Мажоритарка-2014. 122-й округ. Змагання особистостей. Робін Гуд, Батя та Король Галичини

Олена ЖОЛКЕВСЬКА, Львівський портал

|

Одномандатний виборчий округ № 122

Яворів-Жовква (місто Яворів, Жовківський та Яворівський райони)

Діючий депутат – Василь Пазиняк (ВО «Батьківщина»)

У 2012 році основна боротьба на цьому окрузі точилася між кандидатами від ВО «Батьківщина», лікарем Василем Пазиняком та самовисуванцем, екс-митником Тарасом Козаком. Практично до самої кульмінації виборчих перегонів мало хто вірив у перемогу опозиції, яку представляв перший кандидат, над адмінресурсом, який приписували другому. Результати були неочікувані – Василю Пазиняку вдалося здобути переконливу більшість голосів – майже 56%.  

Цього року виборчі перегони на цьому окрузі не менш інтригуючі. За мандат народного депутата борються аж 13 кандидатів, серед яких вельми непересічні особистості. Львівський портал підготував досьє на найцікавіших з них.

Василь Пазиняк – 48 років, народний депутат України. Висуванець «Народного фронту»

Народним депутатом України Василь Пазиняк став саме завдяки підтримці електорату 122-го округу. У 2012 році, незважаючи на песимістичні прогнози аналітиків, він здобув неочікувану перемогу над мільйонером, другом братів Медведчуків, одіозним митником Тарасом Козаком. Два роки тому свій голос за кандидата від ВО «Батьківщина» Василя Пазиняка віддали 66 тисяч 195 виборців (майже 56% голосів). Якщо бути чесним, тоді такого результату від кандидата, навіть з солідним депутатським досвідом, у боротьбі проти суперника, за яким був потужний адмінресурс, ніхто й не сподівався. Велику роль в перемозі В.Пазиняка відіграв бренд єдиного кандидата від опозиції.

До обрання нардепом Василь Пазиняк чотири рази поспіль був депутатом Львівської обласної ради. У 2010 році в Яворівському мажоритарному виборчому окрузі переміг серед 13-ти кандидатів. В облраді працював заступником голови комісії з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту. На президентських виборах 2010 року був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка у Яворівському районі Львівщини.

У Верховній Раді Василь Пазиняк був головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення охорони громадського здоров`я, санітарного та епідемічного благополуччя населення. Він є автором багатьох законопроектів у сфері медицини. Має безпосередній стосунок до цієї галузі, оскільки є медиком за освітою та тринадцять років практикує на посаді асистента кафедри дитячої хірургії у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.

Був ініціатором законопроекту, відповідно до якого передбачалася заборона реклами ліків на телебаченні. На думку народного депутата, прийняття такого законопроекту унеможливило б зловживання у сфері розміщення реклами в Україні.

У лютому 2014 року постраждав від озвірілого «Беркута». Його побили у момент, коли він надавав медичну допомогу потерпілим поблизу Верховної Ради. Врятували В.Пазиняка троє колег-нардепів. Після інциденту депутата шпиталізували.

Василь Пазиняк відмовився від політичної агітації, не з’являється на теледебати, не був присутнім на офіційному представлені команди кандидатів-мажоритарників «Народного фронту» у Львові. Кандидат заявив, що цей час воліє витратити на спілкування та особисті зустрічі з виборцями.

8 жовтня стало відомо, що Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію цього кандидата у народні депутати України по Львівщині на позачергових виборах до Верховної Ради, які заплановані на 26 жовтня. Згідно з постановою ЦВК, Василь Пазиняк написав заяву про відмову балотуватися.  

Володимир Парасюк – 27 років, сотник майдану, командир батальйону особливого призначення «Дніпро-1». Самовисуванець

Ще вчора він був звичайним весільним оператором з Жовківщини. Сьогодні – нове обличчя, яке зухвало вривається у велику політику. Популярності сотника Майдану Володимира Парасюка заздрять політики з мільйонними прибутками та кандидати з армією політтехнологів. Як не крути, але нині це ласий шматочок для будь-якої політичної сили. Практично до останнього моменту головною інтригою багатої на сюрпризи виборчої кампанії 2014 року залишалося питання, чи з’явиться зірковий сотник у списку якоїсь партії. Утім, приборкати норовливого поки що не вдалося нікому, навіть найщедрішим. Нещодавно В.Парасюк трохи шокував українське суспільство повідомленням, що одна з політичних партій за його прізвище у  виборчому списку, начебто, готова була заплатити аж два мільйони доларів…

На хвилю слави раніше невідомого хлопця винесла історична промова, виголошена 21-го лютого на сцені у Києві у переломний момент Революції. Сотник Майдану з’явився несподівано, обійшов лінійку, в яку вишикувалися похмурі і нерішучі лідери Революції, та самостійно поставив ультиматум «кривавому» Януковичу. Наступного дня, коли українці дізналися про покинуте «Межигір’я», Володимира Парасюка нарекли «сотником, що змінив хід історії».

З початком російської агресії на сході України Володимир Парасюк записався у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення “Дніпро-1” і у його складі вирушив в зону АТО. Потрапив в оточення під Іловайськом, був поранений, а згодом, за власним твердженням, опинився в полоні терористів. Карколомна історія потрапляння та виходу живим і неушкодженим з полону, розказана самим Парасюком, в одних викликала захоплення, іншим дала ще один привід для скепсису. Майданівця почали підозрювати у надмірній уяві.   

В інтерв’ю Львівському порталу ще у квітні 2014 року Володимир Парасюк не приховував, що може піти в політику, якщо побачить, «що це буде необхідно, аби змінити систему». Тоді ж хлопець наголошував, що не має симпатій до жодної з існуючих політичних партій, а тому відмовлятиме усім. Слова дотримав. На позачергових виборах до Верховної Ради України балотується як позапартійний самовисуванець.

На його боці – молодість, патріотизм та поки що незаплямована репутація. Проти нього – відсутність грошей та зв’язків, політичні технології і власна необачність. Наразі Володимиру Парасюку не бракує ані прихильників, ані критиків. Хтось бачить в ньому молодого і амбітного фантазера, хтось щиро вірить у появу українського Робін Гуда.

Найчастіше опоненти закидають В.Парасюку недосвідченість. На думку старших кандидатів, юнацького романтизму замало для продуктивної законодавчої діяльності в парламенті. Як відомо, за плечима В.Парасюка є лише заочне відділення економічного факультету ЛНУ ім.І.Франка, Майдан і невеликий період в АТО.

Тарас Возняк – 57 років, головний редактор незалежного культурологічного журналу “Ї”. Кандидат Блоку Петра Порошенка

Тарас Возняк є відомим у Львові культурологом і політологом. Пише статті, видає книжки і часто з’являється на телебаченні як експерт широкого спектру питань. Окрім цього, він активно співпрацює з політиками, допомагає їм у написанні партійних програм. Сам автор намагається залишатися поза політикою і при можливості наголошує на своїй безпартійності.

Балотування в народні депутати – це його перший самостійний виборчий досвід такого масштабу.

Тарас Возняк зізнається, що рішення балотуватися в нардепи від Блоку Петра Порошенка прийняв на особисте запрошення Юрія Луценка. Він же, начебто, запропонував йому і виборчий округ, розраховуючи на те, що тут відомий львів’янин допоможе «підтягнути» шанси партії на позачергових парламентських виборах. Т.Возняк прийняв пропозицію, пояснивши, що за 30 років роботи у сферах, наближених до політики, дозрів до цього кроку.

122-й виборчий округ вважає близьким, оскільки тривалий час займався питаннями розвитку Жовкви. Зокрема ініціював відновлення міста та перенесення сюди українсько-польського університету, заснованого президентами Кучмою і Кваснєвським.

Роботу у Верховній Раді називає доволі нудною і каже, що туди мають йти фахівці своєї справи. Зокрема, кандидат вважає, що артистам, співакам чи випадковим людям не місце в законодавчому органі країни.

У Тараса Возняка цікава біографія. Після горбачовської відлиги він став активістом демократичного руху та співорганізатором першого в Україні страйку на Львівському заводі фрезерних верстатів, на якому працював програмістом з 1984 року.

Також у 80-х роках він організував випуск самвидавної культурологічної літератури. Активно перекладав та видавав книги польсько-єврейського письменника Бруно Шульца. 

У 1987 році розробив ідею створення незалежного культурологічного часопису під назвою «Ї». За чверть століття своєї діяльності журнал став культовим виданням Львова. Тарас Возняк до сьогодні є його незмінним головним редактором. На базі журналу він часто організовує міжнародні, загальноукраїнські та місцеві конференції.

У 2004 році Тараса Возняка коронували. У Львівській Опері, заповненій місцевим бомондом, культуролога оголосили переможцем конкурсу «Галицький лицар» та нагородили титулом «Король Галичини». Ідея конкурсу полягала в тому, що людина, яку обирають Галицьким королем, бере на себе зобов’язання дбати про престиж регіону через організацію різноманітних культурних акцій.

Окрім усього цього, у кандидата є власний управлінський досвід. Свого часу він працював начальником відділу зовнішніх зв’язків Львівської міської та Львівської обласної рад, був радником з міжнародних питань голови Львівської ОДА та членом правління Міжнародного фонду «Відродження».

