Через традиційний поспіх міських чиновників у дорожніх ремонтах унікальні знахідки на одній із центральних вулиць можуть бути втрачені під землею назавжди.
Історія з вулицею Пекарською почалась ще минулого понеділка, коли на організованому мерією брифінгу щодо заміни тут інженерних мереж журналіст «Львівської хвилі» Дмитро Кумар знайшов на розритій вулиці кістки тварин. Свою знахідку хлопець показав спеціалістам із кафедри історичної геології та палеонтології ЛНУ ім. Івана Франка. Науковці підтвердили: це скам’янілі рештки давно зниклих тварин — тура та бізона, а на місці, де їх було знайдено, цілком може бути і стоянка давніх мисливців.
Як з’ясувалось, Личаківська райадміністрація перед початком робіт з археологами не проконсультувалась. Ба більше, ніхто не звернувся до фахівців навіть після того, як звістка про сенсаційні знахідки журналіста прогриміла у всіх засобах масової інформації Львова.
Уже в четвер спробу віднайти на ремонтованій Пекарській щось цінне журналісти повторили разом з археологами. Буквально за декілька хвилин подорожі по розритій вулиці фахівці виявили чимало фрагментів кераміки XVIII-ХІХ ст. — мисок із поливою, горщиків, вушко глечика, а також керамічний уламок, датований XVI століттям. Однак усі ці знайдені на поверхні речі — лише мізер проти того, що може таїтися в глибинах Пекарської.
«Кераміка, виявлена там, становить історичну цінність, але, як правило, вона більш вартісна, якщо знаходиться в комплексі. Сама по собі вона не має великої цінності, однак під час нагляду завжди є можливість натрапити на якісь заховані під землею об’¬єкти, наприклад підвальні приміщення, — каже Олександр Сілаєв, археолог, співробітник «Рятівної археологічної служби». — Інша річ, що під час ремонту каналізаційних стоків з великої глибини, не менше двох метрів, вийняли ґрунт, у якому були виявлені кістки викопних тварин. Кременевих чи археологічних артефактів датування ми, поки що, не маємо, зазвичай, їх можна виявити тільки під час ретельних розкопок. Але може йтися про стоянку мисливців доби Палеоліту або Мезоліту. Це досить давні знахідки, на території Львова їх практично немає.
Якщо щось буде виявлено археологічного характеру, знахідка буде унікальна».
У п’ятницю міська влада нарешті «почухала потилицю» — відбулась нарада голови Личаківської районної адміністрації Івана Лозинського з фахівцями НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, однак жодного результату вона не дала. Ремонтні роботи на Пекарській продовжували без археологів. «У нашої влади, на жаль, уже увійшло в звичку: під час підготовки будь-яких ремонтних робіт зі зміни комунікацій, з будівництва просто забувати про те, що вони самі взяли на себе зобов’язання охороняти культурну спадщину. Вони самі визначили межі охоронних зон, тобто зони ЮНЕСКО, в якій були зобов’язані проводити розкопки, й історичного ареалу міста Львова, де мали б забезпечити археологічний нагляд. Як правило, вони цього не роблять, і тільки тоді, коли починають виявлятись унікальні знахідки на місці робіт, вдається за допомогою медіа і громадськості ці ремонтні роботи призупинити. Прикладами можуть бути площа Осьмомисла у 2010 році, торік вул. Лесі Українки, і тепер намічається приклад із Пекарською, — розповів «Ратуші» Олександр Сілаєв. — На початку проектних робіт та перед початком земляних робіт не було укладено жодних договорів на проведення археологічних досліджень, і тільки коли на місці робіт були виявлені кістки викопних тварин, міська влада почала потроху реагувати».
Лише на початку цього тижня Личаківська райадміністрація таки звернулась до археологів по допомогу. Як розповів голова цієї адміністрації Іван Лозинський, вже відправлено листа в Рятівну археологічну службу. «Зараз археологи мають дати свої пропозиції, чи потрібно там в межах сьогоднішніх робіт вести археологічний нагляд. Вони ще не знають, чи там є щось цінне, чи немає. Тому обстежать спершу ту розкопану частину, де є заглиблення, і скажуть, де і що треба робити», — розповів чиновник. Археологи підтвердили: лист-звернення й справді є, однак діалог перебуває на початковій стадії. «Наразі ми не маємо повної домовленості й певності, чи дадуть нам там провести археологічні дослідження, поки що це на етапі переговорів», — зазначив Олександр Сілаєв.
Однак навіть якщо фахівцям усе ж дозволять проводити на вул. Пекарській археологічний нагляд, не факт, що вони встигнуть детально дослідити цю територію. Адже за словами Олександра Сілаєва, на це знадобиться щонайменше два тижні. «Міська влада, на жаль, не уявляє собі, що археологічні дослідження — це не авральні роботи, — розповів археолог. — Хоча такі ситуації були, були навіть приклади, коли на площі Осьмомисла наших археологів починали засипати піском, бо міська рада поспішала з роботами».
Цілком ймовірно, що подібна ситуація чекатиме на фахівців Рятівної археологічної служби і тепер, адже, як запевнив міський голова Львова Андрій Садовий, археологія — археологією, а графіків проведення ремонтних робіт треба дотримуватись. «Львів — це древнє місто. Кожну ділянку можна досліджувати вічно. Тому має бути розумна необхідність, — каже міський голова. — Звичайно, таку можливість ми дамо людям, щоб вони подивились. Можливо, знайдуть цікаві артефакти. Але є чіткі терміни закінчення робіт. Ми також не маємо права їх зміщувати. Ми там нічого кардинального не робимо. Міняємо всю інженерію, заново брукуємо».
Цікаво, що обласні чиновники теж не можуть вплинути на можливе нищення історії Львова під час цього дорожнього ремонту. Як запевнив «Ратушу» Валерій Потюк, начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА, через те, що там виконують поточний ремонт, підстав призупинити роботи він не має. «Там усе задумано дуже хитро», — прокоментував чиновник.
Уляна ДЕПУТОВИЧ
«Ратуша», 20 червня