Крісло керівника виконавчої влади області знову спорожніло. Відтак, питання про те, хто стане наступником Петра Олійника на цій посаді, не може не хвилювати всіх причетних і цікавих до владних процесів. «Львівський портал» вирішив укласти свій список претендентів на посаду, не оминаючи навіть найбільш фантастичних на перший погляд варіантів. Список кандидатів подаємо в алфавітному порядку.
Буца Богдан, 47 років
Заступник міністра оборони України.
Народився в селі Воютичі Самбірського району Львівської області. Закінчив Львівській політехнічний інститут. За спеціальністю ― інженер електронної техніки. Друга вища освіта – правознавство.
У 1998-1999 роках працював заступником голови ЛОДА з питань промисловості та будівництва.
Буца став народним депутатом України за списком “Нашої України” у червні 2005 року,
після того, як низка нардепів „нашоукраїнців” подалися у виконавчу гілку влади.
У 2005 р. став міністром Кабінету Міністрів України в уряді Юрія Єханурова.
Політична кар’єра Богдана Буци ще з середини 90-х років тісно пов’язана з діяльністю одного із основних фаворитів Президента Ющенка – Юрія Єханурова. Тоді Буца та Єхануров плідно трудилися у Фонді держмайна, дещо згодом – у Кабміні, віднедавна – у міністерстві оборони. Близькість до Єханурова є величезним плюсом для шансів Буци посісти крісло обласного керманича. Не менш важливим фактором є і його обізнаність з цією роботою – десять років тому Буца вже входив до керівного складу Львівської облдержадміністрації.
З іншого боку, Богдан Буца, постать якого аналітики вже не раз примірювали до крісла голови ЛОДА, завжди неохоче відгукувався про подібну перспективу. Це, звісно, може бути й лукавством політика, але схоже, що на оборонних хлібах Буці живеться не так уже й погано, тим паче, що гряде велике роздержавлення військового майна, а у справі роздержавлення він – один із найбільших фахівців у країні.
Качур Павло, 54 роки
Голова Сумської обласної державної адміністрації
Народився в селіСосулівка Чортківського району Тернопільської області. Закінчив Львівський державний університет, факультет прикладної математики і механіки. Кандидат фізико-математичних наук, магістр державного управління.
У 1990-93 рр. – заступник голови Львівської міської Ради народних депутатів, у 1994-96 рр. – перший заступник голови міського виконавчого комітету.
У 2002-2005 рр. був народним депутатом України.
2005-2006 р. – Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
З грудня 2006 року призначений головою Сумської обласної державної адміністрації.
Попри давню відсутність у Львові, Качур намагається не втрачати зв’язків з містом, у якому колись відігравав не останню роль. Симптоматично, що у кожному випадку, коли губернаторське крісло Львівщини ставало вакантним, серед основних претендентів на цю посаду традиційно називалося ім’я Качура. Однак у результаті він став губернатором не Львівської області, а Сумської.
Павло Качур не має впливових друзів в оточенні Президента. Натомість у Качура хороші стосунки з самим Президентом, радником якого він був ще за часів прем’єрства Ющенка у 2000-2001 роках. За Качура говорить і той факт, що у глави держави немає серйозних претензій до роботи на посаді губернатора малої батьківщини Ющенка. Однак, цей самий факт може зіграти й проти Качура – навіщо ж забирати людину з ділянки, на якій вона успішно справляється.
Квурт Володимир, 40 років
Секретар Львівської міської ради
Народився в селі Мовчанівці Рокитнянського району Київської області . Закінчив Львівський політехнічний інститут, за спеціальністю «автоматика і телемеханіка». Друга вища освіта – Львівський регіональний інститут державного управління при Президентові України, отримав звання магістра державного управління .
З 2002 до 2006 року працював головою ради товариства , в.о. генерального директора та генеральни м директор ом ВАТ “Львівська тютюнова фабрика” .
З 27 квітня 2006 р оку секретар Львівської міської ради .
Під час виборчої кампанії 2007 року на позачергових виборах народних депутатів України В. Квурт очолював Львівський міський виборчий штаб БНУНС.
Із пропозицією до Президента України Віктора Ющенка та голови Секретаріату Президента Віктора Балоги розглянути кандидатуру секретаря Львівської міської ради Володимира Квурта для призначення на посаду голови Львівської обласної держадміністрації звернулася Громадянська партія «ПОРА».
