Психологічний тиск, фізична розправа, агресія та жорстоке ставлення… І це далеко не весь список того, що сьогодні можна зустріти мало не в кожній українській школі. Останніми роками учні стали особливо жорстокими, а новини про агресивне поводження школярів зі своїми однолітками у ЗМІ з’явлються надзвичайно часто. Деякі навіть доходять до того, що відео фізичної розправи публікують у соціальних мережах, чим ще й психологічно травмують жертву. Аби побороти цю проблему нещодавно Верховна Рада України прийняла закон щодо протидії булінгу. Згідно з ним відтепер за вчинену кривду булеру «світить» чималий штраф.
Львівський портал з’ясував, наскільки булінг є частим явищем у школах, які штрафи загрожують за цькування, та чи змінить ситуацію новий закон.
Що таке булінг?
Для більшості пересічних людей термін «булінг» – маловідомий, а дехто навіть і не знає, яку суть він несе. Але насправді в цьому слові криється багато сліз, жорсткості та насилля. Булінгом називають агресивну та жорстоку поведінку щодо окремої особи або групи, яка має на меті принизити та залякати. Також часто він супроводжується ще й фізичним насиллям.
Слід зазначити, що випадків цькування серед учнів в українських медіа, на жаль, достатньо багато. Ось до прикладу, взяти нещодавню ситуацію на Київщині, де дев’ятикласниця жорстоко побила дівчину з паралельного класу. Спершу агресивно налаштована дівчина викликала з уроку свою ровесницю і на коридорі почала її бити ногами. А після школи вона зібрала компанію учениць у свою підтримку і перестріла «жертву» на вулиці. Бійку відзняли на мобільний телефон а потім виклали у соцмережу. Мати агресивної учениці притягнута до адміністративної відповідальності за боулінг. Такі випадки насправді в українських школах непоодинокі…
Загалом сьогодні же, за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. А близько 40% із тих дітей, які зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам.
Як розповіла у коментарі Львівському порталу психолог Галина Карпук, булінг найбільше притаманний підліткам віком від 11 до 13 років. Зазвичай найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також школярі, які є «замкнуті в собі» та закриті для спілкування.
«Сьогодні, на жаль, багато українських дітей, які підпадають під цькування у школі, навіть не усвідомлюють цього. Для них це є норма. Варто зазначити, що будь-яка група будь-якого віку складається з лідерів, з середнього класу та вигнанців – тих, хто відкинуті, тобто, які нібито не такі, як інші. І дуже часто ті відкинуті страждають від агресивного ставлення до себе. Взагалі цькування та жорстоке ставлення до однолітків починається у середній школі. А в молодшій школі є несприйняття, нетолерантність до інших. Немає цькування як такого, але є не дуже лояльне ставлення. І важливо на цьому етапі допомогти дітям стати більш толерантними та розповісти, що у суспільстві ми всі рівні», – пояснює фахівець.
За цькування – штраф!
Для того, аби зменшити кількість випадків цькування в українських школах, Верховна Рада 18 грудня минулого року прийняла закон щодо протидії булінгу. Відтепер підлітки знатимуть, що це не звичайні ігри, і що їхнє жорстоке поводження з однокласниками може зіграти з ними злий жарт. Адже за їх витівки тепер відповідатимуть батьки: грошима або громадськими роботами.
Отож, відтепер цькування однолітків буде каратися штрафом від 850 до 1700 гривень або ж громадськими роботами від 20 до 40 годин. У випадку, якщо булінг стався повторно або групою осіб, то каратимуть штрафом – від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин .
Якщо ж цькуванням займатимуться неповнолітні від 14 до 16 років, то за них також відповідатимуть батьки або опікуни. Рідних булера оштрафують на суму від 850 грн до 1700 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин.
Окрім батьків, за булінг штрафуватимуть і вчителів. У випадку, коли керівник закладу освіти не повідомив поліцію про випадки цькування, то його також каратимуть штрафом від 850 грн до 1700 грн або будуть призначені виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Рішення про штрафи ухвалюватиме суд.
Керівник управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти ГТУЮ у Львівській області Тарас Ілечко розповів Львівському порталу, що батькам потрібно більше розказувати дітям про булінг, аби вони розуміли, що це таке. А дітям, своєю чергою, не потрібно боятися розказати про свою проблему.
«Якщо дитина стала жертвою булінгу, то їй обов’яково потрібно звернутися до класного керівника, керівництва навчального закладу чи шкільного психолога. Якщо ці кроки пройдені і нічого не змінюється, то учень повинен розказати про ситуацію батьками, які вже можуть звернутися у поліцію», – розповів Тарас Ілечко.
Окрім того, як повідомляє Міністерство юстиції України, працівники шкіл також повинні виконувати низку завдань у разі, якщо стали свідками булінгу.
«Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став очевидцем цькування – він має повідомити про це керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу, чи ні. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини ситуації. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей», – повідомляють у Мін’юсті.
Попри те, що Верховна Рада ввела достатньо суворі штрафи за булінг над дитиною, саме цькування над школярем сьогодні довести надзвичайно важко. Хіба, якщо про агресивне ставлення однолітків до себе розповість сама жертва, або ж якщо «випливуть» аудіо – та відеодокази.
