120-й Городоцький округ на Львівщині став чи не єдиним на Західній Україні, де опозиція зазнала поразки. Використання технологій самопіару кандидаткою в народні депутати і столичною екс-журналісткою Тетяною Чорновол дали зворотній ефект: опозиціонерка програла самовисуванцю Ярославу Дубневичу на окрузі, де, здавалося б, перемога Об’єднаної опозиції була безсумнівною. Відповідно до остаточних результатів усіх опрацьованих протоколів, Дубневич переміг Чорновол з різницею у 8% або 10 тисяч голосів виборців.
Чорновол подала позов, в якому просила суд здійснити перерахунок голосів виборців по дільницях округу. В обґрунтуванні журналістка посилалася на аномально високу явку виборців у деяких селах та низький рівень підтримки її кандидатури, водночас вказуючи на надмірно високий рівень підтримки основного конкурента Дубневича. Однак Львівський окружний адміністративний суд відмовив позивачці, визнавши заявлений позов необґрунтованим і безпідставним.
Зауважимо, що і результати екзит-полів, проведених упродовж виборчого процесу, стабільно віддавали перемогу Дубневичу, тоді як Тетяні Чорновол прогнозували саме друге місце в окрузі. Та й у пам’яті виборців нічим більше, окрім історій з нападами та позиціонування себе в амплуа вічної жертви, Чорновол так і не запам’яталась. У тому, що такий результат виборів у Городоцькому окрузі є нестандартним для регіону, переконані й експерти. Утім, зауважують вони, причини поразки Чорновол цілком об’єктивні.
«Таке закінчення виборів є певною загадкою і виглядає дивно у контексті того, що всюди на Львівщині, відповідно до настроїв населення, перемогли представники опозиції. По-перше, запропонований опозицією кандидат Тетяна Чорновол не є місцевою, через що вона одразу втратила частину електорату. Водночас Дубневич тут жив і працював багато років, тому люди відчували і сприймали його ближче. По-друге, свого часу пані Чорновол працювала в команді Андрія Шкіля, який не приділяв уваги виборцям і не виконував своїх обіцянок, що теж наклало суттєвий відбиток на хід цьогорічних виборців. До того ж Чорновол не наділили необхідними матеріальними ресурсами, на відміну від Дубневича, який вклав у передвиборчу програму чимало фінансів, – пояснює політичний експерт, викладач політології Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат політичних наук Юрій Шведа.
– Важливим аспектом є і той факт, що технологія, яку обрала для роботи перед виборами Чорновол, була надто епатажною. З одного боку це привертало до неї увагу: завдяки постійним скандалам вона створювала інформаційні приводи для преси. Однак місцеві виборці до депутатів з такими епатажними і радикальними технологіями завжди ставилися з підозрою і настороженістю, тому сумнівно, що це дало позитивний ефект».
У своєму блозі в Інтернет-виданні «Українська правда» Чорновол назвала себе «самотнім воїном в полі», звинувативши у програші не лише колег, а навіть священників: «Підмога колег і громадських активістів так і не надійшла. Мені вдалося вистояти в бою передвиборчої компанії, де проти мене працювали великі гроші, адмінресурс місцевої влади, брудні технології, продажні місцеві «авторитети» та священики, які не вірять в Бога, груба сила, шалений опір чи, в кращому випадку, ігнор політичних партій та місцевих депутатів».
Утім основні претензії перепали на адресу місцевих вчителів. «Найстрашніше – це усвідомлення, що члени комісій, які «зробили» країні фальшивого депутата, у своїй більшості працюють вчителями. Тобто люди без жодної моралі, совісті і патріотизму навчають наших дітей», – резюмує Чорновол. Такі закиди на адресу місцевої еліти викликали у місцевих просто шок. «Це відверта брехня та приниження людей, котрі вчать, в тому числі і моїх дітей. При всіх недоліках сучасної освіти, при всій недолугості виборчого законодавства, члени ДВК, переважно вчителі, відпрацювали у нашому 120 одномандатному виборчому окрузі чесно», – обурюється на Інтернет-сторінці телеканалу «ТВі» один з дописувачів.
А політолог Юрій Шведа пояснює: «Як бачимо, сьогодні практично усі кандидати, які не пройшли до Верховної Ради, намагаються знайти будь-які пояснення своїй поразці. Тетяні Чорновол слід було по-іншому проводити передвиборчу кампанію або ж заздалегідь готувати себе до такого розвитку подій. Усі ці звинувачення нагадають розмахування руками після бійки, які вже нічого не змінять. Якщо вона мала факти порушень порядку на дільницях і фіксувала випадки підкупу і фальсифікації, то чому не подала конкретні аргументи до суду? Треба достойно вміти приймати поразку і привітати переможця. Усе інше – це моральне виправдання перед собою, перед спонсорами і однопартійцями».
«Думаю, що поразка Чорновол швидше викликана тим, що проти неї виступав сильний кандидат, а не сфальсифікованими результатами. Самовисуванець Ярослав Дубневич стимулював місцевий електорат не стільки грошима, скільки правильно продуманою передвиборчою кампанію, через впорядкування потрібних територій. До того ж в мінус могли зіграти постійні скандали, які розвивалися навколо персони Тетяни Чорновол. Ми бачимо, що радикальна політика не виправдовує себе на території Галичини, де люди мають більш помірковані погляди і вподобання. У причині поразки Тетяни поєднався чинник сильного суперника і неправильної стилістики її передвиборчої кампанії. Сьогоднішні ж закиди про підкупи і фальсифікацію – це показник того, що програвати ніхто не любить», – додає політичний консультант Олександр Палій.
Ірина Гуріна, для «Львівського порталу»