Володимир Квурт – політик молодий, але доволі перспективний. Він добре зарекомендував себе у Львівській міській раді і має підтримку ГМ «ПОРА», яка має серйозні фракції у Львівській міській та обласній радах.
Кріль Ігор, 46 років
Народний депутат України
Народився у Червонограді Львівської області. Закінчив Львівський політехнічний інститут, спеціальність інженер-механік. Згодом – Тернопільський фінансово-економічний інститут.
З грудня 1988 року проживає в Мукачеві, з 1996 р. — директор ТОВ «Барва». З 1999 року по червень 2001 року — заступник голови Закарпатської ОДА з економічних та
фінансово-кредитних питань і начальник управління економіки і власності Закарпатської ОДА, з 1 червня 2000 року – перший заступник голови ОДА.
З 3 листопада 2005 – голова ДПА у Закарпатській області.
Обраний депутатом Верховної Ради України V скликання по багатомандатному загальнодержавному округу від Блоку “Наша Україна”, порядковий номер у списку 71. Депутатських повноважень набув 25 травня 2006 року.
Ігор Кріль є стовідсотковою людиною Віктора Балоги, з яким він тісно співпрацює ще з 90-х років. Саме Кріль разом з Василем Петьовкою є основним провідником інтересів Балоги в нинішньому парламенті. Досить згадати тільки два факти, пов’язані з його іменем – затягуванням підписання угоди про коаліцію та вихід шести членів фракції НУНС з партії «Наша Україна» услід за Віктором Балогою.
Кандидатура Ігора Кріля як майбутнього губернатора Львівщини витає у політичній тусовці достатньо давно. Схоже, Віктор Балога був би не проти, аби важливу з усіх поглядів область очолював один з найближчих його соратників. Але проти Кріля грають два фактори. По-перше, довірена особа такого рівня не менш потрібна Балозі і в парламенті. А по-друге, хоча Ігор Кріль хоча й народився на Львівщині, сприймається в області як корінний закарпатець, і розраховувати на серйозну підтримку бодай скільки-небудь значної частини місцевого політичного бомонду йому буде вкрай важко.
Куйбіда Василь, 49 років
Міністр реґіонального розвитку та будівництва України.
Народився в місті Інта Комі АРСР (тепер Російська Федерація), в сім’ї репресованих.
Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, спеціальність – прикладна математика. Пізніше отримав вищу освіту за спеціальностями – правознавство, державне управління, менеджмент організацій.
Міський голова Львова у 1994-2002 роках.
Народний депутат України у 2006-07 рр. Склав деп. повноваження 19 грудня 2007 року у зв’язку з призначенням на посаду міністра реґіонального розвитку та будівництва України.
У Куйбіди, як і у Качура, не спостерігається особливих симпатиків у президентському оточенні. Ба більше, формально Василь Куйбіда залишається заступником голови Народного руху України, який давно уже не в фаворі у самого Президента. Що зовсім не заважає колишньому меру Львова залишатися на плаву і підтримувати добрі стосунки з Віктором Ющенком, свідченням чого – призначення на посаду міністра в коаліційному уряді.
Тому кандидатура Василя Куйбіди досі залишається однією з найзгадуваніших при всіх перманентних торгах за губернаторське крісло. Інша справа – чи потрібно це самому Куйбіді? Як і у випадку з Богданом Буцою, нинішнє крісло цілком влаштовує нашого кандидата. З іншого боку, у Василя Куйбіди є особистий стимул поборотися за крісло голови ЛОДА. Поразка на мерських виборах 2006 роки, як стверджують, зачепила за живе амбітного Куйбіду, і він не проти був би повернутися до рідного міста на білому коні.
Принаймні, у випадку призначення головою ЛОДА Василя Куйбіди, львів’ян чекає веселеньке протистояння по лінії губернатор-мер.
П’ятак Валерій, 48 років
Виконувач обов’язків голови Львівської облдержадміністрації
Народився в селі Рачин Горохівського району Волинської області. Закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка, за спеціальністю економічна кібернетика.
У 1992–2000 рр. працював заступником генерального директора Львівського інституту менеджменту, директором ДП «Центр підтримки бізнесу – НюБізнет»;
2000-02 рр. – заступник міського голови Львова з питань економічного розвитку;
2002–05 рр. – начальник головного управління економіки Львівської облдержадміністрації.
З березня 2005 р. – заступник голови Львівської облдержадміністрації.
Кар’єра Валерія П’ятака протягом останніх років розвивається достатньо стрімко і лише за кілька років винесла представника ділових кіл на найвищу вершину області – хай навіть і у ранзі виконувача обов’язків. Не виключено, що саме П’ятак невдовзі очолить область, позбувшись додатку «в.о.». Зрештою, після минулорічної операції Петра Олійника саме він фактично керував областю.
Кандидатура П’ятака не викликає особливих заперечень в основних політичних гравців Львівщини. Відвертий технократ, П’ятак не особливо світився у політичних іграх, зосереджуючись на економічних питаннях. Тому його фігура є достатньо компромісною для політичних сил регіону. Що ж стосується київських розкладів, то у столиці у Валерія П’ятака є достатньо поважне лобі у вигляді тандему Пинзеник-Васюник, з якими нинішнього львівського в.о. пов’язує спільна наукова та бізнесова діяльність. І хоча вплив віце-прем’єра Васюника на Президента важко порівняти з впливом Балоги чи Єханурова, недооцінювати його теж не варто.
Сендега Олександр, 54 роки
Начальник газопромислового управління “Львівгазвидобування”.
Народився у селі Полтва Буського району Львівської області.
Закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка за спеціальністю “Організація механізованої обробки економічної інформації”
У 1996-2001 рр. був першим заступником міського голови Львова. З травня 2002 року – перший заступник голови Львівської ОДА. У червні 2003р. – лютому 2005 р. – голова Львівської облдержадміністрації.
Свого часу Сендега вважався креатурою покійного Георгія Кірпи – саме за його підтримки він став головою Залізничного району Львова, а згодом саме цими впливами пояснювали його швидке підняття на політичний олімп Львівщини. Сьогодні О.Сендега, на перший погляд, навряд чи може розраховувати на підтримку когось з серйозних політичних гравців у столиці. Про його підтримку заявляє хіба що помірковане крило «регіоналів», зокрема львів’янин Петро Писарчук.
Однак у сьогоднішніх політичних іграх Президента з групою Ахметова-Богатирьової у Партії регіонів, саме крісло львівського губернатора може стати однією з розмінних монет політичного торгу. І саме кандидатура Олександра Сендеги, який є близьким до «регіоналів», і водночас зумів не зіпсував стосунків в області зі іншими політичними силами, може виявитися компромісною.
Шлапак Олександр, 48 років
Перший заступник Глави Секретаріату Президента України
Народився у місті Іркутську, Росія. Закінчив Львівський політехнічний інститут, інженер-системотехнік.
Наприкінці 1980-х – у 1990 рр. працював першим секретарем Львівських міськкому та обкому комсомолу.
У 1993-98 рр. – керівник Західного регіонального управління, заступник голови ради КБ «Приватбанк».
2001-02 рр. – міністр економіки України.
2003-05 рр. – заступник Голови Національного банку України.
2005-06 – Голова Державного казначейства України.
З листопада 2006 р. працює в секретаріаті Президента України. З березня 2007 р. – Перший заступник Глави Секретаріату Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України.
Олександр Шлапак є своєрідною темною конячкою серед претендентів на львівський престол. Виходець із комсомольсько-банкірської тусовки, він доволі довго й обережно піднімався до верхніх кар’єрних щаблів української політики. Шлапак довго залишався креатурою екс-керівника «Приватбанку» Сергія Тигіпка – саме під час його керівництва Нацбанком України Шлапак приходить туди на посаду заступника і йде з банку невдовзі після повернення на посаду голови НБУ людини Ющенка, Володимира Стельмаха.
Проте того ж року Шлапак несподівано потрапляє у милість до Ющенка і спочатку очолює Держказначейство, а згодом переходить на роботу в Секретаріат, де стає першим заступником Балоги та «наглядаючим» за Кабміном Юлії Тимошенко. Тому ніхто б не здивувався, якби новим поворотом долі для Шлапака стало призначення на відповідальну посаду у Львів.
Шлапак зберіг хороші стосунки у політичній та фінансовій сферах області. З багатьма відомими сьогодні політиками його поєднує спільна діяльність у горбачовські часи, з підприємцями – активна діяльність на посаді керівника управління «Приватбанку».
