«Львівський портал» та «Коментарі» в рамках проекту «Вибори-2012» презентують досьє потенційних кандидатів в народні депутати України по мажоритарних округах.
Екс-головного митника Західної України Тараса Козака попри його далеко не опозиційну політичну позицію, низку негативних чуток, звинувачень та навіть відкриті у минулому кримінальні справи сьогодні називають одним із фаворитів ще офіційно не розпочатої виборчої кампанії у 122 виборчому окрузі, до складу якого входять Жовківський та Яворівський райони Львівської області. Кількість виборців – 175 091.
Сам Тарас Козак в одному із інтерв’ю уже встиг озвучити свої наміри балотуватися до парламенту, пообіцявши, що в разі перемоги «ні під кого не ляже» у Верховній Раді. Подейкують, що «зелене світло» від Партії регіонів на участь у виборах Тарас Козак отримав завдяки обіцянці провести у парламент окрім себе ще двох потенційних «тушок»-мажоритарників, виборчі кампанії яких він зобов’язався профінансувати.
Натомість серед виборців 122 виборчого округу уже не перший місяць точиться негласна дискусія довкола персони Тараса Романовича. Одні називають його меценатом та людиною слова, інші – стверджують, що наш герой – корупціонер з великої літери і натякають на його причетність до кримінального світу та низки злочинів, при чому не лише у сфері економіки.
Свою «роботу» на окрузі Тарас Козак розпочав практично після обрання депутатом Львівської обласної ради від Жовківщини. Тактику обрав хоч і не надто оригінальну, зате перевірену роками та кампаніями: коштом Тараса Козака у селах Жовківського та Яворівського районів ремонтуються ФАПи, садочки, школи, газифікуються населені пункти. А щоб інформація про «добрі справи благодійника» стовідсотково доходила до електорату, до агітаційної роботи підключені церковні громади. Таким чином отці «дякують» за паломницькі тури на Святу Землю та фінансову підтримку церковних скарбничок.
Біографія
Народився 6 квітня 1972 року у м. Львові.
1979-1989 – Сокільницька СШ Пустомитівського району Львівської області
1990-1995 – Львівський сільськогосподарський інститут, економічний факультет, спеціальність бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності
1995-1999 – ЛНУ ім. Івана Франка, юридичний факультет, заочна форма навчання, спеціальність правознавство.
Трудова діяльність
1994-1995 – робітник радгоспу «Львівський»
1993-1998 – ДПІ м. Львова на посадах: старший державний податковий ревізор-інспектор; начальник оперативно-контрольного відділу; заступник начальника – начальник управління оперативного контролю
1998 – 2001 – ДПА у Львівській області, заступник Голови – начальник управління оперативного контролю та запобігання порушенням у сфері діяльності суб’єктів підприємництва
2001-2003 – ДПА у Львівській області , перший заступник Голови ДПА у Львівській області
2003-2004 – Державна митна служба України, начальник Західної регіональної митниці
2004- 2005 – Державна митна служба України, заступник Голови Державної митної служби України і одночасно начальник Західної регіональної митниці
2005- 2010 – Державна митна служба України, заступник Голови Державної митної служби України.
З травня 2009 до березня 2010 року – в.о. начальника Одеської митниці.
З листопада 2010 року – депутат Львівської обласної ради.
Цікаво, що на сайті Львівської обласної ради зазначено, що депутат Козак Тарас Романович працює заступником голови ГО «Центр Правова Держава», керівником якої є Віктор Медведчук. До речі, на сайті громадської організації, у керівництві якої перебуває пан Козак, зазначена позиція щодо закону про двомовність в Україні – позитивна позиція, мовляв законопроект Колісниченка – крок до здорового глузду .
Неофіційна біографія Тараса Козака є значно колоритнішою і дає відповіді на багато питань щодо його кар’єрних злетів та походження багатомільйонних статків.
На початку 90-х років минулого століття Тарас Козак мав славу «крутого хлопця», але пустомитівського масштабу. Невідомо, як би склалося його життя, якби не доленосне знайомство з Сергієм Медведчуком. Кажуть, посприяв цій зустрічі тодішній голова Державної податкової інспекції Львівщини пан Волинський, якого знав батько Тараса Козака.
