Я готовий вбивати – Володимир Парасюк

Сотник Майдану, який змінив хід історії України, львів’янин Володимир Парасюк розповів за кого голосуватиме на президентських виборах та як він оцінює події на сході України. Окрім того, знаменитий громадський активіст зробив відверте зізнання, що за свої переконання він готовий убивати. Парасюк також розповів правду чим залякував регіонала Михайла Чечетова.

Про це й інше читайте далі в інтерв’ю Львівському порталу.

Володимире, під час революції на Майдані уся Україна була прикута до подій у Києві. Однак після падіння режиму Януковича майдан Незалежності перестав бути епіцентром подій. Розкажи чим живе і як зараз виглядає Майдан у Києві?

Зараз барикади окультурили. Велика кількість людей роз’їхалась по домівках, а деяка частина повернулась у східні регіони, де є свої загони самооборони місцевого рівня. Тож на самому майдані людей небагато.

Зараз ти сотник Майдану, а ким ти був у мирному житті?

Освіту я отримав у Львівському національному університеті імені Івана Франка на економічному факультеті, однак професійно займався відеозйомкою у своїй невеликій студії. В ній знімають різні програми та свята.

Як ставишся до того, що зараз у Раді нікому голосувати, кажуть це через те, що депутати захопились дерибаном посад?

Те, що в Раді розпочався дерибан вже давно усім зрозуміло. Попри те, що в Україні вже нова влада, стару систему змінити не так просто. Але український народ крок за кроком це робить і доб’ється правди та справедливості.

Після твого, як ти став публічною персоною чи надходили тобі пропозиції стати членом якоїсь партії?

Такі пропозиції надходили, але я відмовився.

Від кого саме?

Я не хочу навіть натякати від кого саме, аби не дати заробити нікому жодних політичних балів на цьому. А також не хочу, щоб мене звинуватили в тому, що впливаю на чийсь рейтинг, тому відмовив усім без винятку.

25 травня вибори Президента України. За кого віддасть свій голос Володимир Парасюк? Свій вибір також залишиш прихованим?

Я не приховую цього, але наразі лише приглядаюсь, як вчинити правильно та кого обрати. Зрештою це питання не є для мене нагальним. Спершу треба розібратися із програмами кандидатів у президенти. Наразі я лише спостерігаю і аналізую все, що відбувається в країні. Я впевнений, що до виборів ще випливуть дуже багато журналістських розслідувань, які можуть вплинути на мій вибір. Стосовно самих кандидатів я хочу спершу проаналізувати їхні програми. І за ту людину, яка мені після цього сподобається найбільше, я віддам свій голос. Але зізнаюсь, що це не ті вибори, на які я чекаю. Справжній лідер ще не знайшовся, але я думаю він прийде, якщо не через 5, то через 10 років.

А що можеш сказати про одного із лідерів революційного Майдану та кандидата в президенти Дмитра Яроша?

Ну перш за все те, що ця людина щиро бореться за Україну. І хоч він допускав чимало помилок, що притаманно людям, я його засуджувати не берусь. Є деякі питання, на які б хотів почути від нього відповіді. Зокрема, щоб він пояснив ті кроки, які вважаю помилкові – це стосується його політичної кар’єри та розвитку «Правого сектору». Загалом можу сказати, що Ярош відноситься до людей, які борються за правду і нічого поганого проти нього не маю. Правий сектор вболіває на усіх рівнях та реально виступає за єдину цілісну Україну, веде боротьбу проти сепаратизму, корупції і тому подібне.

Зрозуміло, а чи хотів би ти в майбутньому займатися реальною політикою?

Чи я хотів би?… не знаю… Я зараз займаюсь питаннями: щоб вберегти країну, щоб зламати систему, яка ще не викорінилась, бо її необхідно ще дотиснути. Якщо для того, щоб змінити систему необхідно йти в політику, то я піду в політику, але якщо цього не потрібно і система сама впаде, то для чого туди йти? Це все відносно, але наразі амбіцій з цього приводу не маю. Мені вже задають питання: «Чому я не йду балотуватися по округах, де готують перевибори у Верховну Раду?»… Забезпечити собі технічне проходження у Верховну раду я не хочу і таких планів наразі не маю. Зараз територіальна цілісність України для мене важливіша за політичні амбіції, а далі будемо бачити.

Після розстрілів на Майдані чого ти в житті боїшся?

Лише Бога. А так – більше нічого не боюсь.

Нещодавно в кулуарах Ради в тебе трапився інцидент з членом фракції Партії регіонів Михайлом Чечетовим. Що ви не поділили?

Я йому сказав, якщо він ще раз почне піднімати свою паршиву руку і вказувати депутатам за що голосувати, а що не голосувати, то ми йому ту руку прив’яжемо скотчем до тіла і він більше піднімати її не буде. Він перелякано дивився на мене так, що виступав піт, а очі, через окуляри, навіть не кліпали. Також попередили, якщо його помітять у будь-яких сепаратистських заходах чи акціях, то його спіткає стрімка доля Царьова.

