. Львова. Кандидат від ВО «Батьківщина»

Кандидат від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Директор відомої у Львові загальноосвітньої школи №37 з посиленим вивченням французької мови. За освітою філолог, учитель української мови та літератури. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти, «Відмінник освіти України – 2005».

Громадською роботою кандидат в народні депутати займається з 1990 року. У цей рік був обраний депутатом Шевченківської районної ради. П’ять разів був головою виборчих дільниць. На президентських виборах 2002 року працював у штабі Віктора Ющенка. З 2003 року вірний партії «Батьківщина». У 2006 році був обраний депутатом Львівської міської ради за списками «БЮТ» та очолював депутатську комісію медицини, освіти, науки і соціального захисту.

Володимир Оверко веде доволі стримане світське життя, у засобах масової інформації з’являється більше як експерт з питань освіти, аніж політик. Свого часу підтримав батьків учнів 35-ї школи, які виступали проти об’єднання зі школою №6. Управління освіти пропонувало об’єднати два навчальні заклади з російською мовою викладання через малу кількість школярів та з метою економії коштів, необхідних для утримання закладів освіти.  «Закривши школу сьогодні, ми уже, напевно, ніколи її не відновимо. Я розумію управління освіти, але я розумію і мешканців, і російську громаду Львова. Вважаю, що якщо у місті є відповідна кількість людей, які хочуть, щоб школа функціонувала, то варто їх підтримати», – дипломатично коментував ситуацію депутат.

Олег Радик – 42 роки, координатор Економічного бойкотного руху. Самовисуванець

Він не політик і не олігарх. Людина без захмарних прибутків і з великим бажанням довести світу, що народним депутатом можна стати і без грошей. Ініціатор та ідейний натхненник Економічного бойкотного руху, який зародився у Львові з початком російської агресії на півдні та сході України.

На сьогодні можна припустити, що головною передвиборчою «фішкою», без сумнівів, найкреативнішого самовисуванця на 116-му окрузі стане саме відсутність коштів не лише на виборчу кампанію, а навіть на реєстрацію в кандидати. І  така відвертість багато кому симпатична, число прихильників у Олега Радика невпинно зростає. Складається враження, що гроші на перегони йому назбирають – як на свитину сиротині.

Також зрозуміло, що «бідний кандидат» невтомно експлуатуватиме ним же розкручений бренд Економічного бойкотного руху. Зрештою, має на це право. Миші в супермаркеті, розфарбовані російські банки та мереживні трусики для знедолених жінок Росії – акції вигадані та втілені в життя Олегом Радиком.

«Якщо я піду, а я піду на вибори… експлуатуватиму бренд Економічного бойкотного руху. Мабуть, маю певне право. Якщо не переможу, а я переможу, то Залізничний район буде розумітися на бойкоті», – не без гумору спілкується потенційний кандидат з потенційними виборцями у соцмережах. І тут же додає, що його головною метою у парламенті стане «ліквідація економічної співпраці з окупантами».

Слід додати, що, незважаючи на свою маловідомість, Олегу Радику та його однодумцям з Економічного бойкотного руху вдалося багато чого досягти. Ухвала Львівської міської ради про обов’язкове маркування товарів російського походження та триколори на полицях супермаркетів – з’явилися з їхньої подачі. І зупинятися на півдорозі хлопці і дівчата наміру не мають.

Креативний підхід до справи, гумор та дружні зв’язки з місцевими ЗМІ (у минулому О.Радик встиг попрацювати комерційним директором кількох львівських видань, а в газеті Телепростір – навіть головним редактором) додають кандидату шансів на перемогу. Принаймні, якогось цікавого видовища виборці 116-го можуть сподіватися тільки від нього.

Дмитро Разумовський – 34 роки, директор, ТОВ «Юридична компанія «Закон і захист». Самовисуванець

Ще один самовисуванець. Перший мажоритарник зі Львівщини, якого зареєструвала Центральна виборча комісія на позачергових парламентських виборах 2014 року. Інформації про кандидата в народні депутати небагато. Він не є ані відомим політиком, ані активним громадським діячем. Реєструючись кандидатом в народні депутати, Д.Разумовський вказав, що працює директором у ТОВ «Юридична компанія «Закон і захист» та не належить до жодної з політичних партій. До юридичної практики довгий час працював у міліції.

Його компанія «Закон і захист» активно рекламується в електронних довідниках. На одному з них ми знайшли запис, що фірма була зареєстрована зовсім недавно – 1 липня 2014 року. На сайті компанії вказано, що вона надає усі види юридичних послуг, проводить журналістські розслідування та надає детективні послуги – розслідування подружньої зради, спостереження за важкими підлітками тощо.

Цікавою і водночас дивною є стаття з ознаками чорного піару, яка спрямована проти кандидата в депутати по 116-му виборчому округу Валерія Веремчука і яка розміщена на офіційній сторінці компанії (!).

Не виключено, що проект «Кандидат Разумовський» є технологією одного з опонентів  Валерія Веремчука і запущений з метою його дискредитації. У цьому сенсі від загадкового самовисуванця можна очікувати несподіваних виборчих ходів.

ЦВК також зареєструвала по цьому округу наступних кандидатів:

Андрій Березюк – 38 років, фізична особа – підприємець. Висунутий партією “Заступ”.

Ірина Дробот – 49 років, перший секретар Залізничного райкому КПУ. Висунута Комуністичною партією України.

Володимир Клим – 46 років, фізична особа – підприємець. Самовисуванець

Роман Кутний – 58 років, пенсіонер. Самовисуванець

Володимир Маліновський – 47 років, президент громадського телебачення Львівщини “Разом TV”, член Політичної партії “УДАР”. Самолвисуванець.

Олег Несімко – 48 років, адвокат, доцент кафедри інституту права та психології, НУ “Львівська Політехніка”. Самовисуванець.

Ігор Романович – 31 рік, юрисконсульт приватної фірми “Науково-виробниче підприємство “Комтех – плюс”. Висунутий Мерітократичною партією України.

Ярослав Свелеба – 45 років, тимчасово не працює. Самовисуванець

Андрій Федчишин – 33 роки, заступник директора з питань зовнішньоекономічних зв`язків, ПП «Юридична Компанія Юпітер». Самовисуванець.

Андрій Цвик – 41 рік, фізична особа – підприємець. Висунутий партією “Опозиційний блок”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.