На початку 90-х років 20 століття в Україні і на Львівщині зокрема саме зароджувалась репресивна податкова система, яка потребувала людей з рекетирським мисленням, які брали б під свій контроль малий та середній бізнес і влаштовували «наскоки» на львівські ринки.
Тарас Романович так «проявив» себе на посаді податківця-ревізора, що Сергій Медведчук зробив його своєю правою рукою. Щоправда, задля кар’єрного росту нашому герою довелося «здати» свого протеже пана Волинського. Натомість подальша карколомна кар’єра Тараса Козака вибудовувалася уже під протекцією сірого кардинала української політики Віктора Медведчука.
Таким чином Тарас Козак дослужився у податковій до посади першого заступника голови ДПА Львівщини, а згодом був призначений начальником Західної регіональної митниці.
Детальна схема оборудок Тараса Козака на митниці ще у 2004 році оприлюднена на сайті «Україна податкова».
Суть цієї схеми, якщо вірити ЗМІ полягала в тому, що Тарас Козак ніби то «обклав» своїх підлеглих даниною і розставив на дорогах поблизу пунктів пропуску власних наглядачів за кількістю вантажних автомобілів, які перетнули кордон. Ці люди мали стежити за тим, щоб кількість вантажівок, які їхали від кордону, відповідала «зданій виручці», іншими словами, митникам заборонили «лівачити».
Політична діяльність
Тараса Козака у політиці називають людиною Медведчука. І не лише тому, що він був членом медведчуківської СДПУ (о). Як вже згадувалося Тарас Козак завдячує Медведчуку своєю кар’єрою і надалі перебуває з ним у тісних контактах.
Депутатом Львівської обласної за результатами місцевих виборів 2010 року Тарас Козак був обраний від Української селянської демократичної партії, членом якої однак він не є.
Цікавим епізодом у політичній біографії Тараса Романовича є його співпраця з прогресивною соціалісткою і головною «конотопською відьмою» української політики Наталією Вітренко. Під час виборів 2006 року Тарас Козак балотувався до Верховної Ради України під теоретично прохідним 15-м номером у списку вітренківського блоку разом з іншими одіозними особами. Але, як відомо, партія Вітренко тоді пролетіла як фанера над Парижем, а відтак Козаку не вдалося здобути депутатський мандат і недоторканість.
Проте не такою страшною для Тараса Козака виявилась «помаранчева влада». Йому вдалося через суд поновитися на посаді заступника голови Держмитслужби і успішно співпрацювати з урядами, які призначалися за часів президентства Віктора Ющенка, а згодом знайти непогану спільну мову з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.
Бізнес
Тарас Козак стверджує, що сьогодні він займається бізнесом, який дає можливість йому прогодувати сім’ю і поділитися з виборцями. Проте офіційної інформації про його бізнес знайти не вдалося. В одному із інтерв’ю він стверджує, що сьогодні його бізнес – це юридичний консалтинг.
Як стверджує журналіст Сергій Ульянов у статті «Тарас Козак або чому ж мафія безсмертна?», Тарас Козак пов’язаний із низкою фірм, серед яких: фірма «Хоммар» ЛТД (код ЄДРПОУ 19329990), ЗАТ Львівський м`ясокомбінат (код ЄДРПОУ 443772), ЗАТ «Біохімфарма» (код ЄДРПОУ 25590698), ТОВ «Тако плюс» (українсько-чеське) (код ЄДРПОУ 30706774), ТОВ «Мальвазія-інвест» (код ЄДРПОУ 25236873), ТОВ «Керамбуд» (код ЄДРПОУ 31829585), ПП торгівельна компанія «Рукавичка» (код ЄДРПОУ 35227449), ТОВ «Озеро» (код ЄДРПОУ 19163911), ТОВ торгівельно- виробнича компанія «Львівхолод» (код ЄДРПОУ 1553681), ТОВ авіаційна компанія «Галавіасервіс» (код ЄДРПОУ 30605611), СП у формі ТОВ українсько» латвійське «Сканді авто» (код ЄДРПОУ 25553941), ТОВ «Капітал плаза» (код ЄДРПОУ 34605772), ТОВ «Добробут-інвест» (код ЄДРПОУ 31228208), ТОВ «Будімекс-дромекс» (код ЄДРПОУ 34668717), ТОВ «Інтер`єр янкович» (код ЄДРПОУ 35253526), ТОВ «Пройпшем Україна» (код ‘ ЄДРПОУ 35322594), ТОВ «Міськбудмоноліт» (код ЄДРПОУ 32970122), ТОВ «Магнат» РР» (код ЄДРПОУ 33087083), «Київінвестспецбуддевелопмент» (код ЄДРПОУ 35141168).