«Скажімо, якщо це хтось бачить і чує, то ця людина може підтвердити факт цькування. Якщо є аудіо – та відеодокази, то також можливо щось довести. Але буває, що учні знущаються так, щоб ніхто не бачив. І тоді дитина не знає, що робиться, і починає замикатися в собі, нікому нічого не говорить. Бо коли починає комусь щось розказувати, то йому можуть не вірити, адже немає доказів. І його це ще більше травмує. У цьому випадку повинна бути реакція шкільних психологів. Бо вони мусять спілкувати не тільки із жертвою, а й з булером. І це спілкування повинно бути дуже професійним. Адже у агресора також є певна причина, яка змушує вчиняти булінг над однолітками», – наголосив Тарас Ілечко.
У випадку, якщо дитина стала жертвою булінгу, то для вирішення проблеми можна звернутися до:
- соціальної служби з питань сім’ї дітей та молоді;
- на гарячу лінію ГО «Ла-Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей;
- Національної поліції України;
- Центру надання безоплатної правової допомоги;
Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу, та що робити батькам?
Дуже часто жертви булінгу не діляться з рідними проблемами у школі. Відповідно батьки можуть не знати, що їх дитина страждає від агресивного ставлення однолітків. Як розповідає психолог Галина Карпук, жертва цькувань у школі має явні ознаки того, що її щось турбує, і що у неї з’явились певні проблеми. Фахівець виділяє такі ознаки булінгу:
- Дитина говорить про небажання ходити у школу;
- Дитина не має друзів, не спілкується з однокласниками, не веде з ними переписки у соціальних мережах, не бере участь спільній діяльності з однолітками;
- Дитина не має до кого звернутися, аби уточнити домашнє завдання;
- Дитина може почати хворіти. Мова йде про різні психосоматичні прояви: часті інфекційні хвороби, регулярні скарги на болі в животі, ломоту в тілі;
- Дитина може йти в школу іншою дорогою або починає уникати контактів зі своїми однолітками;
- Дитина може мати ознаки якихось фізичних травм.
У випадку, якщо школяр став жертвою булінгу і батьки це помітили, то перш за все рідним потрібно пояснити дитині, що таке булінг, аби вона розуміла, що відбувається. Адже діти часто не знають, що стають жертвами цькування, і думають, що це – норма.
«Батькам слід проговорити з дитиною про стратегію захисту. Не варто одразу бігти до школи і там щось вирішувати. Спочатку важливо з’ясувати усе з дитиною: що трапилось, що вона думає про цю ситуацію? Завжди потрібно бути на стороні дитини, і якщо вона вже сама не зможе з цим впоратися, то лише у цьому випаду варто йти до школи. Окрім цього, якщо є ще й фізичне втручання, то тоді обов’язково слід йти у навчальний заклад. У випадку, коли дитина є жертвою булінгу протягом кількох місяців, то негайно потрібно звертатися до психотерапевта», – пояснює психолог.
Галина Карпук також дає декілька порад батькам, чия дитина чинить булінг над своїми однолітками: «Якщо ж дитина займається цькуванням однолітків у школі, то батькам обов’яково говорити про толерантність та прийняття того, що світ є дуже різноманітний. Якщо ж нічого не допомагає, то важливо звертатися до фахівця – дитячого психолога. Взагалі булінг дуже пов’язаний із заниженою самооцінкою: як в жертви цькування, так і в того, хто чинить це, адже в такий спосіб він намагається самоствердитись».
Як боротимуться з булінгом у Львові?
Після прийняття Верховною Радою закону щодо протидії булінгу тема жорстокого поводження дітей стосовно своїх однолітків – більш на слуху. Запускаються різноманітні онлайн-курси та проекти, які покликані зменшити кількість випадків жорстоко поводження серед школярів.
Управління освіти Львівської міської ради спільно з Службою у справах дітей, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області, управлінням персоналом запускають проект Bulling Stop Stud. Основна його мета – попередження і профілактика випадків булінгу серед школярів у навчальних закладах. Цей проект у Львові запрацює з лютого цього року та охопить всі школи міста.
«Тема булінгу на даний час є актуальною. Ми опрацювали ряд заходів для того, аби до розгляду цього питання були долучені усі педагогічні працівники навчальних закладів. Щоб вони розуміли, що таке булінг, і знали свою відповідальність. Один з наших проектів – Bulling Stop Stud передбачає розмову про цькування серед однолітків, про те, як зупинити булінг, як його розпізнати учасникам освітнього процесу. Це також стосуватиметься і дітей: вони готуватимуть відеоролики з протидії булінгу. Ми плануємо також організувати серію заходів із батьками, а також проводитимуться наради з усіма педагогічними працівниками: керівниками навчальних закладів, практичними психологами, соціальними працівниками, класними керівниками та іншими. Плануємо, що в одній школі відбуватимуться до двох зустрічей на тиждень», – розповіла Львівському порталу керівниця управління освіти Львівської міської ради Зоряна Довганик.
Отож, сподіваємося, що закон щодо протидії булінгу, який лише нещодавно вступив у дію, допоможе захистити жертв цькування в українських школах. А агресорів своєю чергою змусить задуматися над наслідками жорстокого ставлення до однолітків, а батьків – більше звертати увагу на поведінку своїх чад…
Фото: Еспресо, Волинські новини
Вероніка РОЙ