Кандидат в народні депутати до Верховної Ради від партії «Народний фронт» про Закон «Про вищу освіту» та про успішність системи ЗНО:
«Що стосується імплементації Закону «Про вищу освіту». Він прийнятий і безперечно закон буде виконуватись. Я впевнений, що тут львівські університети будуть попереду. Але при цьому всьому не потрібно забувати, що університети є законослухняними державними структурами, та перш за все це центри вільної думки.
Університети, на моє переконання, повинні бути центрами інновацій і не тільки в освіті та науці, вони повинні вносити пропозиції щодо змін у всіх сферах життя. На жаль, сьогодні гуманітарна сфера перенесена на третє місце серед важливих питань в країні після припинення війни та перезапуску економіки. Однак формування єдиного гуманітарного простору – це надзавдання, яке стоїть перед нами.
Втілення у життя Закону «Про вищу освіту» дуже важливе на сьогодні. Це один з масштабних кроків сьогодні в рамках загальної децентралізації. В даному випадку Міністерство освіти свідомо передає свої повноваження університетам. В цьому і полягає зміст автономії. Автономія це найяскравіша перевага цього Закону. Тож університети будуть повністю відповідати за навчальні плани, за формування якості пропонованих освітніх програм та за питання фінансової достатності. Тому, у тій мірі, в якій вони сформують якісні програми, які забезпечуватимуть викладачі найвищої кваліфікації, в тій мірі їм підтвердять цю кваліфікацію абітурієнти. І рано чи пізно ми зрозуміємо, що наповненість університетів на перших курсах і є мірилом якості цих закладів.
Що стосується системи зовнішнього незалежного оцінювання. Її запровадження є чи не єдиною соціальною реформою в гуманітарній сфері, яка була найуспішнішою та найефективнішою за всі часи Незалежності. Я вбачаю в цьому декілька причин: перша – політична воля керівництва держави; друга – ця реформа реалізовувалась відповідно до дуже чіткого плану і відповідно до світових стандартів, третє і головне – реформа здійснювалась і запроваджувалась повністю тільки після того, як батьки і все суспільство її прийняли.
Проведення пробних тестувань в першу чергу передбачало реалізацію двох високих суспільних цілей – позбутися несправедливості при вступах у навчальні заклади та підвищити якість навчання. Тож ЗНО показало усім, що воно передбачене для дитини, що воно дає дитині рівні шанси при поступленні до вишів.
Свого часу через ці нововведення в країні піднялася політична і бюрократична війна проти її запровадження. Були приховані зміни, які помалу почали так би мовити нівелювати самі принципи реформи. Зокрема, за часів Д.Табачника почали нівелювати систему ЗНО і першим системним ударом була відміна обов’язковості української мови при тестуванні. Але, суспільство та вчительське середовище до цього часу сприймають, розуміють і підтримують проведення незалежного тестування в країні, тому я вважаю це добрими передумовами, щоби голова ВР разом із урядом удосконалювали і розвивали далі цю систему. І зараз головний наголос потрібно робити на те, щоби система тестувань сприяла якості освіти.
Ми постійно працюємо і будемо працювати над системою ЗНО, бо мова йде про вдосконалення тестів. Мова зокрема йде про те, аби сертифікат про ЗНО мали свою юридичну силу не протягом одного року, а хоча би на протязі 3 років. Адже кожна людина повинна отримати шанс на вищу освіту».
Фото: Львівський портал
