Більшість конфліктів, які можуть свідчити про порушення свободи слова, зафіксовано у Києві (42 випадки). Фактично всі порушення спричинені не місцевими, а центральними органами влади, які географічно розташовані у столиці. Щодо регіонального становища, то Львівщина посіла одне з передових місць в Україні за порушеннями свободи слова (8 випадків). Львівщину вдалося обігнати хіба що Донеччині (11), Криму (11) та Дніпропетровщині (10). Таким є висновок опублікованих Інститутом масової інформації (ІМІ) підсумків моніторингу свободи слова за 2003 рік. За свдіченням організаторів моніторингу, найбільшими порушниками свободи слова в Україні минулого року виявилися органи влади.
За інформацією www.proua.com минулого року випадків тиску на ЗМІ з боку влади зафіксовано в чотири рази більше, аніж з боку кримінальних структур. Найчастіше тут згадується президентська адміністрація, виконавча влада та правозахисні органи. Тому, як зазначає ІМІ, організована злочинність сьогодні вже є значно меншою проблемою для преси і суспільства, ніж влада. ІМІ констатує, що основним типом цензури в українських ЗМІ залишається так звана “тіньова цензура” – ситуація, коли тиск на журналістів здійснюється під будь-якими іншими позаполітичними приводами. В основі цієї цензури – пряма залежність власників засобів масової інформації від державних структур.