Окрім цього, за інформацією сайту за період роботи в.о. начальника Одеської митниці у Тараса Козака з’явилися зацікавлення у наступних підприємствах: «Браверс», «Голд прайс групп», «Ексімресурс», «Інвест сервіс групп» , «Сандіс», «Дімекс-торг», «Виробнича», «ВАЙС ПЛЮС», «Лантан», «Терком», «Дилер», «Лаккара», «Родос трейд» та ін, які свого часу нібито отримали акредитацію митниці на оформлення товарів за «пільговими умовами».
Скандали
Працівники правоохоронних органів при спробі «розкрутити» їх на неофіційну бесіду про Тараса Козака закочують очі і хапаються за голову, мовляв, «усе так складно»…
У 2005 році слідчий відділ податкової міліції Державної податкової адміністрації у Львівській області допитував Тараса Козака. Слідчі доводили, що Тарас Козак за два мільйони доларів придбав в особисте користування літак Як-42, але не заплатив за його ввезення в Україну митного збору. У вересні 2005 року працівники Генпрокуратури та столичного УБОЗу провели у готельному комплексі “Озеро”, що належав родині Козаків, обшук, під час якого вилучили 212 тисяч доларів та 5 тисяч євро. Водночас у будинку Тараса Козака у Сокільниках під час обшуку виявили 120 патронів для вогнепальної зброї і шаблю, на яку не було відповідного дозволу. Подейкують, що нібито усі кримінальні справи проти себе наш герой «зам’яв» з допомогою сьогодні покійного екс-губернатора Львівщини Петра Олійника і валізки.
Ім’я Тараса Козака також згадується у зв’язку зі значно страшнішими кримінальними справами. Йдеться, зокрема, про вбивства екс-губернатора Львівщини Степана Сенчука, бізнесмена Миколу Лозинського (відомого у кримінальному світі як «Коля-Рокеро» та низку інших епізодів. Правда, офіційного підтвердження цьому немає.
Не найкраще реноме має Тарас Козак і в журналістських колах. Одна із причин цього – давній конфлікт з львівською пресою.
17 грудня 2003 р. Личаківський районний суд м. Львова в особі голови суду Анатолія Горецького задовольнив позов тодішнього начальника Західної регіональної митниці Тарас Козака, створивши прецедент в українській журналістиці. Річ у тім, що Тарас Козак вимагав зобов’язати “Львівську газету” спростувати неправдиву інформацію та відшкодувати йому моральну шкоду за передрук виданням фрагменту статті польського журналіста Пьотра Косьціньского «Податками по опозиції», раніше опублікованій в авторитетному польському виданні «Rzeczpospolita».
Тоді, зокрема, «Львівська газета» опублікувала передрук з польської газети «Rzeczpospolita» наступного змісту: «Податковими службами у Львівській області нині керують троє. Найважливіший із-поміж них – Сергій Медведчук, брат Віктора – керівника адміністрації президента України. Родинні зв’язки пояснюють багато що. Брати добре допомагають один одному. Жодні запити у справі Сергія Медведчука – навіть польського керівництва у справі «Кредит Банку (Україна)» – не справляють враження ані на президента, ані на прем’єра України. Номер другий – уже згаданий Мирослав Хом’як, заступник голови обласної ДПА, керівник цієї установи у Львові. Номер третій – Тарас Козак, який керує митними службами. Нещодавно він у п’яному вигляді стріляв зі службового пістолета в одному з львівських ресторанів, але ніхто його за це навіть не покартав».