В мене є чітка позиція. Хочеш в Росію – їдь в Росію. Тут Україна, в ній живуть українці і не важливо якою мовою вони говорять та де вони народились, головне що вони живуть на тій землі. Не має права жодний депутат чи громадянин вимагати приєднання чи від’єднання земель. Україна є унітарною державою і на цьому крапка. Усі хто говорить про розкол, роз’єднання, федералізацію і т.д. – це зрадники, які повинні відповідати перед Законом України за статтями про сепаратизм.

У разі загострення конфлікту з Михайлом Чечетовим чи будь-ким іншим із чиновників, чи готовий ти зацідити їм в обличчя?

Звичайно готовий. А чого тут боятися?

Може подумки вже когось маєш на увазі?

Я готовий зацідити кулаком кожному, хто буде ображати ідеї та цінності української нації. Ще раз наголошу, що незалежно від мовних приналежностей і де б це не було. Ми бачимо, що в Миколаєві активіст зацідив Царьову по обличчю. Я б на місці цього чоловіка зробив так само. Бо це є наша честь та гідність. Я розумію демократію та лібералізм, але потрібно залишатись чоловіком всередині і служити державі. Можна багато про то говорити. Просто за хамство перед українським народом необхідно й по чоловічому діяти.

Як оцінюєш ситуацію із сепаратизмом, який спостерігаємо на сході України?

Це справжня інтервенція на східні області України. Українська влада робить такі антитерористичні акції й так займається антитерором, як мокре горить. Це мають бути рішучі дії та повна мобілізація по Україні, для того, щоб захистити нашу країну від вторгнення іноземних військ.

Зараз війська Російської Федерації під чітким керівництвом Путіна. А теперішні нерішучі кроки влади призведуть до того, що ми після Криму втратимо ще декілька регіонів України. Але я особисто не збираюсь здавати землі, які належать українському народу. Це наша Богом дана земля і за неї боролися наші діди і ні одна людина не зможе її віддати, і ні одна людина не зможе її забрати.

Чи готовий ти особисто їхати на схід відстоювати інтереси нашої держави?

Я там вже був і буду далі їздити… Їздив, щоб оцінити ситуацію, поспілкуватись з людьми, в яких теж є свої напрацювання і можу сказати, що нам залишилось небагато самоорганізовуватись, щоб показати, як правильно необхідно боротись із сепаратизмом. Можливо навіть станемо прикладом для всієї України.

Чи багато таких однодумців як ти? Скільки у вас побратимів? І звідки на ці поїздки гроші?

Наразі наші сили розпорошені. Бо люди роз’їхались по домівках. Кожен у свій регіон, але ми постійно контактуємо. По регіонах у нас є місця, де ми можемо скоординувати свої дії. Стосовно кількості осіб? Нас дуже багато – тисячі, а однодумців шалена кількість… Наших хлопців підтримують наші люди з-за кордону, наші українці допомагають з формою, аби ми всі були в однаковому однострої.

Як сприйняв те, що в країні оголошено мобілізацію? Та те, що Рада дала дозвіл на відновлення призову?

Кожному свідомому українцю необхідно зайти у військкомат і запитати чи його візьмуть до армії чи ні.

А ти умієш користуватися зброєю?

Вмію. Автомат Калашникова розбираю і складаю за хвилину часу, бо пройшов військову підготовку в хороших таборах різних патріотичних організацій.

В разі збройного конфлікту, який може розпочатися будь якої хвилини чи готовий стріляти в людей?

Яких людей?

Сепаратистів.

А ти не готовий? Я готовий. Зрозумій, що я християнин, який ходить до церкви і люди, які відстоюють свою Батьківщину та захищають власне життя та цінності не чинять гріху. І це є головна позиція церкви. Якщо на нас нападають, треба захищатись. Ми ж не йдемо воювати, щоб нападати на когось. Українська нація ніколи ні на кого не нападала. Ми йдемо відстоювати та захищати свою Батьківщину і це наш обов’язок.

Я ходив до священників греко-католицької церкви і з ними спілкувався на цю тему й вони казали, якщо людина захищає себе чи свою державу й для цього є потреба забрати чиєсь життя – це не є гріхом.

Тобі не видається, що події, які зараз на сході України є громадянською війною?

Ні! Яка громадянська війна? Це чітке вторгнення російських військ на територію України. При цьому всьому це відбувається у доволі нахабний спосіб із проявами тероризму, що необхідно присікти. З точки зору державності, Україна воює проти ворога, а з боку моральності із путінською заразою та злом.

До речі про Путіна, якби тобі довелось зустрітись із ним лицем до лиця, що б ти йому сказав?

Якщо я зараз відповім, а ти так і напишеш то… (це мабуть нецензурно). Ти знаєш, не знаю як би повівся. Думаю, що мої нерви не витримали б… Але це запитання швидше зі сфери фантастики і на нього можна давати лише такого ж штибу відповіді. Коли зустрінемось з Путіним лицем до лиця, тоді й побачимо. Всяке буває в житті – наміри Господні незбагненні. Думаю, як буде така можливість, буду відштовхуватись від обставин. Але я знаю точно, що з ним би не привітався і в жодному разі не подав руки.

