ОСТАННІ НОВИНИ

Тварини, яких біженці покидають в зоні АТО, потрапляють в руки «Правого сектора» (фото)

|

У селах та містечках, з яких поспіхом втікали мирні мешканці, рятуючись від бойових дій, залишається дуже багато покинутих домашніх тварин. Вони голодні й перелякані, шукають прихистку в бійців. Ті, своєю чергою, підгодовують звірів і придумують їм нові імена – на воєнний лад. У зоні АТО тепер м’явкають та гавкають Ватники, Розтяжки, Гранати та інші чотирилапі з незвичними для мирного часу кличками. Про це на своїй сторінці пише боєць «Правого сектора» Олена Білозерська, передає кореспондент Львівського порталу.

«На це неможливо дивитись спокійно. У селі, де тримає оборону наш підрозділ, повно цих кинутих тварин – в тому числі дорослих породистих собак, котів і навіть папуг. Про звичайних котів і собак, які є на подвір`ї у кожного сільського мешканця, я навіть і не кажу.
Вони бігають там напівголодні, зашугані постійними обстрілами. Ті, що залишаться там, майже напевно приречені. Але кожне – мале й велике, породисте і безпородне – має шанс знайти господаря. Бо наші бійці – серце не камінь – розбирають їх потроху», – написала О.Білозерська.

 

За її словами, першим на базу привезли дорослого кошлатого вівчара – Камрада. «Він породистий, але зовсім ненавчений, бо його тримали у вольєрі разом з кількома іншими собаками і не вчили виконувати команди. Пес був лагідний-лагідний, ніколи не гавкав, намагався з усіма подружитись. Але мій малесенький Ватничок (кошеня – ред..) боявся його, як вогню, і коли Камрад тусив біля ганку, взагалі не виходив з казарми. Або сидів високо на дереві.

Реклама партнерів

Пес страшенно прив`язався до нового господаря, просто не відходив від нього. Я бачила, як йому не подобалось, коли його купали у річці. Заводити у воду собацюру довелося силоміць. Але коли він побачив, що його господар стрибнув у воду і поплив – спочатку нервово бігав по берегу і вищав, а потім стрибнув у воду і поплив до господаря. Мабуть, злякався, що той втопиться. 
Цей Камрад уславився у нас тим, що під час обстрілу затулив господаря своїм тілом. Всі уламки дістались собаці. Пса прооперували, він вижив і одужав. Зараз його вже тут нема – відвезли додому, до родичів нашого бійця», – розповіла боєць.

Потім собак і котів, вивезених з обстрілюваних сіл, стало більшати. Після Камрада з`явився Комбат, згодом привезли Дена… «Є щеня Латиш, теж вівчарочка, таке малесеньке – коли з`явилося в нас, ще саме не вміло їсти і весь час тоненько, але голосно скавчало.

 

Днями наша Едельвейс, дружина командира розвідгрупи Шведа, поїхала з чоловіком на передову і привезла звідти трьох папуг і кицьку. Двоє папуг були зеленими і отримали ім`я Укропи. Їх уже розібрали. Третього, ДНРівських кольорів (чорно-синьо-червоного), Едельвейс залишила собі і назвала Лугандоном  Живе цей доволі величенький папуга у неї в клітці, наче весь час спокійний, а пальця краще не підносити – там такий клюв, що може до кістки прокусити», – пише журналістка, яка зараз на війні.

Окрім того, серед правосекторців  є кицька сіро-димчаста, дуже пухнаста, але худа, голодна, брудна, шерсть злиплася. Вона має два імені: офіційне Граната і домашнє – за страшну неохайність – Помийка.
А в сусідній казармі живе кицька Розтяжка.

 
Фото: Олена Білозерська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...