Галицький відділ Львівського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Львівській області застерігає про трансмісивні інфекційні хвороби та нагадує про заходи щодо їх профілактики. З урахуванням динаміки чисельності основних видів кліщів, навесні 2014 року слід очікувати подальше збереження високих показників чисельності кліщів в усіх ландшафтно-географічних зонах, що сприятиме підвищеному ризику зараження людей трансмісивними природно-вогнищевими інфекціями бактеріальної, арбовірусної та бореліозної етіології. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міськради.
В епідсезон 2013 року в лікувально-профілактичні заклади області звернулось 1034 особи з покусами кліщами (920 у 2012 р.), з них 682 особи отримали покуси на території лісопарків, парків, скверів та прибудинкових територій міста Львова. Найбільшу кількість покусів зареєстровано у Сихівському лісопарку – 47 осіб, Брюховицькому лісі – 41, парку Погулянка – 30, парку Снопківському – 21, парку Стрийському – 20, парку Залізні Води – 16, парку ім. Б. Хмельницького – 12, Шевченківському гаю – 10.
Зважаючи на те, що переносниками природно-вогнищевих хвороб є іксодові кліщі, фауна яких у Львівській області представлена двома видами (Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus, домінуючий Ixodes ricinus), поширені на території всіх районів та можуть передавати, окрім вірусу кліщового вірусного енцефаліту, і збудники кліщового системного бореліозу.
Внаслідок метеорологічних умов, вихід іксодових кліщів із зимової діапаузи прийшовся на більш пізній термін. Сезон активності та відносної чисельності їх зареєстрований з 30.03.13 року по 11.11.13 року. Середня тривалість сезону складає 226 днів, що на 28 днів більша, ніж в попередні роки. Максимальна тривалість сезону була зареєстрована в 2001 році і складала 240 днів. Середньосезонний показник чисельності іксодових кліщів у цьому році у м. Львові складає 4,8, що у два рази перебільшує середньосезонний показник чисельності по області за попередні роки. З урахуванням динаміки чисельності основних видів кліщів, навесні 2014 року слід очікувати подальше збереження високих показників чисельності кліщів в усіх ландшафтно-географічних зонах, що сприятиме підвищеному ризику зараження людей трансмісивними природно-вогнищевими інфекціями бактеріальної, арбовірусної та бореліозної етіології. Окрім цього, за багаторічними даними лабораторії трансмісивних інфекцій ЛНДІЕГ, з ентомологічного матеріалу (кліщів) виявлено вірус або антиген вірусу кліщового енцефаліту на всіх адміністративних територіях області, що підтверджує наявність в даній місцевості стабільних природних вогнищ циркуляції вірусу.
Довідка
Трансмісивні хвороби – це інфекційні захворювання, переносниками збудників яких є кровососні комахи та представники типу членистоногих. Зараження людини відбувається при укусі зараженими комахами або кліщами. Відомо близько двохсот захворювань, що мають трансмісивний шлях передачі інфекції. Вони можуть бути викликані різними інфекційними агентами, а саме: бактеріями й вірусами, найпростішими й рикетсіями, та навіть гельмінтами. Деякі з них передаються безпосередньо через укус кровососних членистоногих – це малярія, висипний тиф, жовта лихоманка, частина – опосередковано, при обробці тушки зараженої тварини, яку вкусила комаха-переносник, – це чума, туляремія, сибірка.
В країні після ліквідації місцевої малярії у 1960 році мають місце завізні випадки цього захворювання. За період 2011-2013 років було 220 випадків завізної малярії, з них серед громадян України – 70,9%, іноземців – 29,1%. Триденна малярія (P.vivax) за цей період становила 14,5 % від усіх випадків, тропічна (P.falciparum) – 65,9 %, овале-малярія (P.ovale) – 5 %, чотириденна (P.malariae) – 1,4 %, малярія, спричинена декількома видами збудників – 11 %, встановлена за клінічними показниками – 2,7 %.
В останні роки, при зменшенні кількості завізних випадків у 2,3 рази, число mixt-малярії збільшилось на 13,1 %, рецидивів – у 1,9 рази, летальних випадків від тропічної малярії – у 3,8 рази. Цьому сприяли поява та збільшення випадків малярії, стійкої до лікарських засобів, розширення міжнародних зв’язків України з іншими країнами, здійснення миротворчих місій, відпочинок громадян України в ендемічних з малярії регіонах, порушення правил проведення хіміопрофілактики та інших профілактичних заходів особами, які від’їжджали в тропічні країни та повертались в Україну.
Серед трансмісивних інфекційних хвороб в Україні особливе епідемічне значення, через наявність переносників збудників та сприятливі клімато-географічні умови для їх розвитку в організмі членистоногих, мають малярія, лейшманіоз, дірофіляріоз, кліщовий вірусний енцефаліт, хвороба Лайма, туляремія, гарячка Західного Нілу, марсельска та Ку-гарячки.
Дірофіляріоз – єдиний трансмісивний гельмінтоз, що реєструється в країні і має тенденцію до зростання. З 1997 року захворюваність дирофіляріозом населення країни зросла у 63,6 рази. Дирофіляріоз реєструється в усіх регіонах країни. За 2011-2013 роки всього в Україні трапився 741 випадок цієї хвороби. Захворюваність серед людей корелюється з епізоотією серед собак та наявністю переносників збудника, які мають епідемічне значення.
Актуальним для країни в останні роки є вісцеральний лейшманіоз, 2 місцевих випадки якого були летальними.
Специфічна профілактика вказаних трансмісивних інфекцій у сучасних умовах застосовується лише при кліщовому вірусному енцефаліті, туляремії та Ку-гарячці. Профілактика інших є неспецифічною, оскільки вакцини відсутні, розробляються або недостатньо ефективні.
Основними завданнями неспецифічної профілактики є захист людей від укусів (присмоктування) кровосисних комах та членистоногих. Це можливо шляхом зменшення кількості переносників збудників хвороб в природних вогнищах інфекцій, знищенням диких тварин, що є природнім резервуаром інфекції (гризунів) та використанням індивідуальних засобів захисту людей від укусів кровососних комах та кліщів шляхом використання репелентів і дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах
