“Відкриття “Цвинтаря Орлят” є сповненням бажання польських сердець, а також знаком миру, єднання і дружби, що пливе з українських сердець. Ми цінуємо це і від імені Польщі і поляків висловлюємо хвилювання і вдячність. Поляки і українці подаємо собі руки понад історією, понад могилами і в майбутнє підемо разом” – сказав Президент Польщі Александр Кваснєвський під час відкриття меморіалу польських поховань на Личаківському цвинтарі.
За словами польського президента, “Цвинтар львівських орлят” це особливе місце, а його бурхлива доля вписується в історію важких стосунків між поляками і українцями. “Тут спочивають тлінні останки учасників українсько-польських змагань, головним чином молоді, яка віддала своє життя за те, щоби Львів увійшов до складу незалежної Польщі, яка тоді творилася” – зазанчив Кваснєвський – “Зіштовхнулися між собою два прагнення, два патріотизми, дві національних гордощі. Одночасно з пошаною думаємо про українські жертви цих змагань, які також віддали своє життя прагнучи до незалежності, до створення суверенної української держаави, бо вони прагнули добра для своїх співвітчизників і відзначалися мудрістю, їхній пожертві також належиться наша повага”.
Президент зазначив, що тільки тепер можна повною мірою зрозуміти ту драму, яка сталася у цьому місті в минулому. “Трагічний і болючий досвід минулого століття навчив нас по новому дивитися на патріотизм на національну ідентичність, яка не може бути спрямована проти когось, або шукати конфронтацій” – вважає А. Кваснєвський.
Він також зазначив, що цей цвинтар є важливим свідком епохи і його доля була похмурою, бо будувався він впродовж двадцяти років, а завершення будівництва було перерване Другою світовою війною. Після війни в 70-ті роки його зруйнували радянськими танками і бульдозерами, це він назвав “варварським актом стосовно культури і традицій цивілізованого світу”.
Президент Польщі наголосив, що “Цвинтар Орлят” набирає нової символіки, бо колись це місце було свідченням змагань, а сьогодні стає символом польсько-українського єднання, що розпочалося після падіння тоталітарної системи. Кваснєвський також підкреслив, що об’єднання це двосторонній процес, поляки розуміють українську вразливість і почуваються зобов’язаними сплатити моральні борги. “Вірю, що також українці знаходитимуть щораз більше зрозуміння для польського терпіння і для польської зраненої пам’яті. Урочистості 2003 року на Волині є доказом того, що з поєднанням у Львові процес триває” – зазначив Президент Польщі. Він також згадав про те, що минулої неділі у Варшаві було підписано і оголошено спільний лист польських і українських Єпископів про порозуміння. Післязавтра цей лист буде порочитано у Львові і в монастирі в Зарваниці, що біля Тернополя. Як зазначив Кваснєвський: “Порозуміння між поляками та українцями є зворушливим знаком і з величезною відповідальністю і з великим милосердям ми приймаємо спадщину великого Папи Івана Павла ІІ, який так сильно змінив обличчя всієї землі і багато людських сердець”. “Нині ми є свідками чергового величезного кроку. Те, що Президенти Польщі та України разом на цьому цвинтарі, те, що наші народи вміють розмовляти із взаємною повагою та вразливісю навіть про болючі сторінки минулого свідчить, з якою сильною волею та незламним переконанням ми йдемо шляхом поєднання та порозуміння, і як щиро подаєм собі руки понад історією, понад могилами, щоби в майбутнє йти разом” – сказав Александр Кваснєвський.