Коли ми вже говорили про вбивство, то чи зміг би ти у рукопашному бою саперною лопаткою добити людину?

Це провокативне запитання і важко дати конкретну відповідь так чи ні. Я в першу чергу тобі скажу, що вихований у християнській сім’ї, де прививались глибокі моральні цінності. Але, якщо це буде необхідним і зможе принести результат, то так. Але насправді це мабуть буде дуже важко… Мабуть за це мене багато хто засудить. Мовляв от вбивця і т. д.

Але тут не йде мова, щоб мати якесь задоволення чи кровожерливі погляди, бо такого в мені немає. Коли на Майдані піймали працівників «Беркуту», то я старався робити так, щоб люди не вбили їх. Бо я розумів, що вони в цей момент були беззахисні і нам не потрібно прирівнюватись до звірів. Якщо «беркутівці» нас катувати, то не потрібно повторювати їхніх помилок, бо ми стаємо такими ж як вони. Проте в бою, якщо якась людина схоче забрати твоє життя, то не рятуватиме себе лише дурень. Оцінюватимеш ситуацію вбити чи не вбити, вже згідно обставин.

Так само важко дати відповідь, якби побачити ворога, чи вбив би його? Якщо він стояв би сумирно і нічого не робив, то зрозуміло, що я б його не вбивав, але якби він посягав на моє життя чи життя іншої людини, то звісно б довелось вдаватись до радикальних і рішучих дій.

Але ще раз наголошую: я не терорист, кровопивця чи якийсь маніяк…

Кажуть, що після того, як ти висловив ультиматум Януковичу, дівчата за тобою роями носились. Але чи є в тебе та єдина та неповторна?

До революції, під час революції і зараз у мене є дівчина. Те, що я не афішую своїх стосунків – суто з міркувань безпеки. Зараз важливіші питання, як врятувати державу, а не обговорювати моє особисте життя, на чому я їжджу, де живу та скільки заробляю. Але кого це цікавить пишіть приватно: у соцмережах усім відповім…

Моє життя до революції і після неї в побутовому плані не змінилось. І якщо хтось хоче мені дорікнути, що я роблю щось не так чи в мене щось змінилось після революції, то цього робити непотрібно… Якщо я зараз на мушці у всіх і кожен дивиться що я роблю, застерігають, що ти там не маєш права робити того чи того… То я всім можу відповісти – я до революції жив і заробляв, і думав про своє благополуччя. Тих, хто хоче покопатися у моєму особистому житті, запевняю, що до цього мені жилось непогано і я продовжую жити так, як жив раніше.

Дуже прошу ту величезну кількість людей, яка мене про то питаються, не задавайте дурних запитань, не судіть та не зводьте наклепів. Бо те, що мені можуть приписувати – все брехня та неправда. Уже якісь брудні компанії мене запрошують на детектори брехні. Але я не кандидат в президенти, не народний депутат, а персона, яка в даний момент нікуди не рветься і нічого не домагається, та амбіції тримаю при собі. Я стараюсь зараз достукатись до влади, щоб вона діяла і прислухалась до людей. Не потрібно аналізувати моє особисте, мені це не подобається. Краще допомагайте, я завжди радий щиро зробити щось добре для України. А на обговорення особистого наразі не маю часу.

Щоб ти побажав Україні та українцям в теперішній нелегкий час?

Я, коли був на Майдані, то розписав собі умовну стратегію дій до вигнання Януковича. Після того, як ми його скинули, я зрозумів, що це не виграна війна, а лише виграний бій. Нас ще чекає величезна праця та боротьба, багато розчарувань та утиски ворога зі всіх сторін. На це піде чимало часу, але я знаю, що ми мужні та сміливі, Бог нас любить і допоможе все це побороти.

Для мене величезна гордість народитися в цій країні і жити серед такого народу, як українці. Усім нам наснаги до боротьби.

Нагадаємо, що Володимир Парасюк – це саме той молодий чоловік, який ввечері 21 лютого прорвався на сцену Майдану і висловив незгоду мировій угоді лідерів опозиції із тодішнім президентом України.

«Ніякий Янукович – ніякий! Цілий рік не буде президентом. Завтра до десятої години він має піти геть. Ми дали шанс політикам на те, щоб вони стали в майбутньому міністрами, президентами. А вони не хочуть виконати одну умову: щоб зек пішов геть?

Друзі, я не буду багатослівним, не хочу розводити тут дурних розмов, якими нас годують два з половиною місяці. Я не вірю в ці тяжкі політичні процеси, про які вони говорять. 77 чоловік поклало голову, а вони домовляються… Якщо ви завтра до десятої години не виступите з заявою, щоб Янукович йшов у відставку, то ми йдем на штурм зі зброєю! Я вам клянусь!», – заявив В.Парасюк цього вечора.

І, хоч цінні речі з урядового кварталу почали вивозити задовго до цього виступу Володимира, проте образ сміливця закарбувався в пам’яті Майдану, адже наступного дня Янукович таки утік з Межигір’я.

Андрій КОТЕНСЬКИЙ, «Львівський портал».

Фото зі соціальних мереж Володимира Парасюка