Тихий двірцевий переворот сьогодні в стінах Львівської облради не вдався. Бліц-кріг незадоволених політикою Мирослава Сеника і роллю в цій політиці його заступника Миколи Гориня спіткала невдача. Однак результати голосування – 57 за відставку «сірого кардинала» облради – свідчать про те, що нові атаки не забаряться.
Чутки про те, що досвідчений апаратник та управлінець Микола Горинь активно впливає на формування думки першої особи обласної ради вже давно циркулюють владними коридорами. Однак, скидається на те, що донедавна цей вплив не був аж такий кардинальний, або ж не відбивався у певних принципових моментах для інших політичних гравців з обласної ради. Проте сьогоднішні події свідчать по те, що розклад таки змінився і комусь консультації Гориня, а відтак – поведінка Сеника, стали поперек горла.
Кому, поки важко говорити. Адже у якості каталізатора вибрали «вічного революціонера» будь-якого виборного органу Ростислава Новоженця. Вочевидь, вибрали не випадково, адже саме кілька дуже резонансних ініціатив та пропозицій пана Новоженця стали предметом не менш резонансних скандалів на державному та міждержавному рівні. Зокрема, йшлося про пропозиції щодо заборони кількох політичних сил – Партії регіонів, КПУ та ПСПУ та заяви-пропозиції про скасування святкування 9 травня на державному рівні.
Ці ініціативи не лише зачепили політичний блок, що його представляє пан Новоженець, але й боляче стусонули голову облради М.Сеника, якому довелося виправдовуватися перед своїми партійними лідерами за недалекоглядну позицію міської ради.
Саме по цих рішеннях були знамениті відмови депутатів від своїх голосувань і саме після цього обласна рада з подачі Сеника ( чи радше Гориня?) схвалила певні зміни до регламенту, згідно з яким, депутатські запити обов’язково підлягають голосуванню і не приймаються запити до тих органів, чия компетенція поза «зоною досяжності» облради.
Отож нікому не було дивно, що саме Новоженець сьогодні кинувся на амбразуру, як нелюбий йому радянський герой Матросов. Але після гладкого зачину невдача спіткала заколотників – їм не вистачило чотири голоси для проведення рішення.
Варто при цьому зазначити, що саме питання було поставлене з порушенням норм регламенту, однак видно було, що ця новина не застала Гориня зненацька. Він спокійно заявив, що звітувати не збирається, бо є порушений регламент, але хай вже питання розглянуть до кінця і закриють. Очевидно, що Микола Миколайович уже мав по кілька тузів у рукавах і передбачав, що саме його може чекати. І результати голосування підтвердили це – взяло участь 67 депутатів, а за відставку проголосували 57. Восьмеро були проти, а ще два бюлетені визнали недійсними.
Проте для самого Гориня такий результат голосування є доволі тривожним сигналом – невдоволення його діями у раді таки наростає і при трошки іншому розкладі сил він вже вдруге може пересісти з президії у зал, як це було 14 років тому. Щоправда сумнівно, аби зараз для цього хтось організовував «справу дітей».