Ірина Верещук – 35 років, мер Рави-Руської. Самовисуванець

Жінка з чоловічим характером. Вона легко вступає в дискусію і не боїться компроматів. Ірина Верещук очолила Рава-Руську міську раду у 2010 році. Стрімко влилася в політику і на сьогодні є одним з найвідоміших мерів малих містечок на Львівщині. Постійно наголошує на тому, що ніколи не належала до жодної з політичних партій, єдиною своєю партією називає громаду Жовківщини.

Закінчила Військовий інститут при НУ «Львівська політехніка». П’ять років проходила службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України. Має чорний пояс по карате (!).

Перебуває в жорсткій конфронтації з місцевою «Свободою». Рік тому публічно звинуватила депутатів від цієї партії в «дерибані» земельних ділянок та непрозорому розподілі бюджетних коштів у міській раді Рави-Руської, де, як відомо, «Свобода» має більшість. У відповідь отримала аналогічні звинувачення про махінації у спілці зі своїм родичем, заступником голови земельної комісії.

На посаді міського голови неодноразово заявляла про необхідність децентралізації влади, проведенні адміністративно-територіальної реформи в Україні, передачі податків місцевим громадам. Разом з працівниками місцевих заводів протестувала проти зміни керівництва підприємств без погодження з колективом.

Була активним учасником Євромайдану. Привозила у столицю продукти, працювала на польовій кухні.

Вважає, що у Верховну Раду мають йти професіонали. Критикує опонентів, які багато говорять про патріотизмом та хизується власним управлінським досвідом. На виборчих дебатах веде себе більш, ніж впевнено.
За даними Львівського порталу, чоловік Ірини Верещук, як кадровий офіцер, п’ятий місяць несе службу на сході України в зоні АТО. Сама кандидатка не використовує цей факт для самопіару, воліє про це не згадувати.

Олександр Павлюк – 44 роки, командир 24-ї механізованої бригади. Кандидат від ВО «Батьківщина».

Полковник, якого на Львівщині охрестили «народним генералом». Командир військової частини АО998 – 24-ї механізованої Залізної бригади ім. Данила Галицького, що дислокується в Яворові. Це найкраще в Сухопутних військах України з’єднання. Його бійці до вересня мужньо воювали в зоні АТО без ротації.

В офіційну відпустку комбат Олександр Павлюк, якого на полі бою кличуть «Батя», прибув 10 вересня разом з півсотнею офіцерів і контрактників. Їх зустрічали як героїв. ЗМІ повідомляли, що комбриг приїхав у Яворів на «УАЗику», пробитому кулями. Також журналісти дізналися, що відпустку для «залізняків» родичі випросили на колінах у Міністерстві в Києві.

З початком війни на сході України на базі 24-ї бригади були утворені кілька «важких» батальйонних тактичних груп, які були задіяні в районі Слов`янська, Красного Лиману і Краматорська. В ході боїв особовий склад бригади зазнав втрат.

Найбільша трагедія сталася уночі, 11 липня, коли батальйонно-тактична група 24-ї окремої механізованої бригади потрапила під реактивний обстріл під Зеленопіллям на Луганщині. Точної кількості загиблих невідомо досі. Офіційно повідомляли про 19 убитих і 93 поранених. Очевидці казали, що загиблих може бути понад 50. Наступного дня після трагедії керівник Управління інформаційної безпеки Нацгвардії України Юрій Стець повідомив пресі про відсторонення командира 24-ї бригади Олександра Павлюка. Родичі поранених і загиблих, а також ті, хто уцілів, звинувачували вище військове командування у халатності та навіть в зраді.

Олександр Павлюк став командиром 24-ї бригади у 2010 році. До цього керував контингентом українських миротворчих військ в Косово.

ЦВК також зареєструвала по цьому округу наступних кандидатів:

Іван Бокало – 49 років, юрисконсульт ант ТОВ “Автосвіт”, безпартійний самовисуванець.

Віктор Гаршин – 69 років, завідувач сховищем, військової частини А2678. Висуванець Комуністичної партії України.

Ольга Давид – 38 років, головний спеціаліст із забезпечення зв`язків із ЗМІ у Львівському апеляційному адміністративному суді. Кандидат від Української народної партії.

Богдан Каспер – 53 роки, генеральний директор Регіонального фонду підтримки підприємництва у Львівській області. Безпартійний самовисуванець.

Володимир Пекар – 33 роки, підприємець. Член партії «Народний фронт». Йде як самовисуванець.

Андрій Савченко – 61 рік, директор ДП “Рава-Руське лісове господарство”. Суб’єкт висування – Політична партія “Воля”.

Артур Шешеня – 39 років, військовослужбовець. Суб’єкт висування – політична партія “Всеукраїнське аграрне об’єднання “Заступ”.

Людмила Шубіна – 58 років, редактор у КП Яворівської міської ради “Редакція газети “Яворівський голос”. Безпартійний самовисуванець.

Фото: Львівський портал

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.