Таким чином Козак виграв суд у «Львівської газети». Суддя зобов`язав видання спростувати інформацію польської газети Rzeczpospolita про те, що Тарас Козак перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, стріляв з пістолета у одному з львівських ресторанів. Суд проігнорував норму законодавства, яка чітко каже про те, що газета не може відповідати за передрук інформації з інших ЗМІ.
Крім цього, у 2003 році в УБОЗ була подана заява відомого львівського журналіста Миколи Савельєва, на той час кореспондента «Львівської газети», про те, що його життю погрожують. Микола Савельєв пов’язував ці погрози з командою Медведчука, зокрема з Тарасом Козаком. Щоправда, ходу цій заяві львівського журналіста правоохоронці з невідомих причин не дали.
Ярослав Грушевський у статті «Взорвет ли скандал с похищением бизнесмена Государственную таможню?» стверджує, що Тарас Козак безпосередньо причетний до викрадення в Одесі у квітні 2010 року директора польської фірми «Елтіс Польска СП.З.О» громадянина України Дмитра Медведєва, який мав при собі сорок коносаментів – документів про право власності на товар вартістю близько 4 млн. 800 тис. доларів.
Журналіст пише, що Медведєва привезли в офіс фірми «Дімекс торг» бандити та працівник митниці Олександр Вовк. Там підприємця піддали жорстоким тортурам, вимагаючи написати розписку про передачу коносаментів Максиму Бабичу. При цьому, йдеться в публікації, “Бабич роз’яснив своїй жертві, що в Одесі займатись експортом-імпортом має право лише його фірма – «Дімекс торг», бо він – Бабич, є правою рукою Тараса Романовича Козака, який монопольно контролює всю контрабанду на півдні України, в портах Одесі та Іллічівську. І що санкцію на такі дії Бабичу дав безпосередньо сам Тарас Козак».
Після цієї публікації Тарас Козак вимагав розслідувати наведені факти. Про результати розслідування, на жаль, нам не відомо. Проте хай там як, але вже через два місяці після інциденту розпорядженням прем’єр-міністра Миколи Азарова 16 червня 2010 року Тарас Козак був звільнений з посади заступника Державної митної служби.
Останній скандал за участю Тараса Козака – прокол його піар-служби із молитовниками, які роздавалися жителям Жовківського та Яворівського районів, на звороті яких було розміщене фото Тараса Козака. У самих ж молитовниках був розміщений заклик молитися за благодійника, який сприяв їх виходу у світ. Історія із молитовниками широко розійшлася в українських ЗМІ, натомість за Тараса Козака заступилися окремі отці, які заявили, мовляв, скромний Тарас Козак не знав про розміщення його фото у молитовнику і це результат роботи технічних працівників.
Цитати
Про власний літак:
«Я не маю власного літака, а лише користуюсь послугами бізнес-авіації».
Про контроль над ринками Львова:
«Коли у ДПІ Львова вирішили створити оперативне управління – контролювати стихійну торгівлю, базари – вийшло так, що не було з кого вибирати керівника, тому доручили цю посаду мені».
Про стосунки із Сергієм та Віктором Медведчуками:
«Ми з Сергієм Володимировичем виконували одну і ту ж державну роботу, у нас було схожим розуміння її важливості для держави. Одним словом, ми були членами однієї команди. Згодом стали й друзями, якими є й до сьогодні».
«Сергій та Віктор Медведчуки – мої друзі. Говорити про мене, як про члена їхньої команди, було б неправильно, хоча б тому, що вони вже тривалий час поза політикою».
Про любов до України:
«Любити Україну – означає, поміж іншим, підтримувати її фінансово – платити вчасно і сповна державні податки».
Про щастя:
«Я щасливий, що вже зараз не працюю на державній службі».
"Львівський